Споживчий кошик: злидарям флешка не на втіху
Споживчий кошик: злидарям флешка не на втіху

Споживчий кошик: злидарям флешка не на втіху

12:16, 30.12.2011
14 хв.

На тлі офіційного росту економіки життя в Україні залишається на колишньому рівні, і навіть гірше. І як би влада не намагалася замаскувати рівень інфляції, низькі зарплати та пенсії не здатні задовольнити потреби українців. Ми перейшли на орієнтир бідності...

Дії влади абсолютно не піддаються ніякій логіці. Спочатку узаконюють у прямому розумінні антиконституційне право Кабміну визначати об'єми соціальних виплат з посиланням на дефіцит держкошів, а потім на тлі все тієї ж фінансової безвиході уряд береться за розширення споживчого кошику, який є основою  розрахунку прожиткового мінімуму. Мета таких кроків, ймовірно, одна - демонстрація електоратові поліпшення інфляційної арифметики, а також піклування про ближнього. Тобто, нам презентують спроможність політики, яку проводять, і життєздатність реформ, які реалізовують.

Про "кошикові" нововведення 2012 року заявив перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Вадим Копилов. "Ви знаєте, що з 2005 року, на жаль, усе це (перегляд - ред.) гальмувалося, Міністерство економічного розвитку спільно з іншими міністерствами і відомствами відпрацювало ту позицію і відразу після Нового року ми вийдемо зі своїм проектом рішення на розгляд Кабінету міністрів", - сказав В. Копилов. При цьому, за його словами, після зміни споживчого кошику Мінекономрозвитку планує почати перегляд набору споживчих товарів і послуг, який використовується для розрахунку показників інфляції.

У Держстаті пояснюють, що до споживкошика додатково увійдуть: хліб заварний і багет, олія оливкова, ківі, капуста пекінська, кондиціонери, блендер, міксер, дриль, тонометр, підготовчі курси до вступу у ВНЗ, послуги няні, послуги лікарень, манікюр, оренда житла, страхування особистого транспорту, миття легкового автомобіля, дизельне паливо, ноутбуки, флешка, памперси дитячі, годинник наручний, парасольки…

Відео дня

Начебто, залишається тільки радіти, але якщо врахувати, що виходячи зі складу споживчого кошика, можна спокійно вирахувати офіційну інфляцію (індекс споживчих цін), то ціни на перераховані "поповнення", які поки стабільні або навпаки знижуються (до прикладу, ноутбуки і флешки), дозволять скоротити її показник в наших умах, нехай трохи, але усе ж. До того ж на основі даних зі споживчого кошику, який включає мінімальний набір послуг і товарів та найнижчі ціни на них, розраховується прожитковий мінімум, який має пряме відношення до мінімальної зарплати і мінімальних пенсій.

***Споживчий кошик - асортимент товарів, який характеризує типовий рівень і структуру місячного (річного) споживання людини або сім'ї. Такий набір використовується для розрахунку мінімального споживчого бюджету, виходячи з вартості споживчого кошику в чинних цінах. Споживчий кошик служить також базою порівняння розрахункових і реальних рівнів споживання. Формуванням споживчого кошику займається Кабінет Міністрів України. Ціна споживчого кошику залежить від рівня роздрібних цін на товари і тарифів на платні послуги (наприклад, комунальні платежі). Ця практика відома у всьому цивілізованому світі. З кожного виду потреб до розрахунку включають придбання відносно дешевих товарів, як правило, за державними фіксованими цінами. Якщо, наприклад, на ринку цей продукт або послуга продається за нижчими цінами за основу береться найнижчий рівень.

До речі, варто зазначити В. Копилову, який нарікав, що з 2005 року перегляд споживчого кошика  гальмували, що усі дії в цій сфері визначені Законом "Про мінімальний споживчий бюджет" (№1285 - XII) від 1991 року. Так от, у цьому документі сказано: вартісна оцінка споживчого бюджету переглядається з урахуванням індексу цін не рідше одного разу на рік, а вміст споживчого кошику - не рідше одного разу на 5 років і затверджується урядом. Розмір нинішнього споживчого кошику уряд затверджував у 2000 році (постанова КМУ "Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення" № 656 від  14 квітня 2000 р.). Іншими словами, відразу видно порушення закону і хто за це відповість?

Але в Держстаті пояснюють, що "органи державної статистики розраховують індекс споживчих цін на основі споживчого набору товарів (послуг). Цей набір визначається Держстатом під час узгодження із зацікавленими міністерствами, відомствами, громадськими організаціями і науковими установами.  Включення товарів (послуг) у споживчий набір проводиться на підставі даних щодо фактичної структури грошових витрат населення. Вирішальним критерієм для включення до споживчого набору того чи іншого товару (послуги) є його частка у загальних грошових витратах домогосподарств - не менше 0,1% для продуктів харчування і 0,2% - для інших товарів і послуг. Таким чином до складу споживчого набору в першу чергу входять товари і послуги, які найбільше і найчастіше споживають домогосподарства, незалежно від того, регулюються (встановлюються) ціни (тарифи) на них чи мають вільний (ринковий) характер. Споживчий набір переглядається раз на п'ять років з урахуванням змін на споживчому ринку і в структурі грошових витрат домогосподарств. Чинний на сьогодні набір затверджений у 2007 році і містить 296 товарів і послуг".

Таке роз'яснення внесло ще більше незрозумілості. Чому ж В. Копилов називає очікувані нововведення "споживчим кошиком", та і яка взагалі різниця між "набором" і "кошиком", а якщо у 2007 році незрозумілий за термінологією список  оновлювався, то чого ж В.Копилов жалкує, що до цього процесу не бралися з 2005 року?.

Як зазначають у Держстаті, тепер відбувається черговий перегляд споживчого набору, який буде розширений до 335 позицій і впроваджений у практику розрахунку ІСЦ з січня 2012 року.

Значить таки має ця "кошикова реформа" відношення до інфляції.

Собівартість чинного споживчого кошика (чи набору) з урахуванням цін складає близько 1800 грн. Тобто, це і є межа бідності. Але як же тоді бути з мінімальною зарплатою і пенсією? Влада обіцяє: наступного року мінімальна заробітна плата буде підвищена до прожиткового мінімуму.

Влада обіцяє, що згідно з держпрограмою економічного і соціального розвитку України на 2012 рік гарантований прожитковий мінімум на одну людину наступного року виросте на 14%. Крім того, з другого півріччя буде збільшений розмір посадового окладу працівника першого тарифного розряду єдиної тарифної сітки.

Згідно з бюджетом-2012, прожитковий мінімум на одну людину з розрахунку на місяць складатиме з 1 січня - 1017 грн., з 1 квітня - 1037 грн., з 1 липня - 1044 грн., з 1 жовтня - 1060 грн., з 1 грудня - 1095 грн. Мінімальна заробітна плата в місячному розмірі: з 1 січня - 1073 грн. з 1 квітня - 1094 грн., з 1 липня - 1102 грн., з 1 жовтня - 1118 грн., з 1 грудня - 1134 грн.

На тлі легких математичних обчислень того, скільки ж повинен мінімально отримувати українець, виникає питання - навіщо взагалі у ланцюжку українських державних розрахунків потрібен споживчий кошик (чи набір)?

Звичайно, він у тому вигляді, у якому є зараз, не має права на існування, але, на жаль, його розширення (як, втім, і скорочення) жодним чином не позначається на житті середнього українця.

І що характерно: українська математика дуже відрізняється від загальноприйнятої. У більшості розвинених країн рівень життя громадян якраз і визначається вартістю споживчого кошика. Ця практика запрацювала в Україні в 1991 році завдяки програмі TACIS.

Якщо відкинути найпростіші продукти харчування (до прикладу, 5 кг масла на рік на одну людину), які переведені в розряд "делікатесів", поговоримо про іншу "розкіш". Одягнемо годувальника сім'ї. Йому з майками, порівняно з трусами, які належить п'ять штук на два роки, пощастило - дві на рік, джинси - одні три роки, плащ - один у п'ятирічку, пальто не передбачене, куртка - одна на 4 роки, шкарпетки - дві пари на 5 років, як і черевики, гумові чоботи - одні на сім років і так далі. Особливо вражає особиста гігієна українця: шампунь - 2 од. на рік, носова хусточка - 1 на рік, одеколон - 0,66 на рік!

У США споживчі кошики розробляють за бюджетом Геллера, заснованому на наборі тих товарів і послуг, які суспільство вважає необхідними для нормального життя. За структурою бюджету Геллера продукти харчування не повинні перевищувати 30% "кошика", непродовольчі товари - 47%, інші товари і послуги - 23%. В українському споживчому кошику комунальні послуги складають тільки близько 11%, а продукти харчування - понад 50%.

Американський кошик передбачає витрати на тютюнові і алкогольні вироби, витрати на освіту, мобільний і комп'ютерний зв'язок. В Англії у кошик закладено шампанське і пиво, а ще МР3-плеєр з музичними записами, а також акустична гітара і великий перелік товарів для будинку, включаючи дверні ручки і витрати на садівника. Французи заклали в споживкошик витрати на відвідування перукарні, купівлю лаків для волосся, гелів для душу та інших косметичних засобів. Окрім цього передбачені апарати для виправлення зубів, оренда автомобілів, проїзд на таксі, а також харчування для кішок і собак.

Відповідно до цих потреб введені і мінімальні зарплати. У США місячний прожитковий мінімум складає близько 700 доларів, а мінімальна зарплата - 1230 доларів на місяць. У країнах Європи вони різні, але все одно виходять за 100 євро, що підтверджує правоту ООН, яка підрахувала, що за межею бідності живуть четверо з 5 українців.

Правда, є і приклад сусідів. Не далеко від нас пішла Росія - працездатному росіянинові належить на день 300 г картоплі, 360 г хлібних виробів, 100 г м'яса, і 40 г риби. Міняти верхній одяг належить лише раз у 2,5 року, 6 пар взуття цілком повинно вистачити на 3,2 року, а на розваги треба витрачати не більше 5% від прибутків.

Голова Ради Національного банку Петро Порошенко вважає, що офіційна методика розрахунку інфляції в Україні не показує структуру споживання звичайного українця. "На жаль, офіційна методика розрахунку, за якою вже 10 років рахують в Україні інфляцію і за цією методикою інфляцію рахують по всьому світу - вона не віддзеркалює структуру споживання звичайної української людини. У середньому в Україні середня сім'я витрачає на харчування понад 50% свого місячного бюджету", - сказав П. Порошенко.

За його словами, інфляційний кошик передбачає наявність інших продуктів, у тому числі довгострокового користування, які не завжди знаходять своє віддзеркалення у структурі споживання звичайної сім'ї. "Звичайно, якби ми рахували виключно продукти харчування, житлово-комунальні тарифи, плату за навчання, плату за послуги зв'язку, то показники інфляції або рівень витрат звичайної сім'ї був би значно вищий", - вважає П. Порошенко.

На думку економіста Міжнародного центру перспективних досліджень Олександра Жолудя,  "якоїсь істотної зміни саме від внесення 39 товарів у список наявних 296 товарів не станеться, тому що їх питома вага буде меншою 5%. Плюс у цьому споживчому переліку багато імпортних товарів, ціни на які змінюються незначно".

При цьому він підкреслив, що для росту індексу споживчих цін наступного року є об'єктивніші причини. "Зниження інфляції, яке ми мали восени цього року, в основному сталося за рахунок продовольчої групи, а ціни по ній знижувалися за рахунок рекордно високого урожаю. Враховуючи, що рекордний урожай зрідка буває два роки поспіль, то наступного року, якщо у нас буде середній урожай, швидше за все, ми матимемо звичайну динаміку по сезонному зростанню цін на продукти харчування", - пояснив експерт.

У той же час, як зазначив О.Жолудь, на сьогодні є проблеми з підрахунком споживчої інфляції, які дають підстави сумніватися в об'єктивності даних, які надає Держстат. "Основна проблема споживчої інфляції це те, що вона, на відміну від інших параметрів, які розраховує Держстат, має прив'язку до законодавства. Тобто, у нас є індексація прибутків громадян щодо інфляції і, відповідно, через те, що висока інфляція призводить до збільшення витрат бюджету будь-який уряд не зацікавлений у неочікуваних витратах", - зазначає О.Жолудь.

На його думку, створювати мережу для збору статистичних даних подібну до тієї, яку має Держстат, щоб отримати альтернативні дані, на сьогодні економічно не вигідно, а значить навряд чи хтось цим займатиметься.

Що стосується мінімальної зарплати, до якої споживчий "набір"  має не опосередковане відношення, то в Національному форумі профспілок України вважають, що вона, як і мінімальні пенсії, повинна складати, принаймні, 3800-3900 грн., щоб відповідати реальному прожитковому мінімуму.

Як сказав голова НФПУ Мирослав Якибчук, зазначена "сума враховує  реальні ціни на продукти харчування, одяг, побутову техніку, електроенергію, побутовий газ, рідке і тверде паливо, транспорт і зв'язок, комунально-побутові, лікувально-оздоровчі послуги і ліки, інформаційні продукти, витрати на духовні потреби, а також інфляцію".

У НФПУ вважають, що нинішні розрахунки прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати проводяться за застарілою системою і старими цінами. Мінімальна зарплата у 1004 грн. не в змозі наповнити споживчий кошик рядового українця.

За словами М.Якибчука, для правильних розрахунків треба, у першу чергу, науково обгрунтувати мінімальні біологічні, комунально-побутові, соціальні і культурні потреби людини. Крім того, потрібна постійна індексація прожиткового мінімуму з урахуванням реального коливання цін на споживчому ринку.

"За рік, який закінчується, в Україні посилилося соціальне розшарування, а також значно збільшилася кількість громадян, яких за міжнародними нормами соціальної оцінки можна вважати бідними. За даними НФПУ, у 2011 році відносно бідним є приблизно 55% населення. Ще 40% населення відчувають страх, що ось-ось опиняться в категорії бідняків. У той же час понад 2/3 національних багатств зосереджено в руках сотні сімей", - заявляє голова НФПУ.

Висновок напрошується один - на тлі офіційного росту економіки життя в Україні залишається на колишньому рівні, і навіть гірше. І як би влада не намагалася замаскувати рівень інфляції, низькі зарплати і пенсії не здатні задовольнити потреби українців. Ми перейшли на орієнтир бідності, судячи з розміру прожиткового мінімуму, замість росту. Забезпечивши нормальні "мінімалки", держава б збільшила попит, що стимулювало б вітчизняних виробників, які почнуть конкурувати в гонитві за покупцем, знижуючи ціни на свою продукцію. У результаті відбудеться реальне скорочення інфляції. Де узяти гроші на "мінімалку", може відповісти влада. Але тоді як же бути з її заявою, що "Україна вийшла на стабільні темпи економічного розвитку і стає потенційним кандидатом на "нове економічне диво" світового масштабу"?...

Олена Бистрицька (УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся