Держборг: розрахуємося новим запозиченням?..

Держборг України до кінця року становитиме близько 40% ВВП. А це межа, яку не можна переступати, бо далі це стосується питання національної фінансової безпеки, включаючи обслуговування боргових зобов`язань, вважають експерти. Але вихід є...

Позичання - практика вирішення проблеми браку коштів, яка склалася історично. Якщо йдеться про державу, як у нашому випадку, то внутрішні і зовнішні позики завжди пов`язані з дефіцитом бюджету. За даними Мінфіну, в Україні за 8 місяців він склав 44,3 млрд. грн. Погашення основної суми боргу - 15,5 млрд. грн., запозичення до держбюджету - 79,6 млрд. грн. (на внутрішньому ринку було залучено 54,9 млрд. грн., у т.ч. у загальному фонді 27,6 млрд. грн. (на докапіталізацію "Укрексімбанку" 6,4 млрд. грн.), у зовнішньому - 24,8 млрд. грн.). Для загальної картини безгрошів`я залишилося тільки додати надходження від приватизації - річний план виконаний усього на 8%!

Не треба бути надто мудрим, щоб зрозуміти - без запозичень Україні не викрутитися. Правда, як сказано у підручниках з економіки, такий результат роботи економіки може стати наслідком НП - стихійного лиха, економічної кризи, неврожаю, невдалих реформ. У нашій країні, схоже, присутні усі перераховані примари дефолту. Причому рік від року вони невідривно пов`язані з українською дійсністю.

Прогнозна шокотерапія

Намагання влади протягом декількох років привели до того, що держборг вже до кінця року може досягти 41% ВВП. Таку оцінку дав представник МВФ Макс Альєр (на кінець 2009 року держборг складав 32-33%).

З прогнозом повністю згоден президент Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) Анатолій Кінах.

"За нашими прогнозними розрахунками, консолідований державний борг як сума зовнішнього, внутрішнього і гарантованого боргу може досягти до 40% ВВП, а це на законодавчому рівні межа, яку не можна переходити, тому що далі зачіпається питання національної фінансової безпеки, включаючи обслуговування боргових зобов`язань", - зазначив А. Кінах.

За його словами, пік зовнішніх виплат настає у 2012-2013 роках. Якщо до того часу не будуть проведені системні реформи з підвищення ефективності і конкурентоспроможності економіки, то в країні почнуться проблеми.

На сьогодні, сказав А. Кінах, зберігаються такі ризики для уряду як зростання держборгу і бажання одномоментного зниження фіскального навантаження. "Ми можемо увійти в дуже ризикований етап, коли з 1 січня 2011 року ми матимемо досить серйозний державний борг, великі витрати на його обслуговування, одномоментне зниження податків, але істотного прогресу у створенні сприятливих умов для залучення інвестицій і розвитку економіки не досягнемо", - підкреслив А. Кінах.

Дивно, але влада, яка завжди запевняє, що усе найгірше дісталося в спадок від попередників і усе це буде здолано, цього разу прогнозує плачевний підсумок. За словами віце-прем`єра Сергія Тігіпка, рівень держборгу до кінця року може досягти 41-42% ВВП.

"До кризи уряд дотримувався зваженого і непоганого підходу до бюджетної політики. Наш зовнішній борг був 12% до ВВП, за час кризи ця цифра практично потроїлася. Ми вимушені були позичати кошти і до кінця цього року ця цифра може скласти близько 41-42% до ВВП", - сказав С. Тігіпко.

Він, звичайно, запевнив, що ситуація знаходиться під невсипущим контролем уряду. Контроль контролем, але залишається питання, як ми збираємося віддавати борги?

Є з цього приводу і порада. Так, на думку директора напряму "Суверенні рейтинги" міжнародного рейтингового агентства Standard & Poor`s Френкліна Гілла, який оцінює держборг України до кінця року у "трохи нижче за 40% ВВП", хоч рівень боргового навантаження і контрольований, Україна не має фіскального простору. "Доля України зараз залежить від МВФ, оскільки будь-які затримки з консолідацією бюджету можуть привести до відміни програми підтримки МВФ і подальшого небажання ринку придбавати українські борги за розумними цінами", - сказав він.

Крім того, Ф. Гілл зазначив, що дані по зовнішньому боргу приватного небанківського сектора "важкі для розуміння і виглядають украй заплутаними". Експерт повідомив, що згідно з даними НБУ, зовнішні активи приватного сектора до кінця 2009 року складали 70 млрд. дол. тоді як зовнішні боргові зобов`язання - лише 44 млрд. дол. "Найімовірніше, більшість цих активів - депозити, що означає відхід з формальної банківської системи в тіньову економіку або витік капіталу до холдингових компаній, зареєстрованих в офшорних зонах, таких як Кіпр або Нідерланди, які, повертаючись назад у банківську систему, помилково класифікують у формі прямих інвестицій" - пояснив Ф.Гілл.

Таким чином, на його думку, різниця між активами і пасивами є меншою, ніж виходить з даних Нацбанку з Міжнародної інвестиційної позиції. "Зовнішній борг небанківського корпоративного сектора знаходиться на відносно низькому рівні, усього 32% ВВП, і ми очікуємо його істотної зміни", - підкреслив Ф. Гілл.

Також він зазначив, що, як показав недавній випуск євробондів України, можливості українського уряду випускати ліквідні зовнішні боргові зобов`язання в основному пов`язані з виконанням угоди з МВФ, а також з перспективами зростання України, які сильно залежать від умов торгівлі країни. "Підписання угоди з МВФ дозволило Україні понизити вартість зовнішніх запозичень за 10-річними облігаціями до 7,8% з понад 9% -процентного рівня, пропонованого ринком у липні до схвалення підписання угоди з МВФ. Ми чекаємо, що Україна продовжить розвивати ринок євробондів, якщо ставки залишаться на низькому рівні. У той же час ми очікуємо, що Україна продовжить виплачувати гроші, запозичені у МВФ за угодою про резервне кредитування", - підсумував Ф.Гілл.

Борг позикою красний

Що ж, пораду дали - без МВФ, як кажуть, і не туди, і не сюди. Як відомо, у листопаді 2008 року Міжнародний валютний фонд прийняв рішення про надання Україні дворічної програми кредитування stand - by на суму близько 16,4 млрд. дол. При Кабміні Юлії Тимошенко Україна отримала три транші на загальну суму 10,6 млрд. дол. З приходом команди Віктора Януковича четвертий транш не отримали, та зате досягнули домовленості з Фондом про нову програму співпраці на 15,15 млрд. дол. Влітку надійшов перший транш у розмірі 1,89 млрд. дол. Таким чином, тільки МВФ ми вже винні близько 12,7 млрд. дол.

Між тим, згідно з деякими експертними оцінками, у 2010 році на обслуговування держборгу необхідно близько 30 млрд. дол. Але до цієї цифри можна додати банківські і корпоративні борги, що, на думку аналітиків, може скласти загалом понад 100 млрд. дол. Таким чином, зовнішній і внутрішній борг України буде на рівні 90% ВВП. Схоже, це ближче до істини …

А тепер про "поради" Фонду. За оцінкою МВФ, стабілізації рівня держборгу сприятиме скорочення бюджетного дефіциту. Якщо у 2009 році дефіцит складав 8,7% ВВП, то у 2010-м він може бути скорочений до 6,5%, у 2011 році - до 3,5%, а у 2012-му - до 2,5% (європейський стандарт держборгу), сподіваються у Фонді.

"Якщо дотримуватися такої стратегії, то це дозволить стабілізувати борг і поставити країну на правильну колію", - переконаний М. Альєр.

Причому влада згодна з висновками МВФ і готується до перевірки реалізації "рекомендацій", яка повинна відбутися у жовтні. Тоді і вирішиться доля наступного транша. Реформи, "пропоновані" Фондом, дійсно реалізують, хоча пересічному українцеві вони не несуть нічого позитивного. Це приведення ціни на газ у відповідність з ринковою, скорочення соціальних виплат, пенсійна реформа, секвестр бюджету та ін. Не останнє місце займає в цьому переліку і Податковий кодекс. На ньому не зупинятимемося, щоб не псувати собі настрій у черговий раз. І так зрозуміло, що основний фіскальний тиск стосуватиметься звичайного українця, а ось акули бізнесу продовжать тішитися за нашими спинами. До речі, керівництво країни настільки просунулося в плані виконання узятих на себе зобов`язань перед Фондом, що, подейкують, нібито на пенсійній реформі ревізори не будуть зосереджуватися. Може, нам хоч з цим пощастить. Але це за умови, що бюджет на майбутній рік буде виконаний з "запропонованим" дефіцитом. А основний фінансовий розпис країни треба розробити на новій податковій основі. Чи встигнуть…

На добрі думки налаштовує і заява директора-розпорядника МВФ Домініка Стросс-Кана про те, що програма співпраці України і МВФ виконується успішно. Іншими словами, дефолт нам не загрожує. Гроші, як завжди, знайдуться для погашення боргів. Бентежить тільки одне. Не раз влада заспокоювала, що і без "допомоги" Фонду ми зможемо вижити. Раз так, то навіщо взагалі потрібна ця зворушлива "дружба"? Адже досі незрозуміло, куди йдуть гроші "спонсора".

Борги і позики: як у них?

Для порівняння механізмів виживання хочеться навести європейський приклад. Єврокомісія схвалила ініціативи зі зміцнення "пакту стабільності". Йдеться про посилення контролю економічної політики ЄС. Зокрема, передбачають заходи більш оперативного покарання членів союзу, які не дотримують ці критерії.

Якщо раніше за відхилення від пакту стабільності, який дозволяє річний дефіцит бюджету не більше 3% ВВП і державний борг не більше 60% ВВП (!), призначалася тривала і витримана процедура про порушення регламенту, то, згідно з новими пропозиціями Єврокомісії, держава, чий держборг перевищує 60% ВВП, буде зобов`язана скорочувати його по 5% на рік протягом трьох років під загрозою санкцій.

У разі виявлених відхилень державу-порушника зобов`яжуть депозитувати 0,2% свого ВВП, що відповідає частці цієї країни в європейських фондах. Депозит звільняється після виправлення порушень. Але він може перетворитися на штраф, якщо зроблені Брюселем зауваження не будуть враховані. Санкції повинні набувати чинності автоматично, якщо протягом десяти днів Рада ЄС не відмінить їх кваліфікованою більшістю.

Збої в макроекономіці (заощадження, витрати, заборгованості, торговельний баланс) визначатимуться за шкалою індикаторів, яку ще належить розробити. Якщо будуть виявлені серйозні відхилення від прийнятих норм, але заходи з їх виправлення змусять себе чекати, то держава зони євро виплатить штраф у розмірі 0,1% свого ВВП попереднього року. Перешкодити цьому зможуть тільки кваліфікована більшість Єврогрупи.

Держборг - на законний рівень

Подібні законодавчі ініціативи є і з боку української влади. Перший заступник голови Адміністрації Президента Ірина Акімова вважає, що межевий рівень державного боргу має бути зафіксований на законодавчому рівні.

При цьому вона відзначила значне збільшення держборгу за останні 2-3 роки, яке, зокрема, сталося за рахунок нарощування гарантованого державою боргу.

"Коли органи виконавчої влади отримують можливість без консультацій з парламентом збільшувати прямий і гарантований держборг, то це шлях в нікуди, до повного фіскального дисбалансу", - сказала вона.

І. Акімова повідомила, що нині у стадії розробки знаходиться законопроект "Про регулювання державного боргу", яким буде передбачено, що збільшення об`єму держборгу може здійснюватися тільки шляхом ухвалення рішення Верховною Радою України.

Пострадянські борги

А тепер дещо про ситуацію в країнах пострадянського простору, які щодо хаосу в економіці нам набагато ближчі.

Зовнішній державний борг Білорусі на 1 вересня 2010 року склав 9451,3 млн. дол. при затвердженому ліміті 11 млрд. дол. Він збільшився порівняно з початком 2010 року на 1559,9 млн. дол. На позики міжнародних фінансових організацій (МВФ, МБРР, ЄБРР) доводиться 39,2% зовнішнього держборгу, на позики інших іноземних кредиторів - 60,8%. Найбільшу частку в кредитному портфелі країни складають позики МВФ (36,2%), Росії (32,3%), єврооблігації (10,6%), кредити Китаю (8%). Непов`язані кредитні ресурси складають 90,6%, пов`язані, - 9,4%.

Росія з 2009 року почала поступово нарощувати державний борг. У квітні країна уперше за 10 років випустила облігації зовнішнього боргу на 5,5 млрд. дол. Загальна сума державного боргу РФ нині досягає близько 10,5% ВВП, за даними заступника голови уряду - міністра фінансів РФ Олексія Кудріна. Державний зовнішній борг РФ за січень-серпень 2010 року збільшився на 10,4% - до 41 млрд. 540,7 млн. дол. на 1 вересня 2010 року проти 37 млрд. 641 млн. дол. на 1 січня поточного року. У перерахунку на євро державний зовнішній борг РФ за 8 місяців виріс на 24,4% - до 32 млрд. 637,3 млн. євро на 1 вересня з 26 млрд. 238 млн. євро на 1 січня. У серпні зовнішній борг в євро виріс на 2,4% - з 31 млрд. 860 млн. євро на 1 серпня.

Сукупний об`єм державного зовнішнього боргу Грузії і узятих під державні гарантії кредитів на 31 серпня 2010 року склав 3 млрд. 574 млн. 306 тис. дол. Безпосередньо державний зовнішній борг складає 2 млрд. 528 млн. 943 тис. дол.

На кінець серпня зовнішній борг Азербайджану складав близько 7,5 млрд. дол.

За вісім місяців уперше за усю історію зовнішній борг Молдови перевищив мільярд доларів.

Щоб чітко провести паралель з показниками України, не завадить врахувати кількість населення, виробничу і сировинну бази, а також стан АПК. І тоді усе стане на свої місця - як можна при такому потенціалі і сільськогосподарському, і промисловому, і геополітичному, а також з урахуванням людського ресурсу жити так, як ми живемо. Ось вже майже 20 років ми замість того, щоб нарощувати свої можливості, диверсифікувати усе, що можна, повернути у вигідному для нас напрямку, домовлятися тільки з урахуванням національних пріоритетів, робимо абсолютно навпаки. Влада змінюється, а проблеми залишаються. Вони настільки давні, що перетворилися на своєрідний моноліт, який ліг величезним тягарем на спини українців. Вони тягнуть цю ношу, але терпінню, як правило, завжди приходить кінець, незважаючи на менталітет…

Нана Чорна (УНІАН)

УНІАН в Google News