Трудова міграція: криза «виживає» заробітчан...

Криза змусила світову економіку переглянути політику на ринку праці. Це безпосередньо зачепить й українських заробітчан. Наприклад, Чехія припиняє видачу і продовження українцям дозволів на працевлаштування...

Криза позначилася на українцях не тільки вдома, але й у закордонні. І якщо, як мовиться, вдома й стіни допомагають, то заробітчанам у чужій землі значно важче. Особливо останнім часом. І річ не в тому, що за кордоном труднощі доводится долати самотужки, а просто криза виживає мігрантів з чужого подвір`я. У цьому нічого дивного, «у них» і для своїх робочих місць не хапає. І якщо раніше іноземні аборигени цуралися "чорної" чи важкої роботи, то скорочення на "чистеньких" посадах змусили багатьох звернути увагу на непрестижні, але оплачувані професії. Природно, місцевим надається пріоритет перед "гастарбайтерами".

Свіженька новина тому підтвердження. Чехія припиняє видачу і продовження громадянам України та інших країн, що не входять в ЄС (зокрема В`єтнаму, Монголії та ін.), дозволів на працевлаштування. Роботи позбудуться навіть ті іноземці, які працюють в цій країні не один рік. А, втративши роботу, позбавляєшся автоматом і права на перебування в Чехії. (Станом на лютий 2010 року, за даними Мінпраці ЧР, в Чехії офіційно працювали 52 тис. 623 громадян України).

Зрозуміло, новина украй прикра, але для Чехії іншого виходу немає. Рівень безробіття тут в лютому сягнув 10%. На 10-мільйонне населення доводиться 583 тисячі безробітних – рекорд в історії країни. Чехія вже робила різкі міграційні кроки, аж до заборони на видачу віз.

Не надто краща ситуація у Польщі – тут теж назріває перспектива «реакції» проти українців. Виявляється, співвітчизники в`їжджають в країну абсолютно легально, а ось працюють, як правило, нелегально. За даними Міністерства праці і соціальної політики РП, в першій половині минулого року польські роботодавці зареєстрували майже 120 тисяч заявок на працевлаштування українців, у порівнянні з більше 140 тисячами зареєстрованих за весь 2008 рік. „Ні українська, ні польська сторони не знають, де вони (люди, на яких були зареєстровані заявки) працюють”, - відзначили в консульстві.

Через нелегальний статусу українці нерідко стають жертвами недобросовісних польських роботодавців, які відмовляються виплачувати їм зарплату. 7 з 10 звернень українських громадян в консульства в Польщі викликані невиплатами заробітної плати. Двосторонні переговори намічено провести цього року. У консульстві додали, що в даний час працевлаштування українців в РП регулюється міжурядовим українсько-польським договором від 1994 року, який де-факто на практиці не застосовується.

***Польська влада влітку 2007 року дозволили громадянам України, Білорусі і Росії працювати в країні без офіційного дозволу на роботу протягом 3 місяців кожні півроку. З лютого 2008 року поляки продовжили термін такого працевлаштування до 6 місяців безперервно за рік. З лютого 2009 року поляки дозволили працювати без дозволів також громадянам Молдови.

Польща вирішила спростити доступ на внутрішній ринок праці у зв`язку з браком працівників, викликаний масовою трудовою міграцією поляків в інші держави Євросоюзу, до якого країна приєдналася в 2004 році. Але що цікаво, в Польщі більшість українських заробітчан – жінки. Українки в середньому працюють від восьми до десяти годин в день, заробляючи від 3,5 до 12 дол. за годину. (Минулого року мінімальна зарплата в Польщі складала близько 400 дол., а середня - близько 1 тис. В Україні мінімальна зарплата складає близько 90 доларів, а середня - 250 дол.).

Шкода, що молоді, працездатні, талановиті люди залишають Україну. Що поробиш, якщо утримання цілої сім`ї в нашій країні залежить саме від доходу цього самого заробітчанина. Виходить, добре, якщо, є кому виїхати.

Європа, яка зараз задихається під черговим ударом лиха, коли життєздатність євро під великим питанням, змушена вводити жорсткіший міграційний контроль. Наприклад, в розпал кризи Великобританія, яка входить в п`ятірку європейських країн з найбільшими іммігрантськими общинами, ввела нову систему оцінки трудових мігрантів, засновану на балах, а також податок на помешкання. Це – для легалів. Що ж до «тіньових» мігрантів, то тут ЄС посилив контроль роботодавців – їм за порушення законодавства загрожують не тільки штрафи, але й кримінальна відповідальність. В цілому, Європейському Союзу варто поспівчувати. Зі своєю інтеграцією на схід він, мабуть, навіть не припускав, якими будуть наслідки розширення. У самому «гуртожитку» населення бідніших країн у момент кризи потягнулося за довгим карбованцем у спроможніші держави. Наприклад, Латвія.  2009 рік для неї ознаменувався безпрецедентним відтоком населення за кордон. Практично кожен третій емігрував. А, судячи з опитування населення, охочих не стає менше.

Не краще буде українцям, які збираються на заробітки в Росію. Північна сусідка має намір ввести платні патенти для іноземців, що працюють на приватних осіб. Як відзначив директор Федеральної міграційної служби Росії Костянтин Ромоданівський під час зустрічі з прем`єр-міністром Володимиром Путіном, «перш за все, передбачається введення платних патентів, коли іноземний громадянин, працюючи у фізичної приватної особи, платить 1000 рублів (близько 33 доларів) в місяць і законно працює - до року. Це і поповнення бюджету, і можливість обліку цієї категорії громадян, тому що зараз вони залишаються практично невидимими».

Друга категорія – висококваліфіковані працівники. «Ми передбачаємо преференції для цієї категорії, і цими умовами залучаємо тих людей, які нам украй потрібні для економіки», - сказав К.Ромоданівський.

Варто відзначити, дещо раніше РФ посилила порядок видачі дозволів іноземним громадянам на роботу, тобто скоротила кількість таких дозволів на 30%. Росія націлювалася на захист власних громадян, і з цим не можна не погодитися. Україна останнім часом стала основним постачальником робочої сили в РФ. Як відзначив на вказаній зустрічі Володимир Путін, українських трудяг там налічується 2,8 мільйона.

Єдина утіха – Білорусь. Лукашенко звільнив на п`ять років від сплати прибуткового податку забезпечених мігрантів. Зокрема, до доходів, які не обкладатимуться прибутковим податком, віднесені доходи, одержані від джерел за межами Білорусі у вигляді дивідендів, відсотків, роялті, доходів з операцій з цінними паперами, від реалізації нерухомого майна.

Незалежний білоруський економіст Леонід Заіка, коментуючи цей указ президента в інтерв`ю "Європейському радіо для Білорусі", назвав це рішення А.Лукашенко позитивним в умовах різкого скорочення кількості населення країни. За словами експерта, соціологічні дослідження в Росії показали, що близько 60% російських підприємців не дуже хочуть продовжувати роботу в РФ. Серед причин вони називали високий рівень криміналітету і відсутність справедливого правосуддя.

В цілому, економічна криза не залишила без уваги трудову міграцію, а заходи, які вживаються країнами у порятунок власних працівників, внесли свої корективи. Згідно з дослідженням інституту Migration Policy Institute, кількість людей, що залишають свої країни, щоб працювати за кордоном, різко скоротилося. Правда, мігранти, не зважаючи на всі труднощі на чужині, в більшості випадків не повертаються додому. Але грошові потоки від них помітно скоротилися – зарплати урізують не тільки в Україні.

У середині минулого року тодішній міністр праці і соціальної політики України Людмила Денисова заявляла (оперативні дані відсутні), що за кордоном тимчасово працюють 1,5 млн. українців, 80% з них – висококваліфіковані фахівці.

За її словами, за допомогою посередницьких структур щорічно офіційно працевлаштується лише незначна частина наших співвітчизників – 1-2%  загальної кількості трудових мігрантів. За різними оцінками, допомога сім`ям щорічно складає від 2,5% до 5% ВВП України.

Молодці заробітчани, вражаючі цифри. Може, варто збільшити відтік кваліфікованих кадрів, та і не дуже теж. Хай молоді, здорові, розумні люди підіймають нашу економіку своїми переказами, а зарубіжні країни – своїм потенціалом. Ми радітимемо і пишатимемося, що черговий лауреат Нобелевської премії – наш співвітчизник, що кращий лікар, наприклад, Нідерландів – вихідець з Полтавської області, що людиною року в Англії визнаний місцевий українець, але родом з-під Мукачева. А ще можна пригадати про няньок, садівників, двірників, механіків. Адже нам не потрібні такі фахівці. Вони хай за кордоном виховують культурних дітей, лагодять краще за інших шикарні західні авто, годують вишуканими стравами завсідників паризьких ресторанів. Одним словом, хай займаються, чим хочуть, головне, аби пам`ятали, звідки родом. Імовірно, за кордоном армія здібних до праці українців буде тільки рости. За даними опитування Superjob, на сьогодні в працевлаштуванні за кордоном зацікавлено 54% наших громадян. Слава богу, що тільки 12% з них на практиці ведуть пошук вакансій за кордоном. Цікаво, коли наші верхи, слідуючи українській традиції, поповнять ряди охочих попрацювати «за бугром».

Оксана Павловська (УНІАН)

УНІАН в Google News