Інвестиції стримує невизначеність на ринках та фінансові проблеми

Інвестиції стримує невизначеність на ринках та фінансові проблеми

Перспективи поновлення інвестактивності в галузі прямого інвестування залишаються невтішними. При цьому боротьба за фінансові ресурси на світовому ринку капіталу загострилася. Огляд Appleton Mayer...

Світова фінансова криза змусила інвестиційні компанії серйозно зменшити свою інвестиційну активність. Як наслідок, боротьба за фінансові ресурси на міжнародному ринку капіталу серйозно загострилася. Фахівці Appleton Mayer вирішили з`ясувати у провідних інвестиційних компаній світу, у які проекти вони готові вкладати свої гроші і які сектори економіки можуть розраховувати на увагу інвесторів...

Рік зі знаком "мінус"

Глобальна фінансово-економічна криза негативно повпливала на усі види інвестицій. Зменшення рентабельності транснаціональних компаній, викликане економічним спадом в країнах базування, призвело до відпливу капіталу з їх іноземних дочірніх структур і згортання інвестиційних програм з придбання нових активів у рамках експансії на локальних/міжнародних ринках. Важка економічна ситуація і невизначеність на цільових ринках змусили топ-менеджмент більшості компаній зосередитися саме на питаннях поліпшення операційної ефективності, відсунувши при цьому на другий план завдання, пов`язані з розвитком бізнесу. У результаті цього найбільше постраждав ринок злиття і поглинань (M&A), обсяг якого у 2009 році склав $1,97 трлн., що на 32% менше, ніж у 2008 році (мінімальний показник, починаючи з 2004 року).

У 2009 році китайські компанії вийшли на друге місце у світі за коштами, витраченими на поглинання зарубіжних компаній ($45 млрд.), обійшовши у цьому показнику європейців. Американські компанії утримали свою першість, витративши на купівлю зарубіжних активів $94 млрд. При цьому обсяг транскордонних M&A у 2009 році склав близько $528 млрд. - мінімум з 2003 року.

Угоди M&A принесли інвестиційним банкам у 2009 році $18,9 млрд., що на 46% менше, ніж у 2008 році. Надходження від проведення M&A склали для банків не більше 27% загального обсягу отриманих комісій, а головним джерелом надходжень комісійних стали прибутки від посередницької діяльності в організації розміщення акціонерного капіталу - $24,9 млрд., або 36% загального обсягу прибутків від посередницьких операцій.

Нездатність приватних компаній знайти ресурси для перекредитування і підтримки бізнесу, яка посилювалася подальшою девальвацією ряду національних валют, змушує уряди витрачати все більше коштів на підтримку бізнесу. Це призвело до того, що на ринок M&A вийшов новий активний покупець - держава. За попередніми розрахунками аналітичного департаменту компанії Appleton Mayer, угоди M&A за участю державного капіталу у 2009 році склали близько 12% від загального обсягу світового ринку. І це - рекордний показник за усю історію.

Значна частина угод M&A пов`язана зі спробами уряду пом`якшити наслідки важкої фінансової ситуації у великих корпораціях, банкрутство яких могло б викликати нову хвилю паніки на фінансових ринках і подальше погіршення економічної ситуації. При цьому державна підтримка сфокусована в основному на банківському секторі (наприклад, у Великобританії держава довела частку володіння Royal Bank of Scotland до 84,9%, уклавши $41,8 млрд.). Серед великих транзакцій в інших галузях можна виділити участь уряду США в порятунку General Motors і страховій компанії AIG.

У 2009 році проблеми з позиковою ліквідністю призвели до того, що компанії більш охоче залучали капітал за допомогою додаткової емісії акцій, внаслідок чого обсяг вторинних розміщень побив усі рекорди: загальний обсяг таких розміщень у 2009 році склав $689 млрд., що складає 77,5% від загального обсягу розміщення цінних паперів і є абсолютним рекордом. Обсяг проведених IPO в 2009 році склав $107,5 млрд., що на 11% більше, ніж у 2008 році. При цьому ринок IPO у 2009 році зміг уникнути багаторічних рекордів мінімальної активності тільки завдяки четвертому кварталу, з початку якого компанії провели IPO на загальну суму $32,5 млрд., що більше, ніж за три перші квартали ($25,7 млрд.). Враховуючи, що наприкінці 2009 року у стадії підготовки ("in the pipeline") знаходилися більше 430 IPO на загальну суму $73 млрд., можна сподіватися на те, що ринок продовжить відновлюватися і в 2010 році.

За підсумками розміщень, що відбулися, азіатські біржі до кінця 2009 року упевнено обійшли колишніх лідерів - LSE, NYSE і NASDAQ. У третьому і четвертому кварталах 2009 року максимальні обсяги розміщень пройшли на Шеньчженьскій та Гонконзькій біржах - азіатські компанії за цей період провели IPO на $32 млрд., що істотно перевершує загальний обсяг IPO європейських і американських компаній разом узятих ($20,7 млрд.).

Що стосується прямих іноземних інвестицій, то, згідно з оцінкою Конференції ООН з торгівлі і розвитку (UNCTAD), опублікованою у щоквартальному Моніторингу світових інвестиційних тенденций, їх обсяг у 2009 році скоротився на 39% - до $1 трлн. При цьому скорочення інвестицій торкнулося усіх типів економік. Інвестиції в розвинені країни у 2009 році зменшилися на 41% (до $565 млрд.), у країни, що розвиваються, після шести років безперервного зростання, - на 35% (до $406 млрд.), а в економіки перехідного періоду - на 40% (до $69 млрд.).

Криза також змінила світовий інвестиційний ландшафт: у 2008 році частка перехідних економік, що розвиваються, у загальному потоці капіталу збільшилася на 17% (43% від загального обсягу або $621 млрд.), а частка розвинених країн скоротилася на 38% (57% від загального обсягу або $962 млрд.). У 2009 році частка країн з перехідними економіками, що розвиваються, збільшилася до 46%, а частка розвинених країн зменшилася ще на 4% і склала 54% від загального обсягу залучених прямих іноземних інвестицій.

Інвестиції стримує невизначеність на цільових ринках і фінансові проблеми інвестиційних компаній.

Згідно з результатами опитування "Global Capital Markets Survey", проведеного компанією Appleton Mayer в період з 10 до 24 травня 2010 року, перспективи відновлення інвестиційної активності в області прямого інвестування залишаються невтішними. 51% керівників інвестиційних компаній помітили погіршення ситуації на цільових ринках. При цьому 50% респондентів заявили, що в найближчі 6-12 місяців планують припинити інвестування у нові проекти, сконцентрувавши свою увагу на поточному інвестиційному портфелі.

Серед причин, що змушують інвестиційні компанії відмовлятися від інвестування в нові проекти, 37% респондентів назвали невизначеність на цільових ринках, відсутність вільних інвестиційних ресурсів (33%) і проблеми з фінансовою стійкістю і ліквідністю (24%).

56% компаній, які найближчим часом припиняють інвестування в нові проекти, планують відновити свою інвестиційну діяльність не раніше, ніж через 6 місяців, а 24% - не раніше, ніж через рік.

Серед чинників, які з урахуванням поточної ситуації гратимуть ключову роль при ухваленні інвестиційних рішень у найближчі 6-12 місяців, респонденти назвали: наявність проектів, здатних генерувати стабільний грошовий потік (55%); стійкі передумови відновлення економіки і ділової активності (54%); розмір внутрішнього ринку і динаміка його розвитку (44%); стабільність інвестиційного клімату (38%); рівень економічної свободи (35%); динаміка цін на ресурси (29%).

Світова продовольча криза, збиток від якої в масштабах світової економіки наближається до $1 трлн., останнім часом спровокувала підвищення інтересу інвестиційних компаній до сільського господарства і харчової промисловості. Підтверджують ці тенденції і результати опитування. Серед секторів економіки, у які є сенс інвестувати з урахуванням поточної ситуації, 42% респондентів назвали харчову промисловість, а 41% - сільське господарство.

Протягом 2005-2008 років світові ціни на продовольство збільшилися в середньому на 83%. Як повідомляли у звіті Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на початку 2008 року світові ціни на більшість продовольчих товарів досягли найвищого рівня за останні 50 років. Динаміка світового індексу цін на продовольство #015 свідчить про різкий стрибок цін на сільськогосподарську продукцію, починаючи з 2006 року. Друга хвиля зростання цін почалася в 2009 році. На грудень 2009 року індекс FPI досяг максимальної річної позначки - 172.

Однією з основних причин подорожчання сільськогосподарської продукції є зростання населення планети і, як наслідок, споживання продовольства. Очікують, що кількість жителів землі з нинішніх 6,5 млрд. осіб може збільшитися більш ніж удвічі. Крім того, з кожним роком жителі планети прагнуть до вищої якості життя і споживають все більше протеїну. Наприклад, якщо у 1989 році середньостатистичний китаєць з`їдав 15 кг м`яса на рік, то зараз - 51 кг. Ця тенденція безпосередньо впливає на обсяги споживання зерна, оскільки виробництво одного кілограма м`яса вимагає вісім кілограмів зерна.

Ще однією причиною подорожчання є зростання обсягу виробництва біопалива. Переробка зернових, зокрема, кукурудзи, на біопаливо істотно вплинула на зростання світових цін на зернові. Наприклад, з 2005 року вартість кукурудзи збільшилася більш ніж у два рази, коли в США був ухвалений закон про підвищення використання етанолу в паливі ("Енергетичний Білль", Energy Policy Act of 2005). Це потягнуло за собою зростання цін не лише на кукурудзу, але і на цукрову тростину, соєві боби, пшеницю, оскільки зростаючий попит на біопаливо змушує сільгоспвиробників скорочувати посівні площі під продовольчими культурами і перерозподіляти їх на користь паливних. Зростання цін на зерно потягнуло за собою зростання цін на м`ясо, молочні продукти, птицю, яйця. У результаті орієнтація на біопаливо внесла чималий вклад у зростання цін на продовольство як на локальних ринках, так і в глобальному масштабі.

Важливим чинником є і щорічне скорочення площі земель, придатних для вирощування сільськогосподарських культур, у результаті природних катаклізмів і ерозії грунту, викликаного глобальними кліматичними змінами.

"Продукція сільського господарства в найближчі 3-5 років стане найкращою інвестицією" - сказав у одному зі своїх інтерв`ю Олівер Кратц, глава нью-йоркського підрозділу Deutsche Bank, що керує активами у $10 млрд. ($3 млрд. з яких доводяться на інвестиції в сільське господарство). Враховуючи ситуацію, що складається, це дійсно цінна рекомендація.

Також слід зазначити інтерес інвесторів до галузей з меншою циклічністю і секторів економіки, які знаходяться у фазі динамічного зростання (телекомунікації, фармацевтика, харчова промисловість). Що ж до секторів економіки, найбільш чутливих до бізнес-циклів (автомобілебудування, металургія, хімічна промисловість), то в короткостроковій перспективі слід чекати істотного зменшення інвестиційних потоків у ці сектори.

Слід зазначити, що в травні 2010 року порівняно з груднем 2009 року, на 40% збільшилася кількість інвесторів, що вважають оптимальним середньострокове (до 5 років) інвестування. Вибір на користь "довшого" тимчасового горизонту інвестори вимушені робити, оскільки на цей момент існують обмежені можливості для реалізації "швидких" (спекулятивних) проектів. Саме тому інвестиційні компанії переорієнтовувалися на середньострокові і довгострокові проекти, що гарантують інвесторові стабільний грошовий потік.

Проте, серед інвесторів як і раніше пріоритетнішими залишаються проекти, розраховані на короткостроковий (до 2 років) період.

20 країн, у які інвестори хочуть інвестувати у 2010 році

Щодо країн, у які, на думку опитаних інвесторів, має сенс інвестувати у 2010 році, варто зауважити зміни у першій десятці, що сталися з моменту останнього опитування у грудні 2009 року.

Але з початку про Україну

Україна, як і в попередні роки вона так і не потрапила до ТОП- 30 країн світу, у які іноземні інвестори хочуть вкладати свої гроші. У травні 2010 року за Україну віддали свої голоси тільки 38 з 2 654 опитаних інвестиційних компаній (у грудні 2009 року таких компаній було 49).

Китай

На першому місці як і раніше Китай - у травні 2010 року за нього віддали свої голоси 57% опитаних інвестиційних компаній. Упевненість інвесторів у стабільності та ефективності китайської економіки підкріплюється офіційними статистичними даними. Загальний обсяг залучених іноземних інвестицій у січні-квітні 2010 року склав $30,8 млрд., що на 11,3% більше, ніж за аналогічний період 2009 року. У першому кварталі 2010 року ВВП Китаю збільшився на 11,9% - найбільш динамічне зростання за останні три роки. Також у січні-березні 2010 року в Китаї було зареєстровано 5 459 нових підприємств за участю іноземного капіталу (на 19,9% більше, ніж за січень-березень 2009 року).

Зараз Китай намагається повторити шлях який "азіатські тигри" пройшли у 1980-их роках. Масштабні структурні зміни економіки, які зараз проводить Китай, завжди супроводжуються підвищеними темпами зростання виробництва, збільшенням обсягу інвестицій в основний капітал і збільшенням споживчого попиту. Китайській економіці буде потрібно ще близько 15-20 років для того, щоб встати в один ряд з провідними індустріальними країнами. Тому упродовж цього періоду темпи економічного зростання будуть високими.

Думка, що Китай уже вичерпав свій інвестиційний потенціал, - велике перебільшення. Одним з основних індикаторів ефективності інвестицій в основний капітал є граничний коефіцієнт капіталовіддачі (ICOR, Incremental Capital Output Ratio). У Китаї він стабільний уже 30 років, і порівнянний з показниками Південної Кореї і Тайваню, у три рази перевищує показники США. До того ж приватне споживання в Китаї протягом 20 років росте по 15% на рік. Таке зростання відбувається в умовах стабільного інфляційного фону, який обумовлений підвищенням продуктивності праці в середньому на 9,5% на рік. Це збільшує реальні прибутки, які, у свою чергу, провокують зростання цін на нерухомість і цінні папери. Високий рівень заощаджень не дозволяє піднімати облікові ставки, оскільки це призведе до зростання відсотків по депозитах і збільшить стимули зберігати гроші. Подібна структура економіки викликає періодичне роздмухування цін на окремі види активів, але відсутність іноземного спекулятивного капіталу і стабільний обсяг заощаджень (приватні заощадження складають близько $1 трлн.; нерозподілений прибуток китайських компаній налічує ще стільки ж) - хороша страхівка від серйозних ринкових потрясінь. Тому інвестиції в економіку Китаю продовжують залишатися досить ефективними.

Бразилія і Австралія зміцнили свої позиції зайнявши друге і третє місце, відповідно.

Бразилія

Багата сировинна база, відсутність енергетичних проблем, близькість до США і величезні території роблять Бразилію привабливою в очах іноземних інвесторів. Сьогоднішні економічні успіхи Бразилії - це результат переходу до моделі відкритої економіки і комплексних реформ, що проводяться з початку 1990-х років і забезпечили модернізацію усієї економічної системи країни. У рамках реалізації "Плану Реал" та інших макроекономічних рішень стратегічного характеру національна економіка не лише позбавилася від такої проблеми як неконтрольована інфляція, але і отримала нові масштаби і якість. Зараз економіка Бразилії характеризується великим і добре розвиненим сільським господарством, гірничодобувною промисловістю, оброблювальною промисловістю і сферою послуг. Бразильська економіка перевершує усі інші економіки країн Південної Америки і розширює свою присутність на світових ринках.

З початку світової фінансової кризи фондовий ринок Бразилії до грудня 2008 року втратив 41%. У 2008 році зростання ВВП Бразилії сповільнилося, оскільки світовий попит і ціни на сировинні товари значно впали. У 2009 році приплив прямих іноземних інвестицій в економіку Бразилії скоротився на 49%. У 2010 році тенденція до скорочення припливу іноземних інвестицій збереглася. У січні-лютому 2010 року прямі іноземні інвестиції в економіку Бразилії скоротилися на 10% (порівняно з аналогічним періодом 2009 року). Слід зазначити, що протягом 2009 року уряд Бразилії робив активні заходи з заборони "гарячих" (спекулятивних) інвестицій з метою недопущення перегрівання економіки, що також не могло не вплинути на інвестиційну динаміку.

Незважаючи на негативні тенденції 2008-2009 років, у 2010 році Бразилія багато у чому виграє від економічного зростання Китаю. Оскільки у 2009 році Китай став головним покупцем бразильського експорту, то це створює серйозні можливості для подальшого зміцнення сталих торговельних зв`язків. Також на загальному фоні виділяється інтенсивне зростання внутрішнього ринку, що вигідно відрізняє Бразилію від країн, що зберігають сильну залежність від зовнішніх ринків. У 2010 році динаміка зростання внутрішнього ринку може бути істотно підтримана за рахунок збільшення обсягів кредитування (насамперед - фізичних осіб). На 2010 рік прогнозують збільшення обсягів кредитування на рівні 15-20%. Базова ставка рефінансування залишатиметься низькою упродовж більшої частини 2010 року, стимулюючи відновлення сегменту кредитування. Також у сегменті кредитування фізичних осіб склалася тенденція до збільшення термінів погашення виданих кредитних ресурсів, що на руку кінцевому споживачеві, оскільки веде до зменшення суми щомісячних виплат. Це приведе до збільшення числа клієнтів банків, і населення, раніше не залучене в активне споживання, зможе отримувати кредити на придбання товарів тривалого користування. До того ж, скорочення припливу іноземних інвестицій, схоже, не зупиняє великі компанії від подальшого розвитку своїх проектів на території Бразилії. Наприклад, іспанські компанії, такі як Telefуnica (телекомунікації) і Iberdrola (енергетика), виділили ?1,3 і ?5 млрд. відповідно на період 2010-2012 років для інвестицій в економіку Бразилії. А роздрібний гігант Wal - Mart інвестував у 2009 році $809 млн. - на 30% більше, ніж у 2008 році.

Австралія

У 2009 році економіка Австралії виявилася однією з найбільш стійких, продемонструвавши зростання на рівні на 2,7%. Таким чином, Австралія стала єдиною з розвинених економік світу, що показали позитивну динаміку у 2009 році. Австралія благополучно уникнула рецесії завдяки діям уряду, який знижував облікову ставку для стимулювання споживчих витрат, і підвищеному попиту на австралійську продукцію з боку Китаю.

У 2009 році уряд Австралії надав понад $10 млрд. у вигляді кредитів домогосподарствам, і зарезервував ще $22 млрд. на будівництво доріг, залізничної інфраструктури, портів і лікарень. У 4 кварталі 2009 року економіка Австралії продемонструвала максимальні за 2 року темпи приросту, змусивши Резервний банк Австралії підняти облікові ставки з метою запобігання "перегріванню" економіки. У 2009 році витрати домогосподарств збільшилися на 0,7%, державні витрати - на 1,8%. Зростанню ВВП також сприяла активність в секторі оброблювальної промисловості (+5,1%) і гуртової торгівлі (+3,6%). За прогнозами Резервного банку Австралії, зростання ВВП прискориться від 3,25% у 2010 році до 3,75% у 2011 році і 4% у 2012 році, що перевищує середні довгострокові показники.

Інвестиційна привабливість Австралії зараз базується на одному простому чиннику - стабільності. І на цей момент питання не у тому, чи буде економічне зростання в Австралії стійким, а швидше в тому, наскільки сильним воно буде у 2010 році.

Індія

У 1 кварталі 2010 року ВВП Індії виріс на 8,6% у річному численні, тоді як у 4 кварталі 2009 року зростання економіки склало 6,5%.

Обсяг промислового виробництва у січні 2010 року збільшився на 16,7%. У лютому 2010 року Індія збільшила експорт на 34,8% (максимальне підвищення, починаючи з серпня 2008 року), а збільшення обсягів імпорту склало 66,4%, ставши максимальним з вересня 2008 року.

Збільшення темпів економічного зростання в Індії підвищує вірогідність чергового підйому ключової процентної ставки центральним банком країни. І це може статися навіть незважаючи на боргову кризу в Європі, що спричиняє ризик скорочення попиту на ринку, до якого належить п`ята частина товарів, що експортуються Індією. 19 травня 2010 року представники Резервного банку Індії заявили, що плавно підніматимуть ставки, не дивлячись на те, що вони неприйнятні за нинішнього рівня інфляції у 9,59% #0010. Для порівняння: економічне зростання в Китаї в 1 кварталі 2010 року склало 11,9%, при цьому споживчі ціни підвищилися у квітні лише на 2,8%.

Сильна залежність від експорту і слабо розвинений внутрішній ринок ставлять під сумнів подальшу стабільність економічних показників Індії. Саме тому, за результатами травневого опитування, Індія опустилася на одну позицію, зайнявши четверте місце.

Індонезія

Серед країн, яким вдалося значно піднятися у рейтингу, варто окремо виділити Індонезію, яка в травні 2010 року зуміла піднятися на цілих 10 позицій.

За останні 12 років Індонезія зробила стрімкий ривок до "технологічної" економіки, скоротивши частку корисних копалини у ВВП до 10%. Глобальна криза не сильно позначилася на економіці Індонезії, оскільки основним двигуном економічного зростання у цій країні є внутрішнє споживання. У 2008 році ВВП Індонезії виріс на 6,1%, а в 2009 році - на 4,3% (у 2009 році Індонезія зайняла 15 місце у світі за обсягом ВВП. Значний державний сектор не заважає трудовим ресурсам нарощувати продуктивність праці. Відповідно поводиться і ринок акцій обсягом у $100 млрд. - докризова капіталізація повністю відновилася, зберігаючи при цьому показник P/E (price - to - earnings ratio) на рівні 8.

Стабільні економічні показники роблять економіку Індонезії привабливої з точки зору інвестування. Нині Індонезія націлена на активне залучення іноземних інвестицій. Тому уряд робить рішучі кроки з удосконалення інвестиційного клімату і зняття діючих обмежень, які перешкоджають активнішому припливу іноземного капіталу.

Туреччина

Також серйозний рейтинговий прорив зробила Туреччина, піднявшись у травні з 25 на 19 місце. За підсумками 2009 року ВВП Туреччини скоротився на 4,7%. При цьому у 4 кварталі 2009 року економіка Туреччини виросла на 6%. Річне зниження виявилося кращим за прогнози аналітиків, які передбачали скорочення ВВП на рівні 6-7%. Таким чином, 16-а економіка світу вийшла з рецесії, що тривала більше року. Якщо у 2010 році в Туреччині не стануться які-небудь потрясіннь, здатних серйозно зашкодити політичній і соціальній стабільності в країні, то турецькій економіці цього року цілком до снаги випередити зростання європейських економік у 2-4 рази.

Якщо уважно придивитися до Туреччини, яку багато хто вважає країною курортів і дешевих виробів зі шкіри, то стане зрозуміло, чому іноземні інвестори звернули свою увагу на економіку цієї країни. У 2009 році економіка Туреччини зайняла 16-е місце в списку країн за сумарним обсягом внутрішнього валового продукту. Таким чином, обсяг економіки Туреччини досяг $880 млрд. Разом з традиційними для Туреччини текстильною і харчовою промисловістю, сільським господарством, будівництвом і туризмом активно розвиваються високотехнологічні сегменти економіки, включаючи машинобудування, фармацевтику, хімічну промисловість, комунікації і сферу послуг. Туреччина займає 18% європейського ринку побутової техніки (47% європейського ринку телевізорів). Туреччина четверта у світі за обсягами випуску в кораблебудуванні. При цьому ВВП Туреччини останні 10 років росте в середньому на 7,8% на рік.

Будучи світською мусульманською країною з населенням у 70 млн. осіб, Туреччина активно нарощує трудові ресурси та ініціює реалізацію масштабної програми розвитку національної інфраструктури. У 2009 році, уперше з моменту початку глобальної економічної кризи, сталося підвищення коефіцієнта використання виробничих потужностей в оброблювальній промисловості на 6%. Це хороша ознака відновлення життєво важливих галузей турецької промисловості. Завдяки значній лібералізації економіки і приватизації, початої урядом прем`єр-міністра Реджепа Тайіпа Ердогана під впливом рекомендацій з боку Європейського Союзу, реалізація бізнес-проектів в Туреччині є досить вигідним капіталовкладенням. Тому підвищення рейтингу Туреччини цілком виправдане.

Великобританія

Серед падінь нинішнього рейтингу особливо виділяється Великобританія, що втратила за останні 6 місяців 8 позицій, і змістилася з 10 на 18 місце. ВВП Великобританії у 2009 році зменшився на 4,9%, а безробіття збільшилося до 7,6%. У 2009 році іноземні інвестиції в економіку Великобританії скоротилися на 93% - з $96,9 млрд. у 2008 році до $7 млрд. у 2009 році. Співвідношення державного боргу до ВВП у 2009 році збільшилося до 68% (у 2008 році - 52%, а співвідношення сумарного зовнішнього боргу до ВВП склало 320,4%. До початку світової кризи Великобританія була однією з найблагополучніших розвинених країн щодо обсягу державних боргів (державний борг складав менше 45% від ВВП). Проте, економічний спад і загроза краху банківської системи змусили уряд різко збільшити запозичення. За усіх проблем, головна з яких - високий зовнішній борг, у Великобританії є одна дуже істотна перевага — незалежність від євро. Хоча, це зовсім не та перевага, на яку можна серйозно розраховувати.

Економіка Великобританії стала центральною темою передвиборної кампанії усіх політичних сил. Позиція нинішнього прем`єр-міністра Девіда Кемерона, який обіцяв у разі приходу до влади прийняти протягом 50 днів екстрений бюджет, скоротити і перерозподілити неефективні бюджетні витрати (заощадивши таким чином Ј6 млрд.), здалася виборцям найбільш перспективною. "Державний борг країни досяг безпрецедентних масштабів, що явно свідчить про те, що ми узяли неправильний курс. Необхідно вдихнути нове життя у приватний сектор і перейти на економіку, побудовану на заощадженнях і інвестиціях, а не боргах і запозиченнях", - сказав в одному зі своїх виступів прем`єр-міністр Великобританії Девід Кемерон. Чи вдасться реалізувати ці плани - покаже час. А поки нестабільна економічна ситуація навряд чи додає упевненості іноземним інвесторам, тому багато інвестиційних компаній зараз займають вичікувальну позицію і не поспішають інвестувати в економіку Великобританії.

Прогнози на майбутнє

Відповідаючи на питання "Як ви вважаєте, у якому році станеться відновлення глобальної економіки, 53% респондентів назвали 2011 рік, а 26% - 2012 рік. При цьому тільки 4% опитаних інвестиційних компаній вважають, що відновлення світової економіки станеться у 2010 році, хоча в грудні 2009 року так вважали 24% респондентів.

Як і в грудні 2009 року, переважна більшість опитаних інвестиційних компаній вважають, що країни Азії вийдуть з нинішньої фінансово-економічної кризи першими - так вважають 91% респондентів. Не зменшилася кількість інвесторів, що вірять в успіх скоординованої європейської антикризової політики, - 86% респондентів вважають, що саме європейським країнам вдасться швидше за усіх впоратися з кризою.

Порівняно з груднем 2009 року на 20% менше голосів отримала Північна Америка. У швидкий успіх антикризових заходів країн Північної Америки (і, передусім, США) вірять тільки 60% інвесторів. Аналогічні шанси країн СНД оцінили тільки 2% респондентів.

Минулий 2009 рік видався непростим з точки зору стабільності світової економіки. Проте, у 2009 році світова фінансова система, завдяки підтримці з боку державних регулюючих органів, почала відновлюватися, поступово і досить упевнено демонструючи ознаки короткострокового економічного зростання. Але чи надовго світова фінансова стабільність залишиться спокійною у новому десятилітті? Адже на цей момент існує серйозна загроза початку нового оберту кризових явищ, які можуть виникнути на тлі мільярдних вливань бюджетних коштів у світову економіку і різкого збільшення державного боргу цілої низки країн.

Уже 2 роки фінансові негаразди трусять глобальні ринки, примушуючи багатьох інвесторів скорочувати і "заморожувати" свою інвестиційну діяльність в очікуванні кращих часів. Проте, до тих пір, поки економічні прогнози і реальні показники залишатимуться багатообіцяючими, "локомотиви" світової економіки - Китай, Бразилія, Індія - можуть спокійно насолоджуватися високою активністю інвесторів. Тим часом країни з ринками, що сформувалися, у найближчий час повинні докласти максимум зусиль для того, щоб мати змогу впоратися як із зовнішніми, так і внутрішніми викликами і загрозами. Саме від результативних дій у цьому напрямку залежатиме якість і обсяг залучених інвестиційних ресурсів.

Опитування “Global Capital Markets Survey” компанії Appleton Mayer

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter