Українська модель держуправління в останні двадцять років зазнала безліч трансформацій за різними параметрами, крім одного - системи соціального забезпечення. Неефективний підхід до розподілу «безкоштовних» благ здатний призвести до величезних витрат, попри те, що їх легко уникнути. До того ж без урізування самих пільг. Досить систематизувати, впорядкувати весь процес, зробити допомогу малозабезпеченим максимально адресною, вираженою в реальних грошах.

Таку думку висловив УНІАН генеральний директор платіжної системи «ГлобалМані» Олександр Тютюн.

Як відзначає О.Тютюн, «в Україні є 79 категорій пільговиків. Якщо монетизувати всі ті послуги, які вони отримують, держава заощадить колосальні гроші, приблизно 100 млрд гривень. І - що дуже важливо - залучить додаткові ресурси в економіку. А пільговик позбавиться від принизливій ролі прохача: він нарівні з усіма буде розплачуватися грошима, йому не зможуть відмовити в реалізації законних прав».

Відео дня

На сьогодні мільярди гривень з казначейства направляються в організації, що розподіляють соціальні блага, наголошує О.Тютюн. «Чи отримає інвалід належні йому «безкоштовні» ліки, чи проїде пенсіонер у маршрутці, невідомо. Але транспортні компанії, аптеки регулярно подають відомості державі, на яку суму вони реалізували пільгових товарів і послуг», - каже він.

На думку О.Тютюна, ефективні механізми контролю над цим процесом відсутні. Відшкодування грошових коштів проводиться відповідно до нормативів. Немає точного обліку, хто, кому і скільки надав пільг. За такої системи соціальних гарантій залишаються незадоволені пільговики, і бюджет не в змозі забезпечити запити тих, хто реалізує соціальні послуги та товари.

Гендиректор платіжної системи «ГлобалМані» вважає, що «необхідно направляти гроші не організаціям, а безпосередньо малозабезпеченим громадянам. Тоді вони отримають універсальний механізм реалізації своїх прав. А весь процес соцзабезпечення зміниться кардинально.

Наприклад, якщо монетизувати пільги електронними грошима, оплата буде відбуватися виключно за фактом придбання товару або послуги. Причому точно на певну суму - не більше, не менше. Для систематизації цього процесу необхідно видати кожному пільговику персональну електронну карту, на яку надійдуть електронні гроші, і на якій буде автоматично відбуватися весь облік вироблених оплат. Картка з лімітом електронних грошей, призначена для певної пільги, може бути використана виключно за призначенням. При оплаті за проїзд або ліки гроші з картки будуть списуватися і зараховуватися на рахунок підприємства, що надало послугу або товар. Мені заперечать, що в разі цього втрачається одна з переваг електронних грошей для фізичної особи - анонімність користувача. Безумовно, процес надання соціальних гарантій має бути максимально прозорим і підконтрольним, щоб доступ до них був максимально простим для пільговиків. Тому персоніфікації пільг, як і інших соціальних виплат, не уникнути. Але ніхто не заважає людині завести ще й анонімний електронний гаманець - для своїх особистих цілей».

О.Тютюн відзначає, що важливо в запропонованій системі: доки пільговик не прийшов у ту ж аптеку, не розрахувався, належні йому гроші працюють в реальному секторі економіки. І тільки після того як, скажімо, ліки придбано, аптека пред'явить електронні гроші для зворотного обміну на безготівкові. Тоді коло замкнеться - реальні бюджетні гроші підуть на виплату за тою чи іншою соціальною статтею. За приблизними підрахунками, на весь цей цикл - з моменту надходження електронних грошей на картку пільговика до реалізації його прав - знадобиться півтора-два місяці. Тим часом гроші будуть працювати на економіку.

Зрештою, як пояснює О.Тютюн, казначейство не видасть жодної зайвої копійки, а всі пільги будуть враховані. Серед них і невикористані. Держава побачить дані за всіма категоріями пільговиків, з інтенсивності користування тими чи іншими соціальними послугами, і зможе досить точно планувати видаткові статті бюджету.

Він вважає, що електронні гроші, без перебільшення, можуть виступити прообразом електронного уряду, стати прикладом ефективного управління фінансовими потоками.

Читайте також: Держава - пільговикам: кому я винна, усім прощаю...