Пекло в офісі, або Охолоди себе сам

Аномальна спека цього літа обіцяє повторити спеку-2010. В Україні, здається, відкрилася філія пекла, і працювати людям у ньому і не хочеться, і не можеться. Однак більшість працедавців не поспішають "копійкою" захистити своїх працівників від спеки.

Аномальна спека влітку цього року, здається, може повторити спеку-2010. Навіть у столиці зафіксовано максимальні 38 градусів, не кажучи вже про Херсонщину, де стовпчик термометра обережненько переступив "горілчану" позначку на шкалі. За довгостроковими прогнозами, спека протримається ще не один тиждень, маючи всі шанси повторити півторамісячне пекло дворічної давності.

Проблема дня у тому, що роботу в спеку, і навіть у надспеку, ніхто не відміняє. Незвичні до таких температур українці або тихо страждають на робочому місці від кліматичних перекосів, або намагаються "злиняти" у відпустку, або пробують власними силами створити собі бодай мінімальний комфорт. При цьому мало хто знає, що прохолода і комфорт на робочому місці – це не примха працівника, а виробнича необхідність, і, відповідно, забезпечення її є обов'язком працедавця, незалежно від форми власності.

Об'єктивна реальність полягає в тому, що робочі місця в країні з помірним кліматом свідомо не пристосовані ні до надмірної спеки, ні до надмірних морозів. І навіть якщо працедавець переймається проблемами своїх працівників – на облаштування робочого місця "під спеку" потрібні час і гроші, ну а вже якщо бос узагалі "не переймається"... Нагадаємо, вперше про те, хто і що повинен робити для працівника на роботі при +35 за вікном, задумалися ще в 2007-му, а серйозно заговорили якраз два роки тому. Але, переживши спеку, більшість понадіялися, що таке більше не повториться.

Усі наслідки такої безпечності вже з місяць намагаються подолати і в офісах, і на будівництвах, і на дорогах, і в транспорті, і в інших місцях, які для когось є робочими. Так от, підсумовуючи робочі будні жаркого літа, можна з упевненістю констатувати, що в Україні віднедавна відкрито філію пекла, і працювати людям у ньому і не хочеться, і не можеться.

Українська сієста при +40

Зайнята трудовою діяльністю частина населення України рятується від спеки всіма підручними способами, від традиційних до інноваційно-божевільних. Досить пройтися вулицями, на яких ведеться будівництво, – людей особливо ніхто не жаліє. Не менше знемагають "білі комірці", хоча спека висушує офісний "планктон" до стану вобли. Недавно натрапила на оголошення у соціальній мережі: «Громадяни, допоможіть! Може, у когось валяється на горищі або на дачі непотрібний вентилятор? В робочому стані, відносно пристойний на вигляд? Готова натомість поділитися фруктами або ще чимось смачним. Ситуація анекдотична – в офісі задихаємося з напарником, а начальство і не думає щось робити. А купувати вентилятор в офіс – самі розумієте. Дякую!» Не знаю, чи обзавелися нещасні працівниці розжареного офісу своїм вентилятором, адже ті, у кого він десь і міг завалятися, вже точно знайшли йому застосування.

Температурні режими, які повинні застосовуватися для робочих місць, були чітко сформульовані ще задовго до того, як українські бедуїни почали борознити бархани, тобто міські жителі більш-менш привчилися переміщатися по нестерпно гарячому асфальту.

Санітарні норми мікроклімату визначені наказом головного санлікаря України (від 1 грудня 1999 року №42), згідно з якими існують оптимальні умови мікроклімату і допустимі, розповідають юристи. «Температурні величини встановлюються залежно від категорії робіт за критеріями складності… а також залежно від пори року», – каже адвокат адвокатського об'єднання «Нечаєв і Партнери» Марина Ващенко.

За категоріями роботи діляться на легкі (категорії Iа і Iб), середньої важкості (IIа і IIб) і важкі (III).

До категорії Iа належать роботи, які виконуються сидячи і не потребують фізичного навантаження.

Роботи категорії Iб можуть виконуватися сидячи, стоячи, пов'язані з ходьбою і супроводжуються деяким фізичним навантаженням.

Категорії IIа і IIб – роботи, пов'язані з ходінням, переміщенням дрібних предметів до 1 кг у положенні стоячи або сидячи і роботи, що вимагають переміщення невеликих вантажів до 10 кг і супроводжуються помірним фізичним напруженням відповідно.

До останньої, III категорії, належать роботи, які вимагають постійного переміщення, перенесення значних вантажів вагою понад 10 кг, для чого потрібно докладати великі фізичні зусилля.

Згідно з допустимими санітарними нормами, в теплу пору року оптимальними є такі величини температури повітря

У випадку, якщо працедавець не може забезпечити оптимальної температури мікроклімату через технологічні умови, технічну неможливість і у зв'язку з економічно необгрунтованою доцільністю, встановлюються допустимі умови мікроклімату:

Оптимальний рівень відносної вологості повітря становить 60-40%, а допустимий – від 55% до 75% залежно від важкості роботи (наприклад, для Iа допустимий рівень вологості становить 55% при температурі 28 градусів).

«За мікрокліматичних умов, які перевищують допустимі параметри, для профілактики перегріву людей, які працюють в умовах мікроклімату, що нагрівається, організовують раціональний режим праці і відпочинку за рахунок тривалості робочого часу», – каже М.Ващенко.

За мікрокліматичних умов, які перевищують допустимі параметри, внутрішньозмінний режим праці і відпочинку організовують за рахунок тривалості робочого часу:

- при температурі повітря, що перевищує допустимий рівень, тривалість регламентованих перерв становить не менш ніж 10% робочого часу на кожні 2°C перевищення;

- при поєднанні температури повітря, що перевищує допустимий рівень, з відносною вологістю понад 75% тривалість регламентованих перерв рекомендується встановлювати не менш як 20% робочого часу.

В Україні посилюють заходи із протидії пожежам. У найближчі тижні – спека до +40°С

А тепер спробуйте співставити ці цифри з тим, що оточує вас на роботі.

Коли плавляться мізки – не до роботи

У нашій країні не густо з компаніями, які з розумінням ставляться до роботи своїх працівників в умовах ускладнених погодних явищ. Дуже небагато працедавців турбуються про водіїв маршруток, продавців холодного квасу на вулицях, будівельників, дорожніх робітників. Якщо хтось і проявляє гуманність, то це насамперед іноземні компанії, і стосується ця турбота більше «білих комірців» (мабуть, не в останню чергу завдяки "просунутості" персоналу в питаннях дотримання своїх прав).

Утім, несвідомих працедавців усе-таки намагаються примусити до гуманності за допомогою нормативів і штрафів.

Як зауважив заступник головного державного санітарного лікаря Києва Юлій Жигалов, за високу температуру в офісі працедавця можуть оштрафувати на суму від 51 грн до 425 грн. А у разі браку реакції працедавця на зауваження СЕС роботу підприємства можуть призупинити.

«За останні два тижні (з початку до середини липня) наші фахівці з районів провели 55 перевірок, з них 5 – за зверненнями, переважно це працівники офісів, які скаржилися на незадовільні умови праці. Але порушення норм було в одному випадку – це щодо вологості на промисловому підприємстві», – каже він.

Дивно, що не всі працедавці розуміють залежність фізичного стану працівника і якості виконуваної ним роботи. Хоча очевидно, що напівпритомні від спеки працівники врешті-решт обходяться своїй організації набагато дорожче, ніж вчасно встановлений кондиціонер або поставлена в офісі пляшка з мінералкою.

Справді, навіть якщо працівник не скаржиться, це не означає, що спека додає йому працездатності. Фахівці стверджують, що при високій температурі середовища людина працює на 20% гірше. Є й гірший варіант – людина відмовляється працювати або ухиляється від своїх обов'язків. Так, проведене влітку-2010 (найтриваліше жарке літо за пам'яті нинішнього покоління працівників) опитування кадрового порталу HeadHunter на тему «Чи впливає спека на вашу продуктивність праці?» виявило, що менеджери вищої і середньої ланки, страждаючи від спеки, готові прогулювати свою роботу. Тільки 35% респондентів взагалі не переймаються жаркою погодою. Головне для них – наявність на робочому місці кондиціонера. А ось 33% опитаних менеджерів зізналися, що спека негативно впливає на їхню продуктивність праці. Причому 48% усіх респондентів працюють у задушливих приміщеннях без кондиціонерів. Чверть опитаних зізналися, що ігнорують багато важливих робочих завдань через високу температуру повітря. А 20% узагалі сумніваються, чи варто виконувати термінову роботу в задушливому офісі. Зі всіх опитаних 59% готові у будь-який момент втекти з роботи у напрямку пляжу, тобто є потенційними "літніми прогульниками".

"Качати права" на роботі мало хто насмілюється – спека спаде, а роботу шукати куди важче буде. А тим часом варто знати, що в Україні є Закон "Про охорону праці", стаття 13 якого прямо зобов'язує працедавця "створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити дотримання вимог законодавства щодо прав працівників у сфері охорони праці". Для цього на підприємствах з числом працівників понад 50 створюється служба охорони праці, а там, де працівників менше, функціями з охорони праці наділяють окремих працівників. І стежити, щоб офіс у спеку не перетворювався на "пекло", "топку", "крематорій" – прямий обов'язок цих служб. Але поки що методом простого опитування знайомих так і не вдалося знайти організації чи підприємства, де ці служби реально функціонують.

У більшості випадків працівникам самим доводиться дбати про те, щоб не "підсмажити" власне серце та судини заради роботи і начальника, якому байдуже його здоров'я як прямо зараз, так і в далекій перспективі.

"Смажене сонце великих міст": виживає найсильніший

Поки офісні працівники "просмажуються" на роботі, бездіяльна публіка активно хлюпається у фонтанах у центрі міст. Цікаво, що деякі фонтани, наприклад, у містах Харківської області та в самому Харкові на вокзалі включають увечері, а вдень, окрім зелених стінок бортів, які свідчать про те, що недавно у них була вода, радості більше немає. Фонтани у Києві, розташовані переважно в центрі, також працюють далеко не всі і не завжди. У прохолодній воді, наприклад на Майдані, вдається похлюпатися, якщо немає концерту (на час яких фонтани перекривають), або якщо не став свідком того, як у тій самій воді поряд із дітками намагаються приймати ванни бомжі (до речі, про таку категорію влада могла б окремо подбати, розставляючи спецнамети не тільки в люті морози).

Спека: треба більше пити...

До речі, навіть у столиці якось не чутно владних реляцій на предмет "влада подбала про киян і гостей в умовах неймовірної спеки" (може хто пам'ятає, років дванадцять тому, коли чи то реконструювали майдан Незалежності, чи то замість асфальту облицьовували Хрещатик плиткою, вздовж центральної вулиці столиці стояли бочки з безплатним квасом. Насамперед – для будівельників, адже літо й тоді видалося надзвичайно спекотним. Але й кияни залюбки пригощалися...). А ось пересічних громадян США "охолоджують" не тільки як цінних працівників, яким потрібен кондиціонер для мозкової активності. Для городян відкрито спеціальні кімнати, які постійно охолоджуються і куди можна безкоштовно зайти й відсидітися перед пробіжкою під сонцем або й просто відпочити від розжарених міст. У нас же такими оазами можна назвати тільки магазини, та й те не всі. З деяких просто вискакуєш, забуваючи все, що хотів купити, тільки б не знепритомніти від розжареного повітря. Особливо щільно жарке повітря і запаморочливі запахи "стоять" у невеликих магазинчиках, де продають побутову хімію, парфумерію та інший дріб’язок.

Майже у всіх автобусах, які трохи затримуються на зупинках, щоб не випадати з графіків руху, скандали пасажирів починаються з нервового вигуку: «Та поїхали вже, скільки можна людей мучити!». Особливо цікава ситуація з випущеними на маршрути новенькими автобусами, які обладнані кондиціонерами (і, відповідно, маленькими вікнами). На практиці – переважно кондиціонери не вмикають, а через вікна повітря проникає дуже маленькими порціями. Боязкі запитання поінформованих про технічні тонкощі пасажирів "а чому кондиціонер не працює, адже він тут є..." наштовхуються або на перегородку, що відділяє кабіну водія від салону, або на захисне контрзапитання кондуктора: "А за проїзд ви заплатили?". У гіршому разі хтось з оточення недобрим тоном дає "добрі поради": ходити пішки, їздити у таксі, купити машину, вийти на найближчій зупинці, взагалі сидіти вдома, "якщо ти такий ніжний"...

А наразі чекаємо приходу прохолодного циклону, тому що літня спека хоча й вкотре виявила працедавців, які не можуть забезпечити своїм працівникам життєві, не кажучи вже про комфортні температурні умови на робочому місці, але совісті й грошей для цього їм не додала. Синоптики вже попереджали, що таке жарке літо у нас не останнє і в найближчі декілька років погода повторюватиме подібні температурні рекорди. Тому працедавцям варто встати у чергу за кондиціонерами або хоча б за вентиляторами.

Юлія Інденко (УНІАН)

УНІАН в Google News