"Війна" за депозитарій - держава або почує, або переможе...

Кабмін вирішив створити центральний депозитарій на базі Нацдепозитарія та депозитарія НБУ, оминув Всеукраїнський депозитарій цінних паперів. На захист ВДЦП стали учасники ринку, Світовий банк та низка міжнародних фінустанов. Ціна питання - хто отримає доступ до обліку прав власності та інформації про угоди з цінними паперами...

На фондовому ринку України на початку лютого вперше пройшла чутка - «стосовно центрального депозитарію домовилися». Коли трохи згодом з’явилась більш деталізована інформація, вже ні у кого не виникало питань - справді домовилися. Як свідчили поінформовані джерела, уряд взявся вирішувати цю проблему у досить неочікуваний спосіб.

Варто зазначити, що як тільки мова заходить про створення в Україні єдиного центрального депозитарію, всі одразу згадують за Всеукраїнський депозитарій цінних паперів та Національний депозитарій, головою правління якого є надзвичайно ефектна та відома на ринку постать - Віктор Анатолійович Івченко. Саме ці дві установи  претендують на статус центрального депозитарію, або такого, що має стати основою для його створення. Є ще депозитарій при Національному банку, але він, скоріше, є підрозділом НБУ, що обслуговує операції з державними паперами, ніж самостійно діючою одиницею. Що ж стосується перших двох “фігурантів справи”, то останнім часом їхні відносини пережили певне загострення після ситуації навколо проведення зборів акціонерів Нацдепозитарія минулого року, які ніби були перенесенні за рішенням прем’єр-міністра Миколая Азарова. Мабуть, втручання прем’єра мало стати для однієї з сторін першим дзвіночком щодо тих подій, які розгорнулися вже у лютому цього року.

Що ж сталося? А сталось те, що уряд визначився, яким чином йому створити в Україні єдиний центральний депозитарій. І прийняте рішення абсолютно не на користь ні одного із названих депозитаріїв. Справа у тому, що Кабмін забажав створити центральний депозитарій на базі Нацдепозитарія та депозитарія Національного банка, жодним словом при цьому не згадавши за ВДЦП. Слід зазначити, що подібний крок певним чином нагадує той шлях, яким планували пройти “архітектори” єдиного депозитарію на базі ВДЦП. Недарма найбільшим акціонером останнього з боку держави є саме Нацбанк. Проте часи змінюються, а з ними змінюється і керівництво НБУ. І, можливо, у Сергія Арбузова, який зараз керує регулятором, трохи інше бачення створення центрального депозитарію, ніж у його попередника – Володимира Стельмаха. Сьогодні стає все більш очевидно, що у владних кабінетах запанувала певна одностайність щодо цього питання, і мова йде не лише про С.Арбузова, але й про прем’єр-міністра, який і дав доручення від 7 лютого ц.р. щодо створення в Україні центрального депозитарію.

Дане доручення є цікавим тим, що воно фактично побудоване на одній доповідній записці. «З пропозиціями щодо створення центрального депозитарію цінних паперів та запровадження клірингу на фондовому ринку України згоден», - зазначає М.Азаров. Таким чином, прем’єр беззастережно погоджується з концепцією реформування депозитарної системи, викладеній у доповідній записці. Саме прийшов час поцікавитись, а хто ж є автором цієї епохальної записки, що має всі шанси докорінно змінити ситуацію на ринку депозитарних послуг в Україні? Одразу зазначимо - відповідь на це питання багато що пояснює з того, що сьогодні відбувається у депозитарній сфері загалом. Тому що автором записки є скромний заступник голови Державного агентства з питань науки, інновацій та інформації України… Віктор Анатолійович Івченко. Він же – це варто ще раз нагадати - голова наглядової ради НДУ.

Про що ж він пише у доповідній записці на ім’я прем’єр-міністра? Перш за все, Віктор Анатолійович абсолютно впевнено констатує, що взяті раніше урядом перед Міжнародним валютним фондом зобов’язання щодо створення єдиного центрального депозитарію можна цілком спокійно виконати шляхом об’єднання Національного депозитарія України та депозитарія НБУ. «Таке об’єднання є простим організаційно, оскільки не потребує реорганізації депозитарних установ», - йдеться у записці. В той же час, на думку її автора, «об’єднання всіх існуючих в Україні депозитаріїв можливо, однак це значно ускладнить і загальмує створення центрального депозитарію, оскільки об’єднання депозитаріїв ВДЦП і МФС між собою ще не завершено».

Між тим, останню тезу у самому ВДЦП повністю спростовують. За словами представників цього депозитарію, об’єднання вже давно завершено.

Проте автор доповідної записки не зупиняється на вже сказаному, і до проблем, з якими, на його думку, зіштовхнеться кожний, хто захоче об’єднуватись з ВДЦП, додає його невідповідність міжнародним стандартам та українському законодавству, «суб’єктивний підхід акціонерів цього приватного конгломерату до оцінки власного капіталу» та ін.

Звичайно ж, у ВДЦП і це спростовують. Загалом, на думку керівництва Всеукраїнського депозитарію цінних паперів, ситуація в реальності є з точністю до навпаки. Так, за їх інформацією, ВДЦП є органічною ринковою структурою, яка створена учасниками ринку і на 77% належить їм. Він обслуговує 9 тисяч випусків цінних паперів сумарною номінальною вартістю 470 млрд. грн., щомісяця урегульовує понад 150 тисяч операцій щодо угод, які укладаються на фондових біржах.

Очевидно, що заявами про незамінність ВДЦП для учасників ринку, сьогодні потягу з виконання доручення прем’єра вже не зупиниш. Зауважимо, що тим самим дорученням, яким було проголошено про створення єдиного центрального депозитарію в Україні, прем’єр-міністр також затвердив склад робочої групи для його створення, куди ввійшли представники різних державних установ, в тому числі й Віктор Івченко, проте не було включено жодного представника ринку. Щодо того, чи проводила ця група свої засідання, чи були на них прийнятті якісь рішення, ні учасникам ринку, ні представникам ВДЦП поки-що нічого не відомо. А це може бути ще одним свідченням про серйозність урядових планів.

Саме з огляду на серйозність, сьогодні до захисту ВДЦП підключилась така «важка артилерія» як Світовий банк та низка міжнародних фінансових установ. Зокрема, як нещодавно заявила на спільній прес-конференції з керівництвом ВДЦП старший фінансовий фахівець Світового банку Анжела Пригожина, СБ рекомендував українському уряду створити центральний депозитарій на базі Всеукраїнського депозитарію цінних паперів. Вона також повідомила, що згідно із світовим досвідом більшість центральних депозитаріїв є недержавними. Тому, за словами А.Пригожиної, Світовий банк рекомендуватиме українському уряду мінімізувати роль держави в майбутньому центральному депозитарії. Вона зазначила, що сьогодні необхідно створити реально діючу робочу групу зі створення центрального депозитарію за участі всіх зацікавлених сторін.

«Ми б хотіли, щоб склад уже діючої робочої групи був максимально розширений, при цьому там у рівній мірі були б представлені всі зацікавлені сторони, які могли б сказати своє слово», - підкреслила А.Пригожина.

За словами керівника проекту USAID розвитку фондового сектору Роберта Бонда, його організація має єдину точку зору із Світовим банком, яка полягає в тому, що український уряд «повинен визнати реалії ринку й підтримати створення центрального депозитарію на основі ВДЦП». Він також зазначив, що сьогодні у держави немає серйозних підстав для того, щоб виступати власником центрального депозитарію. За інформацією Р.Бонда, в світі налічується всього 4 держави, де депозитарії знаходяться у держвласності, при чому один з таких - у Польщі зараз планується приватизувати.

Проте, певно, самими заявами міжнародних організацій та учасників ринку справу так просто вирішити не вдасться. Занадто високі ставки у цій грі. Згідно із законом, усі акціонерні товариства мають перевести свої акції з документарної у бездокументарну форму, а це безкінечно розширює поле для діяльності депозитаріїв. До того ж, не варто забувати, що мова йде про те, хто отримає доступ до обліку прав власності та інформації про угоди з цінними паперами. Та й гравці підібралися не дрібні – суб’єкти ринку, міжнародні фінансові інституції, зрештою український уряд. З огляду на це, попереду на нас очікує ще не одна битва та закручена інтрига. Так що запасаємось поп-корном та вмощуємося зручніше – видовище обіцяє бути цікавим.

Андрій Гарасим (УНІАН)

УНІАН в Google News