Приватизація-2015: новий тест для влади

Уряд і президент мають наміри розконсервувати велику приватизацію. Найпривабливіші активи можуть бути виставлені на продаж навіть до кінця року. За умов падіння економіки і війни на сході провести успішно приватизацію буде надзвичайно складно. Але найскладнішим тестом для влади стане проведення приватизаційний конкурсів відкрито та прозоро, з максимальним залученням інвесторів. Щоб ласі шматки власності знову не опинились в руках бізнесменів, наближених до влади 

Цього тижня почали з’являтись новини з приватизаційної сфери, яка останнім часом здавалось взагалі не подавала ознак життя. Саме зараз з’явилась інформація про погодження урядом нового списку на приватизацію. 

Прийняття подібного переліку давно анонсувалося урядом. Як зазначив міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус, перелік мав бути розглянутий урядом, після чого направлений до Верховної Ради. При цьому він зазначив, що цей перелік не є остаточним і залишається предметом обговорення.

Пізніше, в пресу таки просочилась інформація щодо тих об’єктів, які були включені до даного переліку. Нібито загальна їх кількість перевищує 300, до переліку входить ряд об’єктів енергетичної сфери, зокрема планується реалізувати контрольний пакет «Центренерго», пакети акцій ряду обленерго та ТЕЦ, планується пустити під приватизацію ряд державних шахт, а також такі знакові підприємства як «Сумихімпром» та той же Одеський припортовий завод. Якщо уважно придивитись, то даний перелік вочевидь буде дуже подібний на перелік підприємств до приватизації, який планувалось реалізувати ще в 2014 році. Плюс, звичайно, як ноу-хау можна назвати додання до цього переліку таких великих об’єктів як морські порти.

Загалом, поява даного переліку може виглядати, як повторення історії останніх декількох років, коли урядами анонсувалась масштабна приватизація, встановлювалося досить таки амбітне завдання щодо надходжень від продажу держактивів (до речі, на цей рік надходження від приватизації встановлені на рівні попередніх років – 17 млрд грн.), але з плином часу встановлені плани переглядались у сторону зменшення, а розмови про якісь значні розпродажі ставали історією. Здається ситуація у цьому році може повторити найгірші сценарії попередніх років – складна економічна ситуація, продовження військових дій на сході країни не дають підстав для оптимізму.

Зокрема, за словами аналітика онлайн-брокера I-NVEST Сергія Гончаренка, говорити про те, що час для приватизації вибрано вдало не доводиться. «Наївно думати, що за поточних низьких цін на акції підприємств, інвестор побажає викласти суму з коефіцієнтом, що набагато перевищує поточну ринкову вартість емітента», - зазначив він. Аналітик також наголошує, що потрібно пам’ятати і про низький кредитний і інвестиційний рейтинг України, який переглянутий цього року і позначений рейтинговими агентствами як "високо спекулятивний". «За такого "сміттєвого" рейтингу нашої країни очікувати того, що на приватизацію вишикується черга з закордонних інвесторів, які хотітимуть розвивати бізнес в Україні, найближчим часом не доводиться», - зазначив він.

Плюс і самі об’єкти можуть виявитись дуже складними для успішної приватизації. Так навколо приватизації того ж «Сумихімпром» у 2014 році розвернулись баталії не на жарт, зрештою його приватизацію таки було заблоковано. Щодо Одеського припортового заводу, то далі продовжує лишатись відкритим питання щодо основної компоненти ціни на нього – а саме ціни газу. Пакети акцій ряду запланованих до продажу енергокомпаній є незначними, а на самих підприємствах вже є стратегічні власники. Що ж до морських портів, то варто зазначити, що на даний момент приватизація побідних об’єктів заборонена законодавством. Вони входять до переліку об’єктів, приватизація яких заборонена, тому уряду необхідно буде отримати ще дозвіл Верховної Ради на їх продаж.

Список об’єктів готував не Фонд держмайна, а Мінекономрозвитку / Фото УНИАН

Отже, і на перший погляд ситуація складається не дуже оптимістично. Проте, є у цьому всьому один нюанс, який робить цю ситуацію не такою вже однозначною. Справа у тому, що даний список на цей раз був повністю від початку і до кінця підготовлений не відомством, яке, ніби, напряму має відповідати за приватизацію в країні – Фондом державного майна, а Міністерством економічного розвитку і торгівлі. Паралельно саме це міністерство взялося за розробку якихось нових правил проведення приватизаційних продажів, деталі цих розробок поки-що зберігаються в таємниці. Що цікаво, в Фонді держмайна виданню взагалі ніяк не прокоментували, які нові правила планується запровадити, з чого виникає певна підозра, що у цьому відомстві можуть бути справді не до кінця в курсі ініціатив Мінекономрозвитку.

Мабуть, для розуміння ситуації треба нагадати, що сам пан Абромавичус у своєму минулому бутті є ніким іншим, як людиною, яка займалась інвестиційною діяльністю. Вочевидь, Мінекономрозвитку буде розроблена процедура проведення приватизаційних конкурсів за західними лекалами з іноземними радниками для залучення в першу чергу іноземних інвесторів. І робити це будуть, на відміну від попереднього керівництва Фонду держмайна, яке закликало іноземних покупців «Укртелекому» через сторінки власного профільного видання «Відомості приватизації», професіонали цієї справи.

Проте, за словами критиків даного підходу, і тут можуть бути певні проблеми. Зокрема, екс-голова Фонду держмайна Олександр Бондар зазначає, що перегляд процедури проведення приватизації може призвести до нових обмежень для учасників приватизаційних конкурсів. «Останні заяви українського уряду полягають у тому, що об’єкти будуть виставлятись під певні умови, це те саме, що зараз опротестовує прокуратура в суді», - зазначив Бондар. «Якби хотіли провести приватизацію, то вже б провели конкурс аналогічний продажу «Криворіжсталі». А так навпаки – вони збираються залучати іноземних радників до процесу приватизації. Це зовсім інший механізм, це знову формування специфічних умов, це знову одних пустять, інших не пустять», - зазначив екс-голова Фонду держмайна. «Для того, щоб все відбулось відкрито, чесно і прозоро, треба сформувати умови, за якими будуть допущені всі, і хто більше дасть, той і виграє. І я впевнений, що західні інвестори дадуть більше наших олігархів, тому-що наші олігархи ніколи дорого платити не будуть», - додав Бондар.

В той же час, за словами директора економічних програм Центра Разумкова Василя Юрчишина, на даний час приватизація в Україні фактично була законсервована і поки що ця тенденція зберігається. І основна проблема, за його словами, полягає не в тому, що щось не продадуть, а в тому, що вкрай слабко влада працює в напрямку приватизації. «Зараз якраз необхідно прискорити ці процеси, при чому, звичайно, це має бути на принципах прозорості, найширшого допуску інвесторів, і головним повинно стати не наповнення скарбниці, а якраз те, щоб підприємство запрацювало, формування ефективного власника. Інакше це буде знову затягування приватизаційних процесів з ще більшим здешевленням активів, які є», - зазначив експерт. Юрчишин також наголосив, що приватизація – це якраз та сфера, яка досить швидко могла б продемонструвати відкритість і прозорість влади. «Як проводяться приватизаційні конкурси, як інвестор починає працювати з владою, це можна побачити на прикладі приватизації досить швидко. Тому як на мене це якраз та сфера, яка могла б показати і внутрішнім, і зовнішнім інвесторам готовність української влади до рішучих змін в сфері власності, сприянні інвесторам, виведенні підприємств на новий рівень ефективності», - зазначив він.

У цьому сенсі, звичайно ж, проведення приватизаційних конкурсів з максимальним залученням уваги іноземних інвесторів може прислужитись Україні не менше, чим отримання значних коштів від реалізованих держпакетів. Хоча і про це теж не варто забувати.

Віталій Неборак

УНІАН в Google News