Еміграція по-українськи: «відтік мізків» чи світовий досвід?

Глобалізація відкрила нові можливості для кваліфікованих фахівців, яким тісно в межах своїх країн. Потоки висококласних кадрів вже не стримують територіальні рамки, і українці не стали в цьому процесі винятком...

Глобалізація відкрила нові можливості для кваліфікованих фахівців, яким тісно в межах своїх країн. Потоки висококласних кадрів вже не стримують територіальні рамки, і українці не стали в цьому процесі винятком. Вони досить охоче залишають батьківщину в пошуках кращих місць роботи, великих заробітків, або для підвищення освіти. При цьому виникають певні виклики для економіки країни. Якщо еміграція, наприклад, до Росії є тимчасовою, то в Євросоюз люди виїжджають з метою залишитися там назавжди. Переваги та недоліки для України від «відтоку» фахівців обговорили експерти під час громадських дебатів «Еміграція висококваліфікованих кадрів корисна для економіки України», організованих Фондом «Ефективне управління» у партнерстві з британською компанією Intelligence Squared.

Кадри на експорт

Ряд експертів вважає, що Україна тільки виграє від «відпливу умів», тому що вони повертаються у країну в удосконаленому вигляді. Інші стверджують, що еміграція несе в собі мінуси в плані кадрового потенціалу, який необхідний для реалізації державних реформ.

На думку заступника директора Центру міграційних досліджень Варшавського університету Павла Казмарзіка, ціна еміграції - втрата людського капіталу.

Але як зупинити цей процес, якщо люди хочуть вчитися, працювати в найсучасніших умовах, отримувати новий досвід, що несе свій позитив – фахівці, які повернуться в країну, мають вищу базу підготовки, а значить, привнесуть у вітчизняну економіку набагато більше, ніж могли б до еміграції.

Між тим, як зазначила менеджер проектів Фонду «Ефективне управління» Лейла Абассова, «витік мізків істотно заважає розвитку країни. Вже зараз на ринку праці відчувається дефіцит кваліфікованих кадрів, який доводиться заповнювати за рахунок фахівців з-за кордону».

Експерти відзначають, що виїзд кваліфікованої робочої сили за кордон традиційно вважається проблемою країн, які розвиваються, вони програють у конкуренції за кадри більш розвиненим державам. Водночас, в умовах глобалізації з`явився новий погляд на дане питання: еміграція кваліфікованих кадрів несе істотні вигоди країнам-донорам. У сучасному світі вони можуть розвиватися як за рахунок внутрішнього кадрового потенціалу, так і за рахунок використання своїх людських ресурсів за кордоном.

Українські професіонали, емігрувавши в більш розвинені країни, надалі сприяють залученню інвестицій, технологій, ідей та більш ефективних стандартів ведення бізнесу на батьківщину. А тимчасовий виїзд студентів і вчених для участі в дослідженнях і проектах підвищує їх кваліфікацію, що інтегрує Україну у світове науково-технічне та освітнє співтовариство. Крім того, емігранти просувають вітчизняні товари та послуги на світовому ринку.

У той же час, «витік умів» призводить до деградації людського капіталу та економіки країни. Створюється «грішне коло», коли кожному наступному поколінню доводиться вчитися і переймати навички у людей з нижчою кваліфікацією. У результаті, в країні знижується продуктивність праці, падає конкурентоспроможність, економіка замикається на виробництві товарів з низькою доданою вартістю. Для виходу із ситуації будуть потрібні набагато більші ресурси, ніж для створення умов для роботи талановитим людям, поки в країні вони ще є.

Через виїзд висококваліфікованих фахівців, які зросли всередині країни, в тому числі завдяки державній підтримці, Україна втрачає можливість капіталізувати свої витрати - плодами його вкладень скористаються економіки інших країн, відзначає директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Елла Лібанова.

Тим часом, як підкреслює партнер McKinsey & Company Аветік Чалабян, знання і набутий досвід фахівців, які повертаються в країну, сприяють реформам у державному масштабі, не кажучи вже про поліпшення матеріального становища громадян. Але для їх імміграції необхідно створювати стимули та умови. Експерт вважає, що висококваліфіковані фахівці вимагають індивідуального підходу в даному питанні. «Можна цих людей (висококваліфікованих трудових емігрантів) цілеспрямовано повертати, не чекати, коли вони це зроблять самі, а ідентифікувати, створювати певні умови», - зазначив А.Чалабян. За його словами, таку тактику застосовувала свого часу Вірменія.

На думку Е.Лібанової, всі зусилля з повернення на батьківщину потрібно спрямовувати на молодих емігрантів, їх легше зацікавити роботою в Україні ніж тих, хто вже асимілювався в іншій країні.

Перспективи для українських «мізків»

Ще однією проблемою еміграції є безконтрольність трудових потоків. За словами, Е.Лібанової, за кордоном перебувають 2-3 млн. українців. Проте ряд експертів вважає, що емігрували близько 7 млн. співвітчизників.

На думку аналітиків, поліпшити ситуацію з поверненням українських фахівців може «відкриття» кордонів. «Якщо буде безвізовий режим, люди частіше повертатимуться. Чому з Росією циркулярна міграція, бо поїхав-приїхав... Якщо міграція (з країнами ЄС) стане циркулярною, то вона буде корисна», - вважає Е. Лібанова. З нею повністю згоден глава Telesens International Ltd. Едуард Рубін.

На його думку, в перспективі, завдяки спрощенню виїзду-в`їзду мігрантів, трудові потоки будуть регулюватися виключно ємністю міжнародних ринків праці. Тобто, з`явиться баланс трудових кадрів в світі і проблематика питання втрат і пріоритетів для економіки від «витоку кадрів» перестане існувати.

Але уникнути формування світових потоків міграції висококваліфікованих фахівців Україні не вдасться. Адже, як зазначив А.Чалабян, незважаючи на те, що багато громадян негативно ставляться до еміграції, самі все ж не проти виїхати для самореалізації.

Іншими словами, міграцію кваліфікованих кадрів зупинити неможливо. Проблеми, що створюються нею для економіки, на даному етапі можна вирішити тільки шляхом реформ, створення стабільних і сприятливих умов для бажаючих підвищити кваліфікацію всередині країни. Парадокс в тому, що реформи потребують класних кадрів, а умови для них в нашій країні бажають кращого...

Юлія Інденко (УНІАН)

УНІАН в Google News