Без реформ на позитивний результат у сфері приватизації очікувати не варто / Фото УНІАН

Українська приватизація: малі обсяги на великих надіях

Приватизація в 2014 році не була ні результативною, ні корисною в плані приходу на українські підприємства нових, більш ефективних інвесторів. Проте саме цей рік вичерпно продемонстрував, що без необхідних реформ на позитивний результат в майбутньому очікувати не варто.

Без реформ на позитивний результат у сфері приватизації очікувати не варто / Фото УНІАН

У приватизаційній сфері 2014 рік розпочався як і багато років до цього. Згідно з  державним бюджетом, планувалось отримати трохи менше двох десятків мільярдів гривень від продажу держвласності. Проте з кожним днем ці плани ставали все менш реальними. У той час голова Фонду держмайна Олександр Рябченко обережно говорив про великі приватизаційні наміри, проте подібні заяви виглядали все менш реалістично на фоні протистояння громадянського суспільства режиму Януковича. Зокрема, ще на початку лютого він зазначав можливість продажу таких знакових підприємств, як Одеський припортовий завод і «Турбоатом», правда, не раніше грудня і після відповідного рішення уряду. Проте вже зовсім скоро подібні розмови були припинені, а на початку березня Фонд держмайна взагалі призупинив проведення приватизаційних аукціонів на фондових біржах. Варто зазначити, що згідно з раніше прийнятим графіком, в лютому – березні планувалось виставити на продаж блокуючі пакети акцій ряду енергетичних компаній, зокрема, «Донбасенерго», «Західенерго» та «Дніпроенерго». Проте політична криза в Україні внесла свої корективи в приватизаційні плани.

Фактично, всю весну країні реально було не до приватизації. А традиційні в постреволюційні часи розмови про реприватизацію на цей раз лишились лише розмовами. Країна, на відміну від 2005 року, так і не побачила якихось масштабних процесів з повернення приватизованих об’єктів у держвласність. Припинення договору оренди «Кримським Титаном» цілісних майнових комплексів Іршанського ГЗК і Вільногірського ГМК таким не можна вважати, оскільки термін дії договорів оренди комбінатів закінчився 5 вересня 2014 року, таким чином, Фонд держмайна лише офіційно підтвердив припинення їх дії, тим самим повернувши дані підприємства в управління держави.

В червні Верховна Рада звільнила Олександра Рябченка з посади голови Фонду держмайна. Виконуючим обов’язки уряд призначив Дмитра Парфененка – постать знану на приватизаційному поприщі, який, до речі, у 2008 році призначався урядом на цю посаду. Парфененко одразу ж зробив спробу показати себе людиною, яка бажає змін у приватизаційній сфері. Зокрема, він заявив, що ФДМУ обіцяє відмовитись від практики застосування дискримінаційних умов конкурсів для відсікання неугодних інвесторів. «Жодних замовних конкурсів не буде, жодних додаткових умов, які б обмежували участь тих або інших учасників, - не буде», - підкреслював він.

Парфененко також повідомив, що у зв'язку із затвердженням Кабінетом міністрів переліку об'єктів на приватизацію в 2014 році, ФДМУ звернеться до Міністерства закордонних справ з проханням поінформувати посольства інших держав про те, що Україна виставляє на відкриті приватизаційні конкурси ряд інвестиційно привабливих об'єктів.

Одночасно з цим були оприлюднені досить таки амбітні урядові плани щодо приватизації. Зокрема, Кабінет міністрів на своєму засіданні затвердив перелік зі 164 об'єктів, запланованих на продаж у 2014 році. За оцінкою Фонду, номінальна вартість цих об'єктів становила близько 3 млрд грн, їх ринкова вартість — 15 млрд грн. Відповідно до урядових планів, у 2014 році на продаж повинні були виставити контрольний пакет акцій Одеського припортового заводу, а також ряд держпакетів енергокомпаній. Зокрема, за інформацією Парфененка, приватизувати планувалось 78% акцій «Центренерго», блокуючі пакети акцій «Дніпро-», «Захід-», «Донбас-», «Київенерго». Планувалось також виставити на продаж і контрольні пакети акцій «Запоріжжя-», «Миколаїв-», «Харківобленерго», 46% - «Черкасиобленерго», ряд ТЕЦ та інші об’єкти.

Сумні результати

Здавалось, країна дуже близько підійшла до чергової хвилі масштабної приватизації, проте… Великій розпродажі так і не судилось відбутись.

З вище наведеного переліку об’єктів можна здогадатись, що особливі надії уряд покладав саме на приватизацію енергетики. Проте, рішення Кабміном про продаж контрольних пакетів акцій ряду енергетичних об’єктів так і не було прийнято. Мало того, уряд в самому кінці року скасував вже заплановані на фондових біржах аукціонні торги блокуючими пакетами акцій «Дніпроенерго» та «Донбасенерго», а також призупинив торги з продажу 10% «Центренерго».

Фактично єдиними не лише у сфері енергетики, а взагалі більш менш вартісними об’єктами, які виставлялись на продаж, стали лише блокуючі пакети акцій трьох обленерго – «Закарпаття-», «Вінниця-» і «Чернівціобленерго».

Так, в кінці листопада відбувся продаж на біржі 25% пакета акцій «Закарпаттяобленерго». В торгах активну участь взяли дві компанії, одна з них – «Фаворит» асоціюється з Дмитром Фірташем, інша – «Бізнес Інвест», з групою «Приват». В результаті запеклих торгів ціна об’єкту зросла майже в 4 рази – з 67 млн грн до 255 млн грн. Переможцем  стала компанія «Фаворит». Тоді ж, в кінці листопада, компанія «Фондовий актив» стала переможцем конкурсу по купівлі 25% акцій «Вінницяобленерго». Реалізаційна ціна держпакету перевищила початкову на 31 млн грн і склала 112,7 млн грн. А от останній з цієї серії аукціонів – з продажу 25% «Чернівціобленерго» важко назвати вдалим. Фонд держмайна реалізував пакет за стартовою ціною – всього за 36,4 млн грн. При чому покупцем виступила компанія, яку пов’язують з депутатом російської Держдуми  Олександром Бабаковим (!)

Слід нагадати, що голова Черновецької облради вже звернувся до вищого керівництва країни з проханням провести перевірку законності продажу цього пакету акцій.

Також варто зазначити, що у 2014 році було заблоковано приватизацію ще одного знакового об’єкту - «Сумихімпрому», міноритарний пакет акцій якого спочатку планувалось виставити на одній із бірж. Ситуація навколо цього підприємства продовжує залишатись напруженою, зараз не припиняються спроби довести комбінат до банкрутства.

От, фактично, і всі успіхи великої української приватизації зразка 2014 року. Таким чином, встановлений план приватизаційних надходжень фактично було провалено – він складав 17 млрд грн., а на кінець жовтня був виконаний всього на 0,35%.

І тут український уряд пішов на традиційний крок – зменшив розмір запланованих надходжень від приватизації. Так діяв Кабмін у попередні роки, тільки сума реальних надходжень була трохи більшою. На цей раз уряд скоротив план до 363 млн грн. Іншими словами, з урахуванням попередніх надходжень та грошей, отриманих від продажу блокпакетів трьох обленерго, можна говорити, що Фонд держмайна навіть перевиконав відкоригований план приватизації. Як то кажуть, смішно, якби не було так сумно.

Звичайно ж, у цьому зв’язку виникають питання - чому так сталося і що очікувати в 2015  році?

Причини невдач: запитання до уряду

Більшою мірою від уряду залежить успішність приватизації / Фото УНІАН

Щодо причин невдач приватизації 2014 року, то на першому місці будуть і тяжка макроекономічна ситуація в країні, і анексія Криму, і збройний конфлікт на сході. Все це, звичайно, не покращує інвестиційний імідж України, а від цього напряму залежить успішність продажу підприємств. Крім того, і в самій приватизаційній сфері вистачає  проблем, які, певно, керівництво профільного органу не може вирішити самостійно. Звичайно, першу роль в розподілі ролей відіграє уряд, який має зробити все необхідне, аби не лише іноземні, але й вітчизняні інвестори чітко зрозуміли, що Кабмін планує грати по прозорих, зрозумілих усім правилах.

Як зазначає екс-голова Фонду держмайна Олександр Бондар, необхідно на законодавчому рівні внести заборону на застосування кваліфікаційних умов – того інструменту, який впродовж багатьох років дозволяв відсікати при проведенні приватизаційних конкурсів неугодних інвесторів. «Жоден цивілізований інвестор не прийде в Україну що-небудь купувати, оскільки знає, що його викреслять зі списку учасників, а об’єкт продадуть в одні руки – тому, з ким домовились на Банковій», - зазначив він.

Скасування саме на законодавчому рівні цієї норми має дати чіткий сигнал інвесторам, що в Україні щось змінюється на краще.

На думку голови ради Асоціації «Українські фондові торгівці» Сергія Антонова, потенційним покупцям було б цікаво також розуміти весь план, всю послідовність, всі строки та умови приватизації певних об'єктів. «Ось, наприклад, продається 5% ОПЗ, а коли - через скільки років, де, на якій біржі, або хоча б в якій країні, на яких умовах продадуть решту? Бо ж учасники ринку мають якось планувати свої дії, якось вибудовувати свою інвестиційну стратегію. Натомість ринок регулярно отримує досить суперечливі та мінливі сигнали», - зазначив він.

Вочевидь, потребує більшої уваги не лише проведення приватизаційних конкурсів, а й приватизаційних аукціонів, які в 2014 році проводились на вітчизняних торгівельних майданчиках – фондових біржах. Власне, основні надходження від приватизації були отримані саме від біржових аукціонів, на яких були реалізовані блок пакети трьох обленерго.

За словами директора фондової біржі «Перспектива» Станіслава Шишкова, незважаючи на те, що діюча нормативна база ФДМУ передбачає при продажу державних пакетів акцій на біржі можливість організації електронних торгів, на практиці торги зазвичай проводяться в форматі «з голосу» - по процедурі застарілій, не надто зручній та не факт, що прийнятній та зрозумілій для міжнародних інвесторів.

Він також підкреслив, що електронні біржові аукціони характеризуються більшою прозорістю, різними сценаріями, що сприяють максимізації ціни продажу, унеможливлюють корупційні чинники, не вимагають присутності у помешканні біржі, тобто спрощують доступ до аукціону та забезпечують широке коло потенційних покупців.

І знову масштабні плани

Через економічну кризу виконати амбітні приватизаційні плани уряду буде неможливо / Фото УНІАН

Щодо 2015 року. Згідно з держбюджетом, його також планується зробити роком великої приватизації. Справді, ну куди ж дітись від доброї традиції: обсяг приватизаційних надходжень встановлено на вже звичному недосяжному рівні в 17 млрд грн. І так само  традиційно називається якась захмарна цифра - на цей раз 1200 підприємств, які планується виключити з переліку об’єктів заборонених до продажу та виставити на торги. Наскільки це реалістично? Думки експертів з цього питання розходяться.

Так, за словами керівника аналітичного підрозділу групи ICU Олександра Вальчишена, через економічну кризу та затяжну рецесію успішну приватизацію неможливо буде здійснити. За його оцінкою, 2015 рік буде аналогічним до 2014-го, тому й говорити особливо тут немає про що.

А за словами старшого аналітика Dragon Capital Дениса Сакви, уряд має стимули провести приватизацію як можна більш прозоро та залучити іноземних інвесторів. Одним з найбільш хороших кандидатів на продаж, на думку аналітика, є «Центренерго» - єдина з генеруючих компаній, що знаходиться в державній власності. Але поточна приватизація підприємства - вельми проблематична через складнощі з постачанням вугілля на дві електростанції, що призвело вже до їх практично повної зупинки, і близькість третьої електростанції до зони бойових дій. В цих умовах, зазначає аналітик, очікувати приходу іноземного інвестора доволі складно. Тому основною умовою успішної приватизації цієї компанії є закінчення військових дій на сході і відновлення паливозабезпечення. Безумовно, важливим етапом є також ретельна підготовка самого конкурсу, можливо, із залученням міжнародних консультантів. Це буде основною умовою для участі в ньому  іноземних інвесторів, які зараз дивляться в бік України, але самі розбиратися з усім з нуля не будуть. Так само, підкреслює аналітик, до процесу можна долучити приватизацію пакетів двох великих регіональних розподільчих компаній – «Запоріжжяобленерго» і «Харківобленерго», на які також можуть прийти іноземні інвестори. Більш дрібні компанії будуть цікаві, в першу чергу, місцевим бізнесменам - тим, хто вже знайомий з веденням бізнесу в галузі. Залишаються ще кілька великих об'єктів - Одеський припортовий завод і «Турбоатом». За словами аналітика, якщо на ОПЗ претендентів декілька, то друга компанія, швидше за все, дуже цікава російським інвесторам, тому уряд може відкласти її продаж.

Саква вважає реалістичним, але дуже складним для виконання встановлений на 2015 рік приватизаційний план в 17 млрд грн. «Поки йдуть військові дії, українські активи коштують, як мінімум, в два рази дешевше. Так що, швидше за все, приватизація відкладеться на кінець 2015 року. І в дуже скорочених часових рамках буде важко ефективно продати відразу стільки компаній», - сказав він.

Хочеться додати, що попри військовий чинник, дуже велику роль відіграватиме і успішність проведення реформ в країні, створення прозорих і однакових правил для всіх інвесторів. Якщо українському уряду це таки вдасться зробити, то дана перемога за своєю значимістю буде не меншою, чим перемога на полі бою.

Віталій Неборак (УНІАН)

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter