Трудові права «надомників» та офісного персоналу зрівняють?

На сотій щорічній сесії Міжнародної конференції праці ООН прийнято низку міжнародних норм, які повинні поліпшити умови праці десятків мільйонів людей, що працюють вдома…

Термін фрілансер (англ. freelancer - вільний списоносець, найманець; в переносному значенні - вільний художник) останнім часом став особливо популярним. І це пов`язано з тим, що все більше людей відмовляються від офісних «посиденьок», перевагу віддають роботі «на віддаленні». Не останню роль в цьому зіграв інтернет. При цьому в процес все більше залучаються роботодавці. Даний ринок, досить розвинений у Європі та Америці, стрімко зростає і в Україні. Як свідчать соціологічні опитування, 8 з 10 українців мріють працювати виключно на себе. Працювати фрілансером може практично кожен. Найзатребуваніші в цій сфері - програмісти, дизайнери, журналісти, копірайтери, перекладачі, коректори.

Фріланс приваблює кількома плюсами. Це і вільний графік роботи, і відсутність транспортних проблем, і звична обстановка без контактів з колегами-подразниками, відповідальність тільки за певний фронт робіт, і головне - можливість міжнародного співробітництва та робота на декількох клієнтів одночасно. Перелічене притягує новачків, але даний сегмент ринку робить ставку на професіоналів.

Між тим, всі перераховані «привілеї» вільних художників тьмяніють на фоні мінусів їхньої діяльності - практично відсутні гарантована оплата праці, соціальний пакет (вихідні, відпустки, лікарняні), відшкодування витрат на робоче місце та інші зобов`язання роботодавця, які він бере перед працівником і зобов`язаний їх виконати згідно із законодавством. В іншому випадку, як показує практика, порушення трудового законодавства закінчується розглядом в суді, чого геть позбавлений фрілансер.

Змінити ситуацію можна лише шляхом створення законодавчої бази. Цій темі і була присвячена 100-та щорічна сесія Міжнародної конференції праці. У її рамках представники урядів, працівників та роботодавців прийняли ряд міжнародних норм, які повинні поліпшити умови праці десятків мільйонів людей, що працюють вдома. До них належать і ті, хто трудиться в домогосподарствах.

«Вперше ми поширили дію норм Міжнародної організації праці (МОП) на неформальну економіку, і цей прорив має величезне історичне значення», - заявив генеральний директор МОП Хуан Сомавія.

На конференції була прийнята Конвенція МОП про фрілансерів (396 голосами «за» при 16 «проти» і 63 утрималися), а також відповідні Рекомендації (434 голосами «за» при 8 «проти» і 42 утрималися). Варто відзначити, що Міжнародна організація праці - єдиний підрозділ ООН, що діє на принципах трипартизму - кожна з 183 держав-членів представлена у МОП двома делегатами від уряду, однією від роботодавців та однією від працівників, причому кожен з них наділений правом незалежного голосування.

*** Міжнародна організація праці (МОП) - спеціалізоване агентство системи ООН, мета якого - просування принципів соціальної справедливості, міжнародних визнаних прав людини і прав у сфері праці. Створена в 1919 році, МОП стала першим спеціалізованим агентством ООН в 1946 році. МОП розробляє міжнародні трудові норми у формі конвенцій і рекомендацій, встановлюючи мінімальні стандарти в галузі основоположних трудових прав. В системі ООН МОП має унікальну тристоронню структуру, в якій об`єднання роботодавців і трудящих мають рівний голос з урядами в роботі керівних органів МОП. Міжнародне бюро праці (МБП) в Женеві є секретаріатом МОП, її оперативною штаб-квартирою, дослідницьким і видавничим центром.

Порядкові номери двох прийнятих трудових норм - Конвенції № 189 та Рекомендації № 201, яка доповнює її, - вказують на кількість трудових норм, прийнятих МОП з часу її заснування в 1919 році. Конвенції МОП є міжнародними договорами, які обов`язкові для виконання державами, які приєдналися до них, у той час як рекомендації МОП містять роз`яснення щодо того, як застосовувати відповідні конвенції.

Прийняті МОП норми встановлюють, що працівники, зайняті на віддаленні, повинні користуватися тими ж основними правами, що й інші категорії працівників. Йдеться, зокрема, про однакову тривалість робочого часу, про щотижневий безперервний відпочинок не менше 24 годин, про ліміт оплати праці в негрошовому вираженні, про чітке інформування працівника щодо терміну та умов зайнятості, а також про дотримання основоположних принципів і прав у сфері праці, включаючи свободу об`єднання та право на колективні переговори.

За оцінками МОП, складеними на основі національних оглядів і підсумків переписів населення в 117 країнах, чисельність працюючих вдома в світі становить, як мінімум, 53 мільйони. Однак, на думку експертів, цей показник в дійсності сягає 100 млн. осіб, з урахуванням того, що мова в багатьох випадках йде про приховану або незареєстровану зайнятість.

Нова конвенція визначає домашню працю як роботу, що  здійснюється в домогосподарстві або для домогосподарства. Вона поширюється на всіх працівників, які трудиться вдома, при цьому передбачаються додаткові заходи, спрямовані на захист працівників, які в силу свого юного віку, через національну приналежність або через проживання у господарів, можуть піддаватися додатковим ризикам, яким не піддаються інші працівники.

Відповідно до процедур МОП нова конвенція набере чинності після її ратифікації першими двома державами. Чи запрацює ця норма в Україні, покаже час...

Ніна Сорока (УНІАН)

УНІАН в Google News