Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ виступає за удосконалення законодавчого регулювання сфери громадянської активності, зокрема, ухвалення законів «Про мирні зібрання» і «Про громадські організації».
Про це йдеться в його щорічному посланні до Верховної Ради «Модернізація України - наш стратегічний вибір».
У 2011 рік Україна увійшла з рішенням Конституційного Суду щодо неконституційності змін до Основного Закону, ухвалених у 2004 році, і саме Конституція 1996 року може стати тією політико-правовою моделлю, від якої слід відштовхуватися при модернізації політичної системи країни в інтересах кожного громадянина і суспільства в цілому, зауважив Президент.
Говорячи про розпочаті реформи в Україні, В.ЯНУКОВИЧ зазначив, що знаковим наслідком політичних змін стала активізація суспільних дискусій щодо наріжних питань суспільного розвитку: цивілізаційного вибору країни, зовнішньо- та внутрішньополітичних пріоритетів, особливостей демократичного розвитку, концепції економічних реформ тощо.
«2010 рік можна розглядати як своєрідний час переосмислення засад суспільно-політичного розвитку України, результатом якого мають стати подальші якісні зміни у функціонуванні держави та житті суспільства загалом», - наголосив Президент.
Водночас, зауважив він, 2010 рік був позначений і низкою проблемних явищ у суспільно-політичному розвитку країни. Так, залишається гострою проблема політичної відповідальності виборних осіб, стійкості політичної структуризації представницьких органів влади, відсутній системний діалог між більшістю та опозицією у Верховній Раді України, недосконалою залишається система зворотного зв’язку влади та суспільства. Як наслідок, продовжив В.ЯНУКОВИЧ, не вдалося забезпечити одночасного вирішення завдань підвищення ефективності діяльності органів влади та поглиблення процесів демократизації суспільства, широку суспільну підтримку програми реформ.
«Таким чином, основним викликом для країни у суспільно-політичній сфері є необхідність синхронного продовження курсу реформ і розширення їх соціальної бази, збереження позитивних тенденцій підвищення дієздатності органів влади та зміцнення демократичних інститутів. Дієва відповідь на цей виклик неможлива без підвищення рівня довіри у суспільстві, зокрема довіри до органів та інститутів влади», - відзначив В.ЯНУКОВИЧ.
Він наголочив, що однією з основних проблем здійснення суспільних реформ на даний момент є низький ступінь участі громадян у процесах їхнього розроблення, реалізації та коригування. Відповідно, розширення соціальної бази реформ, перетворення громадськості на дієвого суб’єкта суспільних перетворень є одним із перших етапів суспільних реформ.
«Концептуальною основою наступних етапів має стати республіканізм з його кредо «країна як спільна справа». Настав час запровадження суспільної моделі, відповідно до якої питання життєдіяльності суспільства вирішується самими громадянами та добровільно створеними ними об’єднаннями на основі узгодження індивідуальних і групових інтересів. Успішне функціонування такої моделі передбачає набуття громадянами нових якостей патріотичного налаштування, політичної та соціальної активності, вимогливості до влади у поєднанні з особистою відповідальністю», - наголосив В.ЯНУКОВИЧ.
Досягнення цієї мети має становити увесь зміст запланованої реформи політичної системи, зміни усіх її складників – форми правління, виборчої системи, системи державного управління, системи місцевого самоврядування, адміністративно-територіального устрою, вважає він.
Основним суспільним інститутом, що реалізує на практиці принципи республіканізму, є громадянське суспільство. Успіх реформ значною мірою залежить від рівня його розвитку, від ступеня участі громадян у різних формах самоорганізованої суспільної активності, зазначив Президент.
