У цьому році Україну чекатиме значний розпродаж держвласності  / uk.wikipedia.org

Велика приватизація: фантом чи реальність

15:05, 04.08.2014
10 хв.

Уряд планує в цьому році провести черговий етап великої приватизації. На продаж виставлять 164 підприємства. Але, на думку експертів, реалізації задуму може завадити нинішня ситуація в Україні та навколо неї: як політичні й військові чинники, так и відсутність економічних реформ.

Попри всі дестабілізуючі негаразди останнього часу, на сьогодні можна констатувати, що в цьому році Україну чекатиме досить значний розпродаж державної власності. Уряд затвердив перелік із 164 підприємств, акції яких можуть бути приватизовані у 2014 році. Інтрига з приводу цього переліку зберігалась до останнього. Так, згідно до джерел в Кабінеті міністрів, початкова редакція списку  включала в себе такі знакові підприємства, як «Укрнафта», «Сумихімпром», «Турбоатом», Запорозький титаномагнієвий комбінат. Без сумніву, що продаж цих гігантів, і в першу чергу «Укрнафти», контрольний держпакет якої експерти оцінюють не менше, ніж в 8 млрд грн, могла б значно поповнити державний бюджет. Проте, не так сталось, як гадалось…

Як повідомив журналістам у день затвердження урядом переліку підприємств під приватизацію виконуючий обов’язки голови Фонду державного майна Дмитро Парфененко, ні «Укрнафта», ні «Сумихімпром», ні «Турбоатом», ні Запорізький титаномагнієвий комбінат у список не потрапили по  окремим причинам. Зокрема, за словами Парфененка, сьогодні неможливо виставити на продаж пакет акцій «Укрнафти» у зв'язку з тим, «що це підприємство входить до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації». Очільник ФДМУ пояснив, що лише після виключення «Укрнафти» з цього списку можна буде порушити питання про подальшу приватизацію акцій компанії, які перебувають у держвласності. На думку експертів, подібне рішення може з’явитися лише після повного консенсусу з цього питання між урядом та недержавними акціонерами «Укрнафти».

Щодо «Сумихімпрому», то, за словами Парфененка, зараз це підприємство переживає процедуру санації, загальна сума кредиторської заборгованості становить понад 1 млрд грн. «У такому вигляді «Сумихімпром» виставлятися не може», - наголосив глава ФДМУ.

Відео дня

Говорячи про Запорізький титаномагнієвий комбінат, Парфененко зазначив, що на базі цього підприємства створено СП, і в разі виставляння на продаж держпакету акцій ЗТМК пріоритетне право на його купівлю матиме інвестор, який вже є на комбінаті. Як можна було зрозуміти зі слів Парфененка, такий розвиток подій не дуже влаштовує Фонд.

Відносно «Турбоатому» він пояснив, що необхідно всебічно вивчити кон'юнктуру на ринку і проаналізувати, які наслідки матиме приватизація підприємства.

Не побачимо ми у затвердженому переліку, наприклад, підприємств спиртової галузі, про приватизацію яких говорилось не раз. Немає в ньому й Іршанського гірничо-збагачувального комбінату, й Вольногорського комбінату. Хоча в умовах, коли уряд відмовився від продажу двох інших підприємств титанової галузі – «Сумихімпрому» та ЗТМК, приватизація цих двох комбінатів виглядає досить недоречно.

Бентежить і той факт, що приватизаційний список був затверджений урядом менш ніж за п'ять місяців до завершення поточного року. З урахуванням того, що процедура продажу активів складає 3 місяці, то основну частину грошей від приватизації Україна отримає, найімовірніше, тільки в 2015 році.

Що ж продаємо?

Уряд затвердив приватизаційний перелік із 164 підприємств / Фото УНІАН

Проте уряд залишив у приватизаційному списку чимало з того, що може при вдалому збігу обставин принести значні надходження до державного бюджету. Зокрема, Кабмін планує реалізувати цього року практично всю енергетику, яка ще є у держвласності. Так, на продаж планується виставити контрольний пакет акцій однієї з генерацій – «Центренерго», а також блокуючі пакети «ДТЕК Дніпроенерго», «Київенерго», «ДТЕК Дніпрообленерго», «ДТЕК Західенерго», «ДТЕК Донецькобленерго», а також контрольні пакети акцій «Харківобленерго», «Запоріжжяобленерго», «Миколаївобленерго», контрольні пакети акцій Дніпродзержинської, Одеської, Миколаївської ТЕЦ та ін.

Скільки може коштувати дані енергетичні активи? Слід нагадати, що в більшої частини з них, особливо там, де на продаж виставляються блокуючи пакети акцій, є вже стратегічний інвестор, що можна побачити навіть з назв компаній. Питання наскільки треба тій же ДТЕК, що на сьогодні є власником контрольних пакетів акцій генеруючих компаній «Захід-», «Дніпро-» та «Київенерго», а також володіє контрольними пакетами акцій в ряді обленерго, викуповувати блокуючі держпакети акцій у цих же компаній, лишається відкритим. Так само як і участь в цих конкурсах якихось інших інвесторів. В той же час, на продаж також планується виставити і контрольні пакети акцій ряду обленерго, зокрема, таких потужних, як «Харьківобленерго», а також контрольний пакет акцій однієї з генерацій – «Центренерго», реалізаційна ціна якого, на думку низки експертів, може скласти 3–4 млрд грн.

Не варто також забувати, що крім енергетичних активів до списку на приватизацію у цьому році потрапили такі знакові об’єкти, як Одеський припортовий завод. Але, теперішня неурегульованість газового питання дуже боляче б’є по цьому підприємству, у собівартості продукції якого ціна газу складає до 90%. Між тим, якщо вірити заявам очільника Фонду держмайна, на це підприємство вже є декілька покупців, причому як із Франції, так і з країн Близького Сходу, зокрема, Катару. Щодо реалізаційної ціни заводу, то вже декілька керівників ФДМУ слово в слово повторювали один за одним, що вона становитиме не менше 600 млн грн. Вочевидь глави Фонду виходили і виходять з того, що ще в 2009 році, коли було вперше оголошено конкурс з продажу контрольного пакета акцій ОПЗ, один із його учасників – компанія «Нортіма» - запропонувала за нього 5 млрд грн. Тоді результати конкурсу внаслідок жорсткої політичної боротьби були не визнаними, проте факт лишається фактом – це підприємство було оцінено інвестором саме в таку суму.

Планується також виставити на продаж блокуючи пакети акцій 38 облгазів, пакети акцій десятків підприємств машинобудування, сільгосппідприємств, навіть науково-дослідні інститути. Проте, при глибокому розгляді приватизаційного списку приходить розуміння того, що деякі об’єкти вже колись виставлялись і безрезультатно, зрештою суми отримані від їх успішного продажу не будуть такими значними, аби якось суттєво вплинути на кінцеву суму, яку планують отримати від приватизації у цьому році. Отже знаковими для української приватизації залишаються підприємства енергетичної галузі, і, звичайно ж, Одеський припортовий завод. Проте з продажем цих підприємств можуть виникнути певні труднощі.

Чи вдасться продати?

Експерти не виключають, що приватизаційні плани уряду можуть зірватися / vybor.ua

На думку екс-голови Фонду держмайна Олександра Бондаря (очолював ФДМУ у 1998 – 2003 рр.), уряд не зможе провести успішну приватизацію за нинішньої ситуації в Україні і навколо неї. За його словами, успішній приватизації можуть завадити як політичні й військові чинники, так і відсутність економічних реформ. Бондар зазначає, що наразі українська влада «не зробила нічого, аби повернути довіру інвесторів».

«Якщо не поліпшити ситуацію, не провести справжні зміни, думаю, інвестори просто не повірять, що щось змінилося», - сказав він.

У першу чергу, за словами Бондаря, уряду необхідно відійти від просто заяв і принаймні відмінити кваліфікаційні умови для учасників приватизаційних конкурсів, які часто застосовувались для відсікання неугодних інвесторів при продажу тих чи інших підприємств. «Без істотних змін правил гри все зрештою повернеться до того, що і було, коли продаж держмайна відбувався згідно з кулуарними домовленостям», - відзначив він.

Тут варто нагадати, що протягом всієї історії української незалежності велика приватизація за рідкими виключеннями, серед яких - другий продаж «Криворіжсталі», проходила саме під знаком додаткових умов, що так чи інакше обмежували участь в конкурсах максимального кола інвесторів. Нерідко експерти, виходячи саме з додаткових умов, могли чітко назвати ім’я майбутнього покупця активу.

Нині виконуючий обов’язки голови Фонду держмайна недавно торкнувся теми кваліфікаційних умов. Зокрема, пообіцяв відмовитися від «старої» практики. «Жодних замовних конкурсів не буде, жодних додаткових умов, які б обмежували участь тих або інших учасників, - не буде», - сказав він. У той же час, Парфененко нічого не розповів щодо планів уряду з цього приводу. А саме уряд затверджує конкурсні умови продажу стратегічних об’єктів.

Зрештою, далеко не всі вважають, що додаткові умови - однозначно зло. Так, за словами екс-голови Фонда держмайна Олександра Рябченка (очолював ФДМУ у 2010 – 2014 рр.), у світі цілком нормально існує практика таких самих кваліфікаційних умов при проведені подібних конкурсів. Зокрема, як він наголосив, не всім може видатись прийнятним, коли, наприклад, власником якогось підприємства електроенергетики стане компанія, яка до того працювала в зовсім іншій сфері і немає жодного досвіду роботи в даній галузі. Справа, за його словами, тут скоріше в уряді, в тому, де йому провести межу – між умовами, які реально будуть слугувати приходу на підприємство кваліфікованих інвесторів, і умовами, які зіграють роль відсічення неугодних владі покупців.

Хоча, знову ж таки, опоненти існування таких умов стверджують, що якщо їх не заборонити раз і назавжди на законодавчому рівні, то рано чи пізно, але однозначно вони приведуть до корупційних схем при проведені приватизаційних конкурсів.

Крім того, нинішня політична ситуація в Україні може відвернути інвесторів, чи, наприклад, "збити" ціну на приватизаційні активи. Але глава уряду Арсеній Яценюк стверджував, що за безцінь держоб'єкти продавати не будуть. "Я офіційно заявляю, що за копійки державні об'єкти уряд продавати не буде. Тому ми починаємо процедуру підготовки до приватизації. А конкретну дату приватизації ми визначимо тоді, коли ми зможемо досягти найвищого рівня ціни за продаж цих об'єктів", - сказав він.

Все ж, думається, що для успішної приватизації у цьому, та й не лише у цьому році, необхідно  вирішити питання не лише корупційної складової при проведенні конкурсів. Треба докорінно змінити ситуацію в країні, показати інвесторам, що Україна може бути потенційно благополучною, тут можливі реальні реформи та реальний розвиток.

Віталій Неборак (УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся