КМУ призупинив муніципальні запозичення. Де брати на купівлю автобусів та ремонт доріг?

Кабмін заборонив місцевій владі випуск муніципальних облігацій. Проекти - "зависли". Хоча, замість ліквідації "боргової" практики треба створювати ефективний механізм контролю залучення позик...

Уряд України вирішив пригальмувати боргову активність місцевих органів влади. Формально це зроблено під приводом виконання вимог МВФ, проте, у Києва вже давно були подібні наміри. Один з основних мотивів - існуючий механізм запозичень дозволяє муніципалітетам проводити безвідповідальну боргову політику. На жаль, але під приводом боротьби з нечистими на руку або некомпетентними, можливості залучати позикові кошти втрачає і цілком доброчесна місцева влада. Міста, особливо ті, на які "насувається" Євро- 2012, напружилися. Ідея позбавити владу на місцях можливості залучати гроші на фінансових ринках не видається раціональною, оскільки Кабмін не здатний забезпечити фінансування регіональних інвестиційних проектів…

Боргові ресурси в останнє десятиліття муніципалітети все активніше використовували для фінансування різних статей своїх витрат. Чинний Бюджетний кодекс надав можливість Верховній Раді АРК та міським радам самостійно здійснювати внутрішні запозичення. Крім того, ради міст з чисельністю населення понад вісімсот тисяч осіб можуть залучати боргові ресурси і з зовнішніх фінринків. Основною формою позик є випуск муніципальних облігацій цінних паперів, що їх реалізовують на ринку, разом з урядовими.

Єдиним обмеженням для місцевої влади при залученні боргових ресурсів є те, що витрати на обслуговування боргу місцевих бюджетів не можуть щорічно перевищувати 10% витрат загального фонду відповідного місцевого бюджету.

Крім того, операції з цінними паперами місцевих органів влади вимагають схвалення уряду, оскільки не можуть бути розміщені без "візи" Мінфіну. До останнього часу Кабмін не перешкоджав борговій активності місцевих органів влади. Останні ж дуже часто зловживали своїм правом. Оскільки рішення про залучення боргових ресурсів приймається колективно, відповідальних за ці дії знайти неможливо. Крім того, дуже часто боргові ресурси залучали напередодні виборів, щоб максимально розширити витрати, залишивши новому складу міської ради тільки зобов`язання.

Як фінансові інструменти муніципальні облігації мають як переваги, так і недоліки. З одного боку, вони характеризуються мінімальним ризиком і досить високою процентною ставкою. Негативним є те, що ринок муніципальних облігацій досить вузький. За оцінками експертів, його місткість не перевищує 1 млрд. грн.. До речі, минулого року облігації Львівської міськради на 50 млн. гривень через прохолодний інтерес з боку приватних інвесторів, довелося викуповувати Державному експортно-імпортному банку (Укрексімбанк).

Цього року, напередодні місцевих виборів, в Україні закономірно очікували облігаційний бум. Навіть на тлі несприятливих умов на фінансових ринках намір розмістити облігації задекларували 10 міст. Українське кредитне агентство "Кредит-рейтинг" підкреслювало, що більшість з них зарекомендували себе як активні учасники ринку муніципальних запозичень, мають хорошу кредитну історію, низьке боргове навантаження і достатні можливості для обслуговування і погашення боргу. При цьому ряд муніципальних емітентів провели переговори з потенційними інвесторами і отримали їх попередню згоду на купівлю ОВДП.

Між тим, на початку серпня уряд вирішив заблокувати емісію муніципальних паперів. Мінфін відмовив АР Крим, Запоріжжю, Харкову та Черкасам у випуску облігацій на 1 млрд. грн. Ці кошти планували скерувати на капітальні витрати.

Заборону на залучення позикових коштів у Мінфіні пояснюють небажанням збільшувати державний борг, розмір якого уряд пообіцяв МВФ утримувати в межах 35% ВВП. Чиновники пообіцяли дозволяти регіонам залучати позикові кошти, але лише у тому випадку, якщо їх скерують знову таки на капітальні витрати.

Подібні заяви звучать досить дивно, оскільки, згідно з чинним законодавством, залучені гроші муніципалітети можуть перераховувати виключно до бюджету розвитку, тобто, фінансувати тільки капітальні витрати. Це підтверджують і місцеві чиновники. Зокрема, Донецьк отримані гроші планував витратити на придбання 315 одиниць транспорту, у т.ч. 150 автобусів великої місткості і 165 тролейбусів, Запоріжжя - на ремонт доріг і модернізацію ЖКГ, Черкаси - на ремонт доріг.

Швидше за все, рішення уряду буде тимчасовим, про що і говорять його представники, продиктоване воно більшою мірою побоюванням, що отримані гроші підуть перед виборами на інші цілі, ніж передбачено законом. У такому разі мотиви Кабміну досить раціональні. Утім, недопустити нецільового використання коштів цілком можливо за наявності дієвої роботи контролюючих органів.

Проте, "заборонна" ідея не знайшла підтримки і розуміння серед місцевої влади. Одні заявили, що згорнуть інвестиційні плани, інші, яких "підтискає" підготовка до Євро- 2012, говорять, що, якщо уряд не дасть схвалення на випуск облігацій, то заявлені гроші міськраді доведеться шукати іншим способом – або кредит у банку, або допомога держави.

Ряд муніципалітетів все ще сподіваються, що їм дадуть можливість залучити кошти. Зокрема, Харків розраховує провести внутрішню муніципальну позику на 500 мільйонів, плюс кредит на купівлю автобусів і тролейбусів (350 млн. грн.). Не отритмав відмови на розміщення облігацій Дніпропетровськ, очевидно, це обумовлено тільки технічними причинами (у Мінфіну ще є час на розгляд).

Безумовно заборона на залучення позикових ресурсів обмежить фінансові можливості українських міст у частині реалізації капіталомістких проектів. Бюджет розвитку, окрім запозичень, наповнюється також за рахунок реалізації комунального майна і землі несільскогосподарського призначення. Несприятлива кон`юнктура на ринку землі робить її продаж дуже обмеженим джерелом прибутків бюджету, а усе привабливе комунальне майно вже давно розпродане. У таких умовах повна заборона на розміщення муніципальних облігацій призведе до згортання капітальних інвестицій. Таким чином, дієвим кроком повинно стати створення ефективнішого механізму контролю залучення і використання боргових ресурсів, а не ліквідація цієї практики.

Андрій Калиновський (для УНІАН)

УНІАН в Google News