Мінськ. У Білорусі депутати таємно прийняли законопроект, що передбачає відповідальність за проведення мовчазних акції протесту.
Як передає власний кореспондент УНІАН у Республіці Білорусь, засідання Палати представників Національних зборів Білорусі, на яких обговорювався проект закону, пройшло 3 жовтня в другій половині дня за відсутності журналістів. Про нього стало відомо лише зараз із повідомлення, розміщеного на сайті Нижньої палати.
Палата представників Національних зборів Білорусі в перший же день чергової сесії розглянула й прийняла відразу в двох читаннях законопроект про внесення змін і доповнень до Закону "Про масові заходи в Республіці Білорусь».
Примітно, що серед матеріалів, які роздавали журналістам 3 жовтня перед відкриттям осінньої сесії палати, зазначеного законопроекту не було.
Як повідомляє прес-служба палати, документ представив заступник міністра внутрішніх справ Євген ПОЛУДЕНЬ, оскільки саме МВС було розробником законопроекту. Співдоповідачем виступив заступник голови Постійної комісії Палати представників із прав людини, національних відносин і засобів масової інформації Анатолій ГЛАЗ. При цьому текст документа не публікується.
Для набуття чинності законопроекту про внесення поправок до закону про масові заходи необхідно, щоб його прийняла Рада Республіки й підписав Президент Білорусі.
Як повідомлялося, внесення поправок до закону про масові заходи МВС ініціювало влітку, коли по всій Білорусі щотижня проводилися акції мовчазного протесту громадян, незгодних із політикою керівництва країни. У первинному варіанті законопроект прирівнював до пікетування навіть бездіяльність, тобто спільну масову присутність громадян у заздалегідь визначеному громадському місці (зокрема під відкритим небом) і у встановлений час для здійснення заздалегідь визначеної дії або бездіяльності, організовані (зокрема через Інтернет або інші інформаційні мережі) для публічного висловлення своїх суспільно-політичних настроїв або протесту.
У проекті закону також розширювався перелік місць, де проведення масових заходів не допускається, і чітко встановлювалася відстань від місця зборів, мітингів та іншого до таких місць. До отримання дозволу на проведення масового заходу забороняється оголошувати про дату, місце й час його проведення в ЗМІ, Інтернеті або інших інформаційних мережах.
При розробці цей законопроект викликав великий суспільний резонанс. Представники опозиції розцінили ці поправки як спробу підвести юридичну базу під дії правоохоронних органів, які жорстко розганяли учасників мирного протесту, а суди виносили їм звинувачувальні вироки, накладали штрафи й адміністративні арешти.
Згідно з первинним варіантом проекту закону, він повинен набути чинності через 10 днів після офіційної публікації.
Довідка УНІАН. 8 жовтня в більш ніж 25 містах Білорусі повинна пройти опозиційна акція "Народні збори". У Мінську її планується провести на площі Бангалор, де проведення масових заходів офіційно дозволено. Організатори акції не стали подавати заявку на проведення зборів, вважаючи, що їх формат цього не вимагає. На Народних зборах планується обговорити актуальні економічні та соціально-політичні проблеми країни, а також обрати представників, які передадуть вимоги учасників зборів владі.
