На сьогодні Кримський міст дійсно схильний до низки руйнівних природних чинників, через що конструкції об'єкта або його окремі ділянки можуть не витримати навантажень і розвалитися.
Про це розповів колишній заступник міністра надзвичайних ситуацій України Василь Кваша, передає "Сегодня".
"Кримський міст я б охарактеризував як ризикований об'єкт, за яким потрібно пильно спостерігати, як він себе поведе і наскільки надійно буде працювати. 100-відсоткових гарантій, що він буде функціонувати без проблем, ніхто не дасть. Завжди існуватиме ймовірність того, що цей міст буде зруйновано внаслідок того, що він перебуває в такій критичній зоні, яка страждає від природних катаклізм – дуже сильні шторми, які починаються в тій місцевості з листопада місяця і тривають практично до літа. Шторми нерідко проходять дуже агресивні. Як конструкції цього мосту будуть витримувати природні навантаження, будемо бачити. Треба за ним спостерігати і обстежити", – сказав він.
За словами Кваші, той, хто будував цей міст, може, й не давав стовідсоткової гарантії, що цей об'єкт інфраструктури простоїть 25-100 років.
"Я б до таких "гарантій" ставився вкрай обережно, тому що не впевнений, що цей міст здатний витримати природні стихії. Знаю, що раніше було багато намірів побудувати там міст, але не всі конструктори, які відповідають за будівництво, обстеження гідрології і ґрунту, куди потрібно було забивати палі, давали однозначне "добро". Наприклад, є певна ймовірність, що там можуть бути й підземні проблеми зі зсувними явищами: може бути рух ґрунтів на певній глибині", – пояснив Кваша.
Екс-заступник міністра також додав, що є певні проблеми з основою ґрунту, в який забивали палі при будівництві "путінського мосту".
"При цьому вважаю, що найбільш вразлива – центральна частина мосту, вона буде найбільше зазнавати всіляких випробувань на міцність, стійкість, витривалість. Саме центральна частина 19-кілометрового мосту буде найбільше схильна природних катаклізмів", – резюмував він.
Раніше ЗМІ повідомляли, що на Керченський міст і дорогу до нього Кремль витратив понад $6 млрд, але після відкриття об'єкта ціни на півострові зросли, турпотік майже не змінився, а економіка регіону продовжила своє піке.
