Соціальні пільги - заручники "настрою" Кабміну

Кабмін спочатку продемонстрував, що його постанови у сфері соціальних гарантій набагато вищі за чинні закони, а рішення судів і зовсім не мають для нього значення, а зараз безпрецедентні дії узаконив...

Реформи влади, які так і залишаються за фактом ідейними міркуваннями, а ніяк не дієвими кроками, все ж проявилися. Правда, тільки в дуже вузькому напрямку - у сфері соціальних пільг. Те, про що мріяло керівництво країни вже давно, нарешті збулося. І свідченням цьому є державний бюджет на 2012 рік. Його прийняттям парламент побив рекорд - у середу ввечері уряд подав документ до Ради, а вже в четвер депутати прийняли, так би мовити, в «авральному» режимі після доопрацювання Кабміном. Коригування зачепили і перехідні положення. Фактично, не урізуючи соцпільг, їх виплату поставили в повну залежність від побажань Кабінету Міністрів. У пункті 3 згаданих положень зазначено, що соціальні виплати та пільги будуть здійснюватися «виходячи з наявних ресурсів держбюджету та бюджету Пенсійного фонду». Влада підкреслює, що соцгарантії виконуватимуть у повному обсязі і навіть більше (пільги чорнобильцям, дітям війни, афганцям і т. д. зростуть на 20-25%), а на ділі, якщо держкошти стануть відчутним дефіцитом, то отримання обіцяного буде під великим питанням. А закамуфлювати все це скороченням привілеїв народним депутатам, причому тих, якими вони апріорі не користувалися. А тепер за порядком...

За часів СРСР пільги росли як гриби після дощу, ними намагалися компенсувати порожні полиці та інші блага, які не передбачалися для народу в принципі. Потім був розпад соцтабору і пільговий режим став непідйомним для бюджетів новостворених незалежних держав. Україна не є винятком. Але замість того, аби соцпільги упорядкувати, влада постійно проводила різні спроби скорочення на фоні їхнього ж розширення, що на ділі можна назвати відкритим заграванням із населенням, особливо напередодні виборів.

Різке обмеження виконання соцгарантій почалося з 2000 року різними постановами та бухгалтерськими коректуваннями. Саме з цього часу і намагаються ветерани, учасники ВВВ, чорнобильці-ліквідатори домогтися в судах відновлення законних прав на держпідтримку. Першу «реформаторську» спробу скоротити бюджетні витрати в цій сфері зробив Кабміном нинішнього президента Віктора Януковича. У 2002 році очолюваний ним уряд прийняв 4-річну державну програму, в якій планували замінити соцпільги грошовою компенсацією. Але її довелося заморозити в 2004 році через відсутність реєстру одержувачів допомоги.

Потім була спроба Кабміну Тимошенко, але й вона не відбулася. У липні 2007 року Конституційний суд скасував положення закону про держбюджет щодо призупинення виплати пільг, компенсацій і гарантій для населення. Це рішення стосується 21 категорії громадян України - від чорнобильців до пенсіонерів. Але виплати від цього не відновилися. Тодішня влада не заважала українцям подавати до суду, бо оплачувати виграні громадянами позови не збиралася, просто нічим було. Борги зростали, а для «приборкання» обурення пільговиків у бюджеті-2009 підкоригували привілеї чиновників і народних депутатів. «Ми прийняли рішення, що скорочення соціальних видатків буде завершуватися скороченням пільг для чиновників та пільг для народних депутатів, занадто високих пенсій, які виходять за розумні межі», - говорила тоді Юлія Володимирівна. Але якихось зрушень добитися не вдалося...

Нинішній Кабмін пішов іншим шляхом. Спочатку він продемонстрував, що його постанови набагато вищі за чинні закони, а рішення судів і зовсім не мають для нього значення, а зараз безпрецедентні дії узаконив. Після непроходження в парламенті скандального законопроекту "Про гарантії виконання рішень суду" (№ 7562), яким передбачалося не тільки обмежити або скасувати ряд пільг, але й приховати від цікавих очей конкретні їх обсяги та механізми надання, що повністю переходило під контроль Кабінету Міністрів, 14 червня ц.р. Верховна Рада прийняла на перший погляд цілком нешкідливі зміни в закон про держбюджет-2011. Серед маси цифр документа (законопроект № 8654) проглядається основний реформаторський пункт - соцвиплати будуть визначатися не розмірами згідно із законами, а постановами Кабміну. Серед «постраждалих» - найбільш «високооплачувані» категорії - діти війни, чорнобильці та військові пенсіонери. Народні обранці, точніше 252 народних депутата поіменним голосуванням здійснили антиконституційний крок (за аналогією зі згаданими діями уряду Тимошенко, яким протистояв КС, але цього разу такого не було). 53 народних депутата звернулися до Конституційного суду щодо правомірності згаданих норм. Як вважає президент ВГО «Союз Чорнобиль України» Юрій Андрєєв, «судячи зі складу суду, це (рішення - ред.) може бути прийнято десь у січні наступного року». Кабмін закріпив здійснене 6 липня ц.р. прийняттям постанови (№ 745), якою скоротив соцвиплати для низки категорій громадян. Держава за цією статтею витрат вже заборгувала більше 100 мільярдів гривень. Погасити «позику» можливості немає і, як показує життя, ніколи не буде. Для порятунку скарбниці та іміджу країни запрацювало нововведення - платити будуть залежно від стану бюджету. При цьому не можна забувати, що на такий піковий стан влада сама себе прирекла. Розширення соціальних гарантій, що відбувається по сьогоднішній день, будь-яка правляча команда вважає політичними дивідендами. Але цього разу очікування верхів можуть не справдитися, про що говорять масові акції протестів. Терпіння українців не безмежне...

І знову дежавю - для заспокоєння електорату «придатком» до кабмінівського диктату щодо соцпільг подається скорочення привілеїв для народних депутатів. Зокрема, пільга на право безкоштовного проїзду в громадському транспорті, безкоштовне користування паркуванням, забезпечення після виходу на пенсію народного депутата путівками та транспортом у разі необхідності, загалом забезпечення путівками, виплата одноразової компенсації для створення належних умов проживання (краще б прирівняли пенсії і зарплати народних обранців до середніх по Україні). Зате розширюється «держобслуговування» Верховної Ради та Адміністрації Президента, а також силових структур.

Як зазначив заступник голови Верховної Ради Микола Томенко, суми в бюджеті на утримання влади в 2012 році збільшено навіть не в порівнянні з минулим роком, а в порівнянні із законопроектом, який був підготовлений до першого читання. Зокрема, на утримання Секретаріату Кабміну, в порівнянні з першим читанням держбюджету, додано 23 млн. грн., на обслуговування діяльності президента - 7 млн. «Це стосується Державної судової адміністрації, Міністерства внутрішніх справ та інших органів влади», - підкреслює М.Томенко.

Член фракції «БЮТ-Батьківщина» Володимир Яворівський заявив, що пільги депутатам припинені на рік бюджетом, замість того, аби прийняти окремий закон з цього приводу. Він назвав держбюджет-2012 антисоціальним, і наступної сесії буде вимагати прийняття повноцінного закону про скасування пільг нардепам.

Позицію влади пояснив прем`єр-міністр Микола Азаров: «Що можемо зробити для людей - ми робимо. Все, що загрожує підривом фінансової стабільності держави, - на це піти ми не можемо».

У партії«Наша Україна» заявляють, що прийнятий бюджет призведе до того, що на кінець 2012 року розрив між реальним і офіційним розміром мінімальної зарплати буде майже 700 грн., а мільйони пенсіонерів в грудні наступного року отримуватимуть пенсію не більше 884 грн.

На думку «нашоукраїнців», у новому бюджеті продовжують порушувати закон про оплату праці: посадовий оклад працівників 1-го тарифного розряду передбачений на рівні 773 гривні, що на 300 гривень менше, ніж прожитковий мінімум, встановлений нинішнім бюджетом. Уряд планує зменшення загального фонду оплати праці українців у 2012 році на 15,6 мільярда гривень.

А про те, що прожитковий мінімум, щонайменше, на 30% не відповідає реальному розміру прожиткового мінімуму, говорити і зовсім не варто. Тому, як наголошують у заяві «Нашої України», розміри соціальної допомоги на дітей-сиріт, малозабезпеченим сім`ям, інвалідам та іншим соціально незахищеним групам населення не здатні забезпечити навіть елементарний рівень соціального захисту. Витрати на охорону здоров`я скорочені на 2,3 млрд. грн., при тому що фінансування медичної галузі і цього року було недостатнім, а доступ більшості громадян до медичних послуг обмежений через їх високу вартість.

У заяві підкреслюють, що істотно збільшено фінансування судової системи і правоохоронних структур, які фактично забезпечують каральні функції режиму. На 596,2 млн. грн. збільшено фінансування МВС, на 206 млн. грн. збільшуються витрати на Генеральну прокуратуру, при тому що в 2011 році бюджет Генпрокуратури зріс на 75%.

Як бачимо із заяв опозиції (її аргументи можна вважати істотними, незважаючи на колірну гамму приналежності, завжди правду можна було дізнатися тільки з заяв опозиції), настають важкі часи. До сьогоднішнього стану речей довела безгосподарність влади протягом 20 років незалежності України. У нашій країні зараз діє майже 160 різних пільг, під які потрапляє 40% населення (більше 18 млн. осіб). Для бюджету, дефіцит якого в 2012 році передбачений на рівні більше 25 млрд. грн., при цьому обсяг держзапозичень збільшиться на 7% - до 98,5 млрд. грн., а дефіцит держфінансів зросте до понад 37 млрд. грн. (2,5% ВВП), зростання соцгарантій не по плечу. При цьому сам Кабмін погіршив прогноз зростання ВВП за підсумками 2012 року з 5% до 3,9%. Держборг країни зріс з початку поточного року на 9%, досягнувши 59 млрд. дол. (по тисячі євро з кожного жителя країни). Про інфляцію можна не говорити - офіційна не відповідає реальній, кожен українець у цьому переконався на власному гаманці. Звичайно, в такій ситуації варто економити, що в принципі відповідає світовій практиці. Але для наших верхів головний пріоритет - утриматися при владі, а тут, як відомо, без популізму не обійтися, причому з домішкою еквілібристичних хитрощів. Замість цього давно пора скласти реєстр отримувачів соціальних пільг, розрахувати їх розміри згідно з економічними реаліями, провести контроль розподілу соцпільг за категоріями і за галузевими напрямками. Але, мабуть, владі не до цього...

Як відзначає директор програми "Верховенство права" Міжнародного фонду "Відродження" Роман Романов, наближення виборів робить політиків щедрими на нові соціальні обіцянки, тим часом, потрібна об`єктивна оцінка ситуації і системний перегляд уже встановлених пільг. "Держава повинна розвивати надання соціальних послуг, адже грошові виплати далеко не завжди є ефективним засобом допомоги. У багатьох населених пунктах відсутній доступ до медичних або юридичних послуг як таких, інфраструктура для людей з інвалідністю», - підкреслює експерт.

Голова ВГО «Спільна мета» Руслан Бортнік зазначає, що «бюджет 2012 виконаний в кращих традиціях соціального популізму, який особливо проявляється в рік виборів. Провидіння виборів до Верховної Ради України, які відбудуться восени 2012 року, мали на бюджет помітний вплив». На його переконання, влада в умовах економічної рецесії намагається утримати соціальні стандарти і навіть задобрити бюджетників перед виборами.

«Саме тому заплановане підвищення заробітних плат і пенсій на 20-30% розбито на 5 етапів протягом 2012 року. Таким чином, партії влади гарантовані щонайменше 5 позитивних інформаційних приводів протягом року, передостанній з яких за 20 днів до виборів», - зазначає Р.Бортник.

«Такий підхід до формування державного бюджету, векторів розвитку країни згубний, є однією з причин економічної деградації України. Адже в спробах зберегти соціальні пільги і рейтинги влада не реформує державний механізм управління - головне джерело економії, і, що найгірше, скорочує фінансування стратегічних напрямів розвитку та державних проектів», - вважає експерт.

На його думку, в кінцевому результаті це призведе до чергового витка економічної рецесії і посилення технологічного відставання від провідних країн світу.

Якщо врахувати, що Україна зайняла четверте місце, пропустивши вперед Мадагаскар, Вірменію і Гвінею, в рейтингу "Forbes" 10-ти найгірших економік світу, а за підрахунками ООН, за межею бідності живуть четверо з 5 українців, при цьому за останній рік ми збідніли ще на 10%, то виникає питання: про яке ще «посилення відставання» може йти мова. У рейтингу економічної свободи, який складає Світовий банк, Україна зайняла 163-ту позицію - між Казахстаном і Гондурасом. Тим часом, тоді як реальна середня зарплата в Україні коливається в межах 2 тисяч гривень, наші мільярдери все частіше фігурують у світових рейтингах багатіїв на перших позиціях. І ще один показник: Україна посіла передостаннє - 100-те місце в «Рейтингу прогресу» аудиторсько-консалтингової компанії ФБК. Наш індекс прогресу - «мінус» 123. На останньому місці Болівія - «мінус» 135.

То може пора розібратися, що коїться в країні, а також хто, кому і скільки винен...

Нана Чорна (УНІАН)

УНІАН в Google News