Бідність в Україні - абсолютна відносність...
Бідність в Україні - абсолютна відносність...

Бідність в Україні - абсолютна відносність...

14:39, 30.12.2009
12 хв.

Традиційні розмови українців про свою бідність насправді поняття відносне. Тим, хто хворобливо переживає появу у знайомих Porsche або нової квартири, бажаємо в новому році позбутися цього деструктивного відчуття...

На питання, чи бідні Ви, ми найчастіше відповідаємо ствердно, така у нас традиція. Навіть відносно успішні громадяни, що мають пристойні квартири і нові машини, і то норовлять поскаржитися на фінансові проблеми, щиро розраховуючи на співчуття. Що вже говорити про тих українців, які тільки кінці з кінцями зводять, витрачаючи практично всі зароблені на прожиття. В більшості своїй вони перебувають у перманентній депресії, яка переходить в озлобленість до успішніших співгромадян. Зрозуміло, що такий стан ніяк не сприяє їхньому просуванню по соціальних сходах. Водночас, з погляду Всесвітнього банку, який постійно моніторить рівень бідності в світі, тільки 8% громадян України є абсолютно бідними. Правда, найбільш «свіжі» дані ВБ  датуються 2005 роком, тоді як за період «огрядних» - докризових років цей показник, безумовно, скоротився. Якщо ж криза і відкинула нас назад, то вже точно не нижче за відмітку 8%, а це фактично в 10 разів менше, ніж підрахунок наших політиків, які постійно заявляють про те, що 90% населення країни бідні. Але проблема - критерії оцінки Всесвітнього банку українців не влаштовують, вони на наш смак дуже “негуманні”. Як це не парадоксально, але нам подобається, щоб нас вважали бідними, а соціологи завжди готові в цьому допомогти, пропонуючи на вибір варіанти оцінки рівня цієї самої бідності. Проте, схоже, і вони не змогли задовольнити соціальне замовлення. Виявляється, криза не особливо вплинула на ситуацію, а наступного року вона і зовсім може покращитись.

Біднішими стали всі, але бідними лише дехто

Відео дня

Відразу обмовимося, що ніхто не сумнівається, що з початком кризи доходи середнього українця скоротилися вельми відчутно. Комусь пощастило більше, а комусь менше, але як не крути, а в доларовому еквіваленті середньостатистична зарплата скоротилася з 400 у. о. в 2008 році до 250 доларів в 2009-му. І нехай в даному випадку йдеться про так звані “білі” зарплати, але гривня девальвувала для всіх однаково і цим все сказано. Інша справа кількість бідних.

На прес-конференції “Скільки коштував українцям бик, в скільки обійдеться тигр: дослідження споживчого кошика?”, що відбулася 28 грудня, запрошені соціологи вели гарячі дискусії про методики оцінки бідності в Україні. Заглибившись в теоретичні нюанси соцдосліджень, вони забули про заявлену в назві заходу тему, і лише настійні заклики журналістів примусили їх повернутися до цього самого споживчого кошика.

Керівник аналітичного відділу Центру SOCIS Ольга Гаригіна і генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто фактично зійшлися в прогнозах на 2010-й. На їх думку, наступного року не варто чекати якихось серйозних змін рівня добробуту українців. І якщо ситуація й мінятиметься щодо 2009 року, то, швидше за все, в кращу сторону. Звичайно, вони не забули про політичний чинник, адже позитивний баланс доходів і витрат громадян країни багато в чому залежатиме від дій нового уряду. Та все ж експерти вважають, що різке падіння добробуту українців, зумовлене девальвацією гривні в кінці 2008-го і відсутністю зростання реальних доходів в 2009-му, не повториться в новому році.

Трохи дисонує з думкою колег заява директора Інституту демографії і соціальних досліджень НАНУ Ели Лібанової. «Ми вважаємо, що у випадку проведення в 2010 році структурних реформ в українській економіці, варто очікувати зростання безробіття, зниження соціальних виплат. Таким чином, певна частина людей постраждає», - відзначила вона.

Кажучи про вартість споживчого кошика в 2010 році, Е.Лібанова підкреслила, що вже в 2009-му він вийшов далеко за рамки того прожиткового мінімуму, який існує в Україні. «В принципі, це нормально, тому що споживчий кошик  - це не кошик бідноти, а середній кошик. Якщо ми говоримо, що споживчий кошик сьогодні складає 1500 гривень на одну людину в місяць, то в 2010 році, з урахуванням 12-15% інфляції, вона коштуватиме 1700 грн.», - прогнозує експерт.

Коли йдеться про бідність, то основним критерієм оцінки, звичайно, є питання харчування. За даними Центру SOCIS, в 2008 році витрати середньостатистичної української сім`ї на харчування складали 1350 гривень, тоді як в 2009 році сума збільшилася до 1450 гривень.

«З урахуванням падіння доходів українців в 2009 році майже на 11% виявилось, що 13% населення витрачають майже весь свій бюджет (від 75% до 100%) на продукти харчування», - повідомила О.Гаригіна.

(Свої дослідження SOCIS проводить шляхом опитування жителів міст 4 рази на рік. Вік респондентів - від 16 до 65 років).

Звичайно, зростання є, але воно не таке велике, як між 2007 і 2008 роками. Згідно з дослідженням SOCIS, в 2007 році українці в середньому витрачали на продукти харчування 1 тис. грн. «При цьому варто враховувати, що йдеться про всю Україну і для Києва, як столиці, показники будуть вищі», - пояснила О.Гаригіна.

Експерт підкреслила, що в 2008 році зростання витрат на продукти харчування відбувалося на тлі зниження реальних доходів українців. В результаті частка людей, які знаходяться на межі виживання, збільшилася – якщо в 2008 році близько 9% населення витрачали практично весь свій дохід на продукти харчування, то в поточному році ця цифра досягла 13%. В той же час соціологи відзначають стабілізацію кількості бідних. «Як згаданий показник зафіксувався на цифрі в 13% на початку року, так він і залишається на цьому рівні до кінця року. Погіршень не було і ми думаємо, що найближчий час ситуація залишатиметься стабільною», - підкреслила О.Гаригіна.

Варто ще додати, що, за висновком SOCIS, про тотальну економію українців на їжі говорити не доводиться. «Наші співгромадяни не довіряють новим брендам, і навіть якщо вони дешевші за вже добре відомі споживачеві товари, то перевагу все одно віддають останнім», - відзначила О.Гаригіна.

У результаті, “страшний” кризовий рік збільшив кількість бідних (читай тих, що погано харчуються) українців тільки на 4%. Погано, але не катастрофа, особливо з врахуванням того, що, на думку соціологів, ситуація почала мінятися в кращу сторону.

Чим менше абсолютно бідних, тим більше відносних

Перейдемо від практики до теорії. Як відзначив В.Паніотто, для визначення відсотка населення, що потрапляє під визначення бідні, фахівці використовують різні методики. Зокрема, існує поняття абсолютної бідності, відносної і навіть суб`єктивної.

«Рівень абсолютної бідності в тій або іншій країні постійно обчислюється Всесвітнім банком. ВБ визначає якийсь фізіологічний мінімум, необхідний для життя людини, а потім під цей мінімум розраховують споживчий кошик, який складається з продуктів, типових для країни, в якій проходить дослідження. Після цього обчислюють вартість споживчого кошика, до якого плюсують той мінімум, який необхідно витрачати на непродуктові товари. Якщо використовувати дані Всесвітнього банку, який дуже поволі аналізує інформацію і найбільш свіжа його оцінка щодо України датується 2005 роком, то в нас 7,9% населення знаходяться на позначці абсолютної бідності. Згідно з даними ВБ, з 2001 року, коли в Україні до абсолютно бідних належало 31,7% населення, цей показник знизився до 2005 року на 24%. Такі темпи скорочення є найвищими в Європі», - розповів В.Паніотто.

Але як зазначали вище, абсолютна бідність - це «не наші методи». Вважати людину не бідною, тільки тому, що вона не відчуває голоду, перебиваючись з хліба на картоплю і третій рік ходить в одних черевиках. На це ми не погодимося ні за яких умов. І правильно зробимо.

Розглянемо другий варіант – бідність відносна. Не наводячи цифр за 2009 рік (вони поки просто відсутні), В.Паніотто лише відзначив, що і за цим показником у поточному році порівняно з 2008-м практично нічого не змінилося. «Відносна бідність вимірюється шляхом зіставлення середнього доходу на одного українця і кількості людей, дохід яких складає менше половини цієї цифри. В результаті визначається кількість відносно бідних громадян. Незважаючи на те, що в передкризові роки в Україні спостерігалося зростання доходів, показник відносної бідності не тільки не зменшувався, але навіть зростав», - підкреслив соціолог. При цьому він переконаний, що це скоріше говорить про рівень соціальної нерівності в країні, ніж про рівень бідності населення. «Якщо в 2000 році кількість людей, що попадали під оцінку відносно бідних, складала 26,4%, то в 2006 році їх було 28,1%. І це тоді, коли кількість абсолютно бідних українців зменшувалася дуже високими темпами, аж до 2008 року», - додав В.Паніотто.

Завершуючи тему «відносності», нагадаємо, в 2008 році кількість відносно бідних українців залишалася на відмітці 28%. Якщо в 2009-му їх стане більше, то лише на десяту частку відсотка. Не очікується зростання цього показника і в 2010 році.

Я бідний тому, що він багатший

Саме так можна сформулювати принцип визначення кількості бідних, який має назву суб`єктивна бідність. Цей показник використовується соціологами для того, щоб з`ясувати оцінку рівня своїх доходів самою людиною. «Зрозуміло, що грошей ніколи не вистачає. Інше питання, на що їх не вистачає – на те, щоб купити їжу або на те, щоб купити ще два телевізори. Або ж людина володіє одним бізнес-центром, але їй не вистачає грошей на ще один», - пояснює В.Паніотто.

Експерт вважає, що показник суб`єктивної бідності дуже важливий, оскільки безпосередньо пов’язаний з кількістю щасливих і нещасливих українців.

Таким чином, досягнення «щастя» залежить від того, чи співпадають очікування індивідуума з тими матеріальними благами, які він реально має. «У 1985 році 36% киян були задоволені своїм рівнем життя, а вже до 1990 року гласність і перебудова звела їх кількість на «0». За п`ять років рівень очікувань різко збільшився – люди зрозуміли, як погано вони живуть порівняно з розвиненими країнами Європи та Америки», - відзначив В.Паніотто.

За його словами, починаючи з 1998 року, рівень бідності в Україні постійно скорочувався. Знов зростати він почав в кінці 2008 року, через зрозумілі причини. Проте, як ще раз відзначив експерт, протягом нинішнього року кількість бідних перестала рости і навіть почала скорочуватися. Проте, кількість суб`єктивна бідних українців досягала в різні, далеко не гірші роки, 75-80% і навіть більше. Уявіть собі вечірній Хрещатик, по якому повз вітрини фешенебельних магазинів прогулюються добре одягнені люди, поряд проїжджають добротні новенькі іномарки, але тільки кожен четвертий, а то й п`ятий з цього потоку вважає себе небідною людиною.

Мабуть, саме тому Е.Лібанову не влаштовує дана методика. “Показник суб`єктивної бідності дуже сильно залежить від мас-медіа та політиків. Люди схильні як перебільшувати, так і применшувати свої проблеми. І у першому, і в другому випадку ситуація піддається дуже серйозній зовнішній дії – політики повторюють, що 90% українців бідні, і вони охоче в це вірять”, - відзначила Е.Лібанова.

Не заздріть багатим і пам`ятайте про бідних

Скільки ж бідних в Україні? 8% - абсолютно бідних, 13% - виходячи з мінімально допустимої якості харчування,  28% - відносно бідних, або все-таки 75%, якщо вірити людям на слово. Сподіваюся, що приведені вище роз`яснення дозволять кожному вибрати відповідь на власний розсуд. Так само як і віднести себе до бідних чи ні. Але, об`єктивно оцінюючи ситуацію, визнаємо, що головна проблема полягає в тих 4-х відсотках, які додалися в 2009 році до 9% українців, що знаходиться на межі повного зубожіння. Є ще й ті, хто вже переступив цю межу. Саме цим людям зобов`язана допомагати держава. А нам – тим самим 75% переконаних “бідняків” -  пора припинити прибіднюватися і вимагати пільг. Грошей для цього в бюджеті все одно немає. Які ще пільги, скажете ви, хай вони квартплату не піднімають. А ось це і є ті самі пільги, адже саме з держскарбниці покривається, наприклад, різниця вартості газу для населення і для Нафтогазу. Та нехай ми, у нас народні депутати і чиновники вищого рангу не забувають оформити державну допомогу. Знову обуриться рядовий українець, а ось цьому пора покласти край. Якщо і ці “товариші” продовжуватимуть зараховувати себе до малозабезпечених, то рано чи пізно їм не минути давно обіцяних соціальних хвилювань.

Тим, хто хворобливо переживає появу у близьких знайомих Porsche або нової квартири, побажаємо в новому році позбутися цього деструктивного відчуття. В більшості своїй ми бідні настільки, наскільки самі собі це дозволяємо. Щиро бажаю всім стати в 2010 році багатшими, як матеріально, так і духовно, і завжди мати можливість допомогти тим, хто дійсно цього потребує.

Петро Черних (УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся