Пропозиція Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо націоналізації майна профспілок є неприйнятною для громадських об'єднань та інвесторів.

Про це в коментарі УНІАН заявив керівник юридичного управління компанії «Укрпрофздравниця» Євген Форосенко, коментуючи ініційований Міністерством економічного розвитку і торгівлі проект закону «Про правовий режим майна загальносоюзних громадських організацій (об'єднань) колишнього СРСР».

За словами експерта, проект Закону, по суті, пропонує визнати майно загальносоюзних громадських об'єднань (організацій) колишнього Союзу РСР державною власністю. До того ж законопроект не визначає, які саме організації маються на увазі. «Документ лише дає узагальнену характеристику», - звернув увагу експерт.

Відео дня

Він також зазначив, що Мінекономрозвитку пропонує визнати як державне все майно, яке перебувало у віданні громадських об'єднань (організацій) за станом на 24 серпня 1991 року. А це, за словами юриста, прямо суперечить статті 58 Конституції України, оскільки закон зворотної сили не має.

«Усі пострадянські держави визнають правонаслідування національних громадських організацій, зокрема щодо майна громадських організацій колишнього Союзу РСР, яке знаходиться на їхній території. Такі приклади є в законодавстві Росії, Білорусі та Казахстану. Наша держава також визнавала правонаслідування майна, про що свідчать норма Закону України "Про власність" і факт державної реєстрації Статуту Федерації профспілок України, в якому визначено, що Федерація є правонасладником Української республіканської ради профспілок, її коштів та майна», - наголосив юрист.

Він зазначив, що українські профспілки отримали майно в порядку правонаслідування на підставі Договору та постанови Загальної конфедерації профспілок. «На сьогодні всі держави визнають майно громадських організацій і не вчиняють спроб націоналізувати його», - наголосив Є.Форосенко.

Він також звернув увагу на те, що згідно із законопроектом, майно загальносоюзних громадських об'єднань (організацій) колишнього Союзу РСР, яке визнається державною власністю, підлягає витребуванню в судовому порядку. А на сьогодні, за словами Є.Форосенко, у судових інстанціях досі розглядаються аналогічні справи, рішення за якими не ухвалені. До того ж він наголосив, що коло власників майна, яке за радянських часів належало громадським об'єднанням, надзвичайно широке: у рамках цивільно-правових угод це майно могло бути куплено фізичними, юридичними особами, при цьому не тільки українськими. І тому, впевнений юрист, витребування цього майна в судовому порядку призведе до порушення Закону України "Про інвестиційну діяльність", згідно з яким держава надає гарантії захисту інвестицій, зокрема - забезпечує недопустимість безоплатній націоналізації інвестицій та гарантує повне відшкодування збитків у разі реквізиції. «Виникає питання: як будуть компенсуватися збитки у разі передачі майна загальносоюзних громадських об'єднань колишнього Союзу РСР? Адже Україна уклала понад 70 договорів про сприяння та захист інвестицій. Серед власників майна, яке пропонується націоналізувати, можуть бути іноземні інвестори, що призведе до суперечок на міжнародному рівні. І як іноземні інвестори будуть розцінювати такі дії держави Україна? Як вони будуть інвестувати в країну, де в будь-який момент можуть ухвалити закон, який скасує всі угоди, позбавить права власності?», - наголосив юрист.

Є.Форосенко також зазначив, що серед пропозицій законопроекту є зміна "під себе" таких інститутів цивільного права, як позовна та набута давність, яка дозволяє державним органам реалізувати проект націоналізації майна.

На думку юриста, ухвалення цього законопроекту може призвести до руйнування майнових правовідносин держави і громадських об'єднань, порушить права іноземних інвесторів і завдасть непоправної шкоди репутації держави Україна.

Як повідомляв УНІАН, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України оприлюднило проект закону, що передбачає передачу в державну власність майна колишнього СРСР, розміщеного на території України і перебуваючого в тимчасовій власності громадських організацій України, територіальних громад та фізичних осіб. Відповідно до законопроекту, державною власністю вважається розміщене в Україні майно загальносоюзних громадських об'єднань (організацій) колишнього СРСР, яке було передано їм у тимчасове ведення або володіння. Крім того, майно, створене або модернізоване за участю залучених фінансових чи матеріально-технічних ресурсів держави та відповідної організації колишнього СРСР, вважається частковою власністю держави і цієї організації. Частки власності в разі цього, як сказано в законопроекті, визначає Кабінет міністрів в установленому порядку. Майном організацій або правонаступників громадських організацій колишнього СРСР, відповідно до законопроекту, вважається майно, одержане ними до 24 серпня 1991 року за рахунок власних коштів чи на інших підставах, передбачених законодавством СРСР і Української РСР.