В Україні величина прожиткового мінімуму не враховує ряд життєво необхідних витрат.
Про це заявив сьогодні на прес-конференції в УНІАН директор програми "Верховенство права" Міжнародного фонду "Відродження" Роман РОМАНОВ.
За його словами, чиновники стверджують, що у 2011 році бідність в Україні скоротилася, щонайменше, на 2,3%, зокрема, у результаті підвищення так званого прожиткового мінімуму. Проте, як зазначають експерти, така статистика є оманливою і не враховує того, що розміри прожиткового мінімуму орієнтуються на можливості державного бюджету, а не на потреби людей.
"Величина прожиткового мінімуму не враховує ряд життєво необхідних витрат: на освіту, утримування дітей в дошкільних навчальних закладах, платні медичні послуги і тому подібне. Розмір прожиткового мінімуму, який є на сьогодні, - це певна химера, завіса, якою держава намагається прикрити неспроможність виконання своїх обіцянок в соціальній сфері", - сказав юрист Українського союзу Хельсінкі з прав людини Максим ЩЕРБАТЮК.
При цьому, за його словами, щоб компенсувати низькі прибутки, населення держави продовжує надавати своїм громадянам соціальні гарантії і обіцянки, які потім не виконує. Тому для того, щоб отримати гарантовані державою кошти, люди вимушені звертатися до юристів. За статистикою Центрів правових информаций і консультацій, які працюють у 28 населених пунктах України за підтримки Міжнародного фонду "Відродження", прохання про допомогу в отриманні соціальних виплат складають понад 60% звернень. Проте останнім часом кількість звернень істотно скоротилася.
"Сьогодні виплати практично заблоковані, неофіційно їх призупиняють, а більшість і не виплачують. У такий спосіб порушується фундаментальне право людини - на справедливий суд. Юридичні питання вирішують переважно грошові купюри і потрібні знайомства", - сказала під час прес-конференції керівник Центру в м. Біла Церква Ольга НАСТІНА.
Також Р. РОМАНОВ зазначив, що дошки оголошень, рекламні сторінки газет по всій країні наповнені інформацією про юридичну допомогу в отриманні соціальних виплат з бюджету.
"Під шаблон, але за грошову винагороду тиражуються сотні тисяч позовних вимог, які спрямовуються до судів. За рішенням суду кошти на правову допомогу часто стягуються з відповідача, судова система паралізована, органи державної влади намагаються оскаржити рішення, винесені не на їх користь, люди несуть витрати, протестують проти невиконання судових рішень. Така ситуація не має нічого спільного ні з правовою, ні з соціальною державою, якою є Україна відповідно до положень Конституції", - сказав Р. РОМАНОВ.
Також він сказав, що наближення виборів робить політиків щедрими на нові соціальні обіцянки, між тим, потрібна об'єктивна оцінка ситуації і системний перегляд вже встановлених пільг. "Держава повинна розвивати надання соціальних послуг, адже грошові виплати далеко не завжди є ефективним засобом допомоги. У багатьох населених пунктах відсутній доступ до медичних або юридичних послуг як такий, інфраструктура для людей з інвалідністю", - заявив Р. РОМАНОВ.
"Органи державної влади діють взаємоузгоджено, але переслідуючи свою мету - зменшення витрат з держбюджету. Так, Верховна Рада України ухвалює закон, яким надає право Кабміну встановлювати розміри соціальних доплат окремим категоріям громадян (чорнобильці, діти війни і тому подібне), а Кабмін відразу встановлює ті розміри, які істотно не обтяжуватимуть витрати держбюджету. У той же час, пільги за професійною ознакою залишаються, і питання про їх відміну хоча і дискутується, але істотних змін не відбувається", - каже керівник "Центру громадської адвокатури" (м. Львів) Леонід ТАРАСЕНКО.
