Пенсійний фонд на "бюджетній голці": доза зростає, лікувати не планують...

Пенсійна система - одна з найзалежніших від держбюджету сфер. Ідеї звільнити Пенсійний фонд від непрофільних витрат залишаються нереалізованими. Дефіцит ПФ гальмує пенсійну реформу, але з року в рік влада чомусь мириться із таким становищем.

Пенсійна система в Україні надалі залишається однією з найзалежніших від державного бюджету сфер. Держдотації на покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду постійно збільшуються. Тим не менше, влада продовжує видавати пенсіонерам по додаткових 100 грн до пенсій (останнім часом це прийнято робити за вказівками Президента), хоча і ставить цим під загрозу виплату пенсій в цілому. Адже роздувати до нескінченності дефіцит Пенсійного фонду (ПФ) не вийде. Або ж держбюджету врешті-решт доведеться звалити на себе пенсійний тягар, оскільки перерахування до ПФ, які щораз збільшуються, нівелюють функцію останнього щодо пенсійного забезпечення громадян. Є ще один варіант - вжити заходів для досягнення бездотаційності фонду. Чого, до речі, уряд так і не досяг за допомогою пенсійної реформи.

Справа на мільярди: дефіцит ПФ "стопорить" пенсійну реформу

"Дефіцитні" проблеми фонду не дають змоги владі ввести в Україні другий рівень пенсійного забезпечення. Дана норма давно закладена в законодавстві, вивчені всілякі світові практики накопичувального пенсійного страхування, але заважає незбалансованість бюджету фонду, яка, як пригадують експерти, тягнеться ще з перших років незалежності.

Попри позитивні тенденції та прогнози експертів, сума дефіциту залишається досить високою. Зокрема, за підсумками 2011 року дефіцит бюджету фонду становив 17,8 млрд грн. На 2012 рік уряд закладав дефіцит у розмірі 9,5 млрд грн, однак у зв'язку з травневими підвищеннями пенсій згідно з президентськими ініціативами, він виріс до 15 млрд грн. За підсумками перших восьми місяців поточного року дефіцит ПФ уже становить 8 млрд грн.

Водночас, експерти більш песимістично оцінюють прогнози дефіцитності бюджету ПФ. «На цей рік у нас (дефіцит бюджету ПФ - УНІАН) близько 20 млрд грн виходить. 15 млрд грн - це те, що затверджено бюджетом (ПФ - УНІАН) і близько 5 млрд грн будуть надані Державним казначейством», - говорить провідний науковий співробітник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олександра Бетлій.

Вона прогнозує, що дефіцит наступного року нижчий, ніж у поточному році, але, найімовірніше, не нижчий 10 млрд грн. «Найімовірніше, він залишатиметься в двозначних числах», - сказала вона.

За словами експерта, єдине джерело фінансування дефіциту бюджету фонду - це держбюджет: «ПФ дефіцитний вже тривалий час, і при підвищенні витрат (бюджет - УНІАН) фонду залишатиметься дефіцитним. Єдине джерело покриття дефіциту бюджету ПФ - це соціальний трансферт з держбюджету ».

Бездефіцитність бюджету ПФ, сказала Бетлій, багато в чому буде залежати від того, як будуть підвищуватися і переглядатися пенсії.

Вона також зазначила, що не можна переходити на дворівневу пенсійну систему в рік бездефіцитності бюджету ПФ. «Солідарний фонд повинен бути бездефіцитним хоча б кілька років і вийти на профіцит, щоб система стабільно працювала в подальшому, - підкреслила експерт.

Кругообіг проблем в економіці

Вирішення проблем ПФ, вважає заступник директора Центру перспективних досліджень Максим Борода, лежить на сьогодні в економічній площині. «Адже проблема ПФ не стільки у витратах, скільки в недонадходженнях», - зазначив експерт. Він вважає, що зниження ставки єдиного соціального внеску в кінцевому рахунку принесе користь - кількість підприємств, які почнуть платити заробітні плати «по-білому» виросте. На його думку, при зниженні ставки соцвнеску підприємствам буде вигідніше сплатити внесок, ніж ризикувати, йдучи в "тінь".

Водночас, зниження ставки соцвнеску загрожує підприємцям запровадженням компенсатора, пропонованого Держподатслужбою, - податку з обороту у розмірі 2,5%.

Зрештою, до вирішення проблеми дефіциту бюджету ПФ Україну зможе підштовхнути Міжнародний валютний фонд, який минулого року наполягав на підвищенні пенсійного віку для жінок. А заодно у МВФ, можливо, вийде зупинити економічні слабо обґрунтовані ідеї Президента підвищувати пенсії перед виборами. І хоча раніше уряд декларував, що ресурси для наповнення і держбюджету та бюджету ПФ знаходяться в заробітних платах «в конвертах» (близько 150 млрд грн) - «виймати» гроші з тіні не поспішає. А для того, щоб бізнес добровільно відмовився від «конвертів», насамперед, необхідно знизити тиск на фонд оплати праці. Що також, поки, ніхто реалізовувати не поспішає.

Витрати Пенсійного фонду: відокремити "зерна від полови"

Очікувати поліпшення ситуації з дефіцитністю ПФ в наступному році поки що, на жаль, не доводиться. Прем'єр-міністр Микола Азаров заявив, що в 2013 році на перерахунок пенсій громадянам, які вийшли на пенсію до 2008 року, в проекті держбюджету закладено 23 млрд грн, при цьому він не уточнив, скількох пенсіонерів це торкнеться (нагадаємо, на осучаснення пенсій до 2008 року в травні п.р. було заплановано 7,5 млрд грн.)

Максим Борода вважає, що функції осучаснення пенсій мають бути покладені виключно на ПФ, а не на держбюджет. «Моя думка - це все-таки витрати, які властиві ПФ. Це не спеціальні пенсії, або пільгові пенсії різним категоріям - службовцям, «чорнобильцям» - такі витрати не є частиною системи пенсійного страхування... А ось суть перерахунку пенсій - в узгодженні пенсій з існуючими реаліями (на ПФ - УНІАН)», - зазначив експерт.

Мова йде про те, що, згідно з формулою нарахування, не всі пенсіонери «дотягують» до мінімальної пенсії. І цю різницю до законодавчо гарантованого мінімуму доплачує ПФ. За даними віце-прем'єр-міністра - міністра соціальної політики Сергія Тігіпка, в 2011 році ПФ направив на такі доплати 25 млрд грн. Нагадаємо, сума витрат бюджету ПФ за підсумками 2011 року перевищила 210 млрд грн, з них за рахунок держбюджету - 46,4 млрд грн. А за даними голови ПФ Бориса Зайчука, 30% надходжень до бюджету фонду - це дотації з держбюджету.

Сам Тігіпко раніше вже пропонував передати невластиві функції ПФ держбюджетові, однак реакції не було. Верховна Рада також рекомендувала уряду звільнити солідарну систему пенсійного страхування від невластивих для неї видатків - з аналогічним маловтішним результатом.

До слова, при озвучуванні макропоказників, закладених в проекті держбюджету-2013, уряд не уточнив показники бюджету ПФ. А сам проект закону з безпрецедентною швидкістю (протягом 2-х днів) був вивчений бюджетним комітетом, розкритикований і повернутий профільним комітетом парламенту урядові на доопрацювання. Так що, можливість дізнатися цифри на майбутній рік відсунулася на невизначено далекий час. Ще одна "дивовижність", що розбурхує здоровий глузд, - за тиждень до подання проекту бюджету на наступний рік Тігіпко відмовився відповідати на питання про показники доходів/витрат бюджету ПФ. Дивує це тому, що профільний міністр, виходить, або не знає проблемних показників свого відомства, або ж ситуація настільки погана, що він намагається на якомога дальшу перспективу (до після виборів?) відсунути озвучування "поганих новин". Плюс до цього, змушує замислюватися і більш глобальна "дивовижність" - чому все з року в рік свідомо чи несвідомо миряться з дефіцитністю ПФ? Кому, чому і наскільки довго буде вигідний пролом у бюджеті Пенсійного фонду? І якщо дефіцит пенсійного фонду - це об'єктивна реальність, з ним цілком можна жити (як з якоюсь нестрашною хронічною хворобою) і скорочувати його не планується, то навіщо тоді час від часу лякати пенсіонерів словами "дірка в бюджеті ПФ"?

Ну і нарешті, збільшення проблем із бюджетом ПФ стане поганим «подарунком» (або уроком) для уряду до першої річниці пенсійної реформи, яка, нагадаємо, стартувала 1 жовтня минулого року.

Юлія Інденко (УНІАН)

УНІАН в Google News