Україні бідність по кишені...

Україна в рейтингу країн світу за забезпеченістю від Credit Suisse посіла передостаннє місце серед 40 європейських держав. Середній розмір статку українця – 2 тис. 700 доларів в рік(!), що лише на 200 доларів більше, ніж в найбіднішій державі Європи – Молдові.

До європейських показників рівня бідності Україні поки дуже далеко, та і не зі всіма країнами СНД потягатися можемо – заважає чверть населення, що знаходиться на межі безодні. Схоже, наша влада змирилися зі станом справ: не беручи до уваги даний факт, вона з року в рік переймається політичними розбираннями. А в питаннях боротьби з убогістю власного народу влада наслідує принцип Швейцарії – зберігає нейтралітет.

Тим часом, згідно зі звітом Global Wealth 2010швейцарського банку Credit Suisse, Україна в рейтингу країн світу за забезпеченістю посіла передостаннє місце серед 40 європейських держав. Так, середній розмір статків українця складає 2 тис. 700 доларів в рік(!), що лише на 200 доларів більше, ніж в найбіднішій державі Європи - Молдові.

За даними Credit Suisse, серед безпосередніх сусідів України найбагатшими виявилися громадяни Польщі, середній статок яких - 28,6 тис. дол., Угорщини (26,6 тис. дол.) і Румунії (12,4 тис. дол.). Середній достаток росіян перевищив 10 тис. дол., що в 6 разів більше показника 2000-го року, а білорусів - 6 тис. доларів, що майже втричі більше. Українці виявилися біднішими за грузин (13 тис. доларів), китайців (більше 17 тис.) і турків (майже 25 тис.).

Особливості російської бідності

Навіть якщо не брати до уваги стареньку Європу з її багатовіковим цивілізованим принципом розвитку суспільства, то наші рекорди і в масштабах пострадянського простору не перестають дивувати. Україна має один з найвищих показників бідності в СНД. У процентному вимірі цифри не так ріжуть око, але в кількісному лідерство вражає. Наприклад, в Молдові і у нас рівень бідності однаковий – 26,4%, а в кількісному виразі в Молдові близько 800 тис. громадян є «неплатоспроможними», в Україні – більше 12 мільйонів(!).

Що ж до Росії, то, за словами начальника управління статистики рівня життя і дослідження домашніх господарств Росстату Олени Фролової, кількість росіян, які живуть на доходи менше прожиткового мінімуму, складає 19 млн. чоловік – 13,6% населення. Слід зазначити, що за підсумками 2009 року чисельність постійного населення РФ складала 141,9 млн. осіб.

Як відзначила О.Фролова, враховуючи рівень соціальних трансфертів, показник бідності в Росії, швидше за все, нижчий. «Це (рівень бідності – ред.) належить до вимірювання грошового доходу, і тому в його складі не враховуються натуральні виплати, які надаються матеріально незахищеному населенню», - сказала вона.

За її даними, з 2005 по 2010 рік кількість бідних росіян скоротилася з 25 до 19 млн. чоловік. У 2009-му в структурі бідного населення частка дітей до 16 років складала 23%, молоді – 25%, осіб працездатного віку (від 30 років до виходу на пенсію) – 39%, пенсіонерів – близько 13%.

Понад усе бідність «накриває» молоді сім`ї до 30 років, які мають дітей. «Їх трудова біографія тільки починається, природно, в цей період властиві коливання в доходах», - пояснила О.Фролова.

У той же час, позитивом в динаміці скорочення рівня бідності російський експерт називає те, що населення, яке живе тільки на соціальні трансферти, перестало домінувати в структурі бідних громадян.

На сьогоднішній день прожитковий мінімум в Росії складає 5 625 рублів (183,02 дол. США). Він розподіляється таким чином: 38% - витрати на продукти харчування, 16% - непродовольчі товари, 39% - оплата послуг, 7% - сплата податків і обов`язкових платежів. Паралельно середній рівень доходу в другому кварталі 2010 року складав 18,5 тис. рублів (601,92 дол. США) – в 3,3 разу вище. Середній розмір пенсії – 8,2 тис. рублів (266,8 дол. США) – в 1,3 разу більше.

Молдавський позитив

Як вже наголошувалося, рівень бідності в Молдові в 2009 році склав 26,4%, як і в Україні. За словами міністра праці, соціального захисту і сім`ї Молдови Валентини Буліги, в 2009 році 885 тис. громадян республіки мали дохід нижче за поріг бідності, за межею бідності проживали 71 тис. сімей. Рівень абсолютної бідності останні декілька років майже не зазнав змін. У 2006 році він складав 30%, 2007 – 26%, 2008 – 26,4%. Населення країни - 4,44 млн. осіб. Офіційний мінімальний дохід - 945 леїв (80,61 дол. США). Бідних більше в сільській місцевості. До них належать переважно багатодітні сім`ї - 41,7%.

Молдавська система соціального захисту включає 18 видів соцдопомоги, але  пенсіонери залишаються фінансово уразливими. «Пенсійна система після реформи в 1999 році ще не дозволяє пенсіонерам одержувати пенсію, яка б заміщувала зарплату на тому рівні, на якому нам би хотілося, і за тими показниками, які мають низку європейських країн, – 42%. У нас він складає 28-29%», - відзначила В.Буліга.

Молдавським позитивом вона вважає той факт, що показник рівня бідності, хоч і не скорочується, але і не росте.

Половина Вірменії живе на 4 долари в день

Рівень бідності у Вірменії щорічно визначається за методикою Усесвітнього банку на підставі дослідження домашніх господарств і споживчих витрат. За словами професора Єреванського державного університету, незалежного експерта Наїріа Джрбашяна, в 2008 році даний показник складав 23,5% - 760 тис. громадян, в т.ч. 3,1% - рівень крайньої бідності. У цих підрахунках були враховані люди, які не могли задовольнити продовольчі потреби – близько 100 тис. чоловік.

З 2004 до 2008 року рівень бідності в країні знизився на 30%, а крайньої бідності – на 50%. Найзначнішими чинниками скорочення були – економічне зростання, соціальні трансферти і допомога мігрантів.

Близько 48% населення Вірменії живе на 4 долари в день, розповідає Н.Джрбашян. Населення країни – близько 3,2 млн. чоловік, тобто, на ці гроші живуть майже півтора мільйони громадян.

До кризи Вірменія реалізовувала соціально-економічну програму з боротьби з бідністю, що мало вивести країну до 2015 року до показника 10% неплатоспроможних. На сьогодні ж є два варіанти розвитку ситуації. Оптимістичний – рівень бідності до 2015 року скоротиться до 17%, песимістичний – до близько 21%.

Стабільно бідні українці

А зараз трохи конкретики про Україну. Як уже згадувалося, в нашій країні рівень бідності складає 26,4%, або 12,5 млн. чоловік. За словами першого заступника міністра праці і соціальної політики Лідії Дроздової, даний показник в 2005 році дорівнював 27,1%, тобто, незначне зниження присутнє.

«Найбільше схильні до бідності, як і в Росії, сім`ї, що мають дітей (це 33,1%), багатодітні сім`ї (76,4%), сім`ї з подвійним навантаженням, де є діти і безробітні, 26,4% - сім`ї, в яких є і безробітні, і працездатні – змішані сім`ї», - відзначила Л.Дроздова. Кількість бідних сімей в сільській місцевості перевищує показник в містах.

Прожитковий мінімум в Україні - 907 грн., проте, як показав досвід відчайдушних експериментаторів, прожити місяць на таку суму практично неможливо. Також у нас фінансово обмежені пенсіонери, половина з яких (6 млн. чоловік) одержують мінімальну пенсію. Говорити про середній клас як такий взагалі поки не доводиться. А ухвалення нового Податкового кодексу в існуючому варіанті «доб`є лежачого».

Зрозуміло, що жодна українська влада не зацікавлена в багатому і освіченому населенні, адже ці люди значно ускладнять керівництво країною (у разі перекосів). А ось політика вербальної боротьби з бідністю дає потрібний ефект, наприклад, вищі пости електорат «дарує» за гречку. Крім того, логіка наших верхів давно викривлена, мовляв, хто багатий – той і еліта. Ось і виходить замкнене коло, оскільки такій «еліті» середній клас не потрібен.

Днями світ відзначив Міжнародний день боротьби з бідністю. З цієї нагоди український Президент пообіцяв постійно контролювати «неухильне виконання визначених завдань щодо активізації боротьби з бідністю»... Він закликав «представників влади, соціально відповідального бізнесу і депутатів всіх рівнів» докласти максимум зусиль, щоби «подолати це соціальне зло». А поки «зло» долатимуть, жебрацькі будні для 12,5 млн. українців продовжуватимуться. Може, нам варто було би відзначати день боротьби з бідністю на національному рівні, принаймні, раз в тиждень, щоби не дати безбідному керівництву держави відкараскатися від цієї кричущої проблеми на користь «важливіших» справ.

Юлія Главацька (УНІАН)

УНІАН в Google News