Фото УНИАН

Про це повідомила прес-служба Державного агентства рибного господарства.

У повідомленні наголошується, що судно належить держпідприємству «Керченський морський рибний порт» (КМРП), яке після анексії перереєструвалося у Києві, а фрахтувальником судна є компанія Сowen Management S. A. (Багамські о-ви), кінцевим бенефіціаром якої є представники Російської Федерації. Ця компанія сформувала фіктивну заборгованість у 1,2 млн дол. з боку КМРП за ремонт судна. Після цього компанія спробувала продати судно, проте Україні вдалося зупинити продаж. Після цього Сowen Management не визнала Україну власником судна і надала до суду документи про реєстрацію судна в судовому реєстрі Росії на підставі рішення про націоналізацію, і турецький суд додав їх до матеріалів справи. 

Відео дня

«Ця ситуація викликає занепокоєння України, адже може свідчити про те, що суд по суті визнає факт можливості нібито націоналізації «кримською владою» судна, а такі дії щодо української майна не визнаються в усьому світі», - цитує прес-служба керівника Держрибагентства Ярему Коваліва.

Прес-служба повідомила, що Міністерство закордонних справ України включило питання захисту державних інтересів України у Туреччині в частині незаконних стягнень за фіктивними боргами судна державної власності «Таманський» до порядку денного зустрічі президента України Петра Порошенка з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом, яка відбудеться навесні 2016 року.

Як зазначили у Держрибагентстві, починаючи з лютого 2015 року, фрахтувальник, який контролюється з боку Російської Федерації, не сплачував Україні кошти за фрахт судна - з урахуванням пені борг становить близько 700 тис. доларів США. Крім того, фрахтувальником була створена фіктивна заборгованість держпідприємства «Керченський морський рибний порт» за ремонт судна у розмірі 1,2 млн дол.

За цією заборгованістю фрахтувальник вручив капітану судна Артурасу Клінгу претензію як нібито представнику судновласника. Порушивши умови договору фрахту, капітан особисто прийняв претензію, а також не повідомив про неї судновласника. Це дозволило виконавчій службі міста Стамбул відповідно до законодавства Туреччини виставити судно на торги 14 грудня 2015 року. Україні та менеджменту «КМРП» вдалося зупинити незаконну реалізацію судна на аукціоні. 29 грудня 2015 року державне підприємство «Керченський морський рибний порт» звернулося до Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України з позовом про розірвання договору бербоут-чартеру щодо танкера «Таманський» з компанією Сowen Management. У судовому позові Україна просить стягнути з фрахтувальника заборгованість за контрактом у розмірі понад 666 тис. дол., а також повернути судно держкомпанії «КМРП». 5 січня 2016 року до Туреччини прибув на судно український капітан з екіпажем, а також були погашені борги перед портом, створені фрахтувальником.

Як повідомляв УНІАН, за словами голови Держрибагентства Коваліва, Україна за роки незалежності втратила понад 220 великотоннажних суден, або 95% океанського флоту, основна частина якого була незаконно реалізована для погашення фіктивної кредиторської заборгованості. Фіктивна заборгованість створюється або перед портом, або перед третіми особами. Так, при заході в найближчий порт на судно накладається арешт, після чого воно реалізується для погашення такої заборгованості. Така схема працює не лише для суден, які ведуть риболовецький промисел в океані, але й для танкерів і вантажних суден.

Таким чином Україна втратила свій один із найбільших у світі риболовецьких флотів. Якщо у 1991 році Україна мала понад 230 океанських суден, то до 2015 року їх кількість скоротилася до 11, з яких лише 4 перебувають у державній власності.