Шимків: Експортний потенціал вітчизняного ІТ-бізнесу становить майже 3% ВВП - 2,5 млрд дол. / Фото УНІАН

Заступник глави Адміністрації президента Шимків: За останні два роки з України виїхало близько 9 тисяч ІТ-спеціалістів

Заступник глави Адміністрації президента України, секретар Національної ради реформ Дмитро Шимків в інтерв’ю УНІАН розповів, які головні напрямки розвитку української ІТ-галузі, як збільшити частку інноваційних послуг у структурі вітчизняного ІТ-ринку, скільки ІТ-спеціалістів залишило Україну за останні роки, чому більшість стартапів, що створюють українці, зареєстровані за кордоном та що необхідно зробити, щоб це змінити.

Шимків: Експортний потенціал вітчизняного ІТ-бізнесу становить майже 3% ВВП - 2,5 млрд дол. / Фото УНІАН

Яке місце займає український ІТ-сектор на світовій мапі? Чим цікавий наш ринок?

Українська ІТ-індустрія розвивається досить швидко і динамічно. Експортний потенціал вітчизняного ІТ-бізнесу становить майже 3% ВВП - 2,5 млрд дол. В Україні налічується понад 90 тисяч ІТ-розробників, більш ніж 1 тисяча ІТ-компаній, понад 100 центрів дослідження і розробки. Ми займаємо одне з провідних місць в Європі та світі зі створення інноваційних продуктів, тому інвестори розглядають український ІТ-ринок як дуже перспективний. Минулого року наша ІТ-галузь залучила 132 млн дол. інвестицій, з яких близько половини – від міжнародних інвесторів. З нами готові активно співпрацювати ключові світові виробники, великі венчурні фонди тому, що наша держава - це місце, де народжуються нові ідеї. Наша основна конкурентна перевага – люди, їх здатність нестандартно мислити і створювати незвичайні речі. Це і є інновації.

Між тим, незважаючи на безсумнівну перспективність українського ІТ-ринку, згідно з даними дослідницької компанії IDC, за минулий рік він скоротився на 42% - до 1,4 млрд грн. З чим це пов’язано?

Зараз ви говорите про внутрішній рівень споживання ІТ – це питання обладнання, послуг та програмного забезпечення. Стан справ у цьому питанні пов'язаний з падінням ВВП, зниженням купівельної спроможності населення. На динаміку ринку впливають також напружена ситуація на сході країни, російська агресія, анексія Криму. Від усіх цих факторів напряму залежить динаміка внутрішнього ринку нашої держави. Тому галузі, які потребують значних капітальних вкладень для свого подальшого розвитку, звужуються.

Внутрішній ІТ-ринок прямо залежить від інвестиційної діяльності організацій в різних галузях. Враховуючи обмежену доступність фінансових ресурсів, організації залучають операційний капітал, який є обмеженим. Крім того, не всі власники готові інвестувати в ІТ за рахунок операційних коштів. Відповідно, на внутрішньому ринку зменшується обсяг коштів, доступних для ІТ-дистрибуції та послуг. Зменшення доступних коштів веде до скорочення ринку внутрішнього споживання ІТ. Це - звичайна ситуація у кризовий період.

У той же час, галузі, які безпосередньо пов’язані з цифровими технологіями, розвиваються досить динамічно. Варто зазначити, що експортний потенціал українського ІТ-сектору зростає – майже на 30% у 2015 році. Внутрішній ринок електронної комерції збільшився більш ніж на 50%. Тому динаміка українського ІТ-ринку – це комплексне питання. IDC у своїй аналітиці враховує лише те, скільки «заліза» ми продали та скільки послуг спожили всередині країни.

Яка структура вітчизняного ІТ-ринку?

На жаль, в Україні інноваційні послуги та розробка програмного забезпечення займають лише близько 20%, інші 80% припадають на так зване «залізо» (комп’ютери, техніка, обладнання). Для порівняння: в Європі частка послуг займає більше половини від загального обсягу ІТ-ринку – близько 55%, а «залізо» – 45%.

Україні час зрозуміти, що не можна безкінечно скуповувати «залізо». Треба працювати над тим, щоб інфраструктура працювала, а не лежала без діла. Я переконаний, що наша ІТ-галузь вже йде до того стану, коли на ринку та в суспільстві більшим попитом починають користуватися саме послуги.

Українці створюють дуже багато перспективних проектів, але майже всі вони зареєстровані за кордоном. Отже і податки сплачуються не в Україні. Що ж отримує державний бюджет?

У структурі інвестицій, які йдуть на стартапи, левова частка припадає  на оплату праці - люди отримують гроші в Україні. І витрачають вони ці кошти переважно в Україні. Відповідно, вони частково фінансують вітчизняну економіку.

А проекти реєструються за кордоном тому, що, по-перше, в Україні недосконала система захисту інтелектуальної власності, авторського права та інвестицій. Крім того, світова практика для ІТ-компанії – надавати своїм працівникам бонуси у форматі акцій та опціонів – в Україні такого немає. В нашому правовому полі відсутні корпоративні моделі, які діють у венчурному інвестиційному бізнесі на Заході, зокрема, в Польщі, США, Німеччині, Прибалтиці, Скандинавії. Тому інноваційні стартапи реєструються переважно в тих юрисдикціях, де підприємцям буде легше організовувати належне та просте управління корпоративною власністю, оскільки усі компанії створюються з перспективою їх подальшої капіталізації та продажу.

Що необхідно зробити, щоб Україна стала привабливішою для підприємців та інвесторів?

Перш за все, необхідно сприяти підвищенню довіри до ринку. Мова йде про захист прав інтелектуальної власності. Ми повинні розуміти, що відношення до авторського права має бути таким самим, як і до звичайної власності. На сьогодні уряд та Верховна Рада вже зробили певні кроки в цьому напрямку. Українці дуже полюбляють споживати неліцензійний продукт, але якщо ми хочемо залучити інвестиції, то повинні змінювати свій світогляд.

Ще одним завданням держави є стимулювання та розвиток освіти, це необхідно для працевлаштування у високотехнологічних галузях, де і висока зарплата, і значно кращі умови праці.

Який середній рівень заробітної плати у співробітників в ІТ-галузі, скільки податків вони сплачують?

На сьогодні одна з найбільш високооплачуваних спеціальностей – це саме ІТ. Згідно з даними Developersof Ukraine (DOU), середній рівень заробітних плат в галузі - 2,5 тис. дол. на місяць. Проектні менеджери та керівники напрямків отримують приблизно 5 тис. дол. При цьому стартапи реєструються у формі малих підприємств або ФОПів – це інструмент, який дозволяє сплачувати досить незначний податок і отримувати високу заробітну плату.

Чи треба, на вашу думку, вдосконалити систему оподаткування ІТ-галузі в Україні, щоб держава отримувала більше коштів?

На сьогодні ІТ-зарплати в Україні відповідають європейському рівню. Якщо ми підвищимо податки, підприємець отримуватиме менше чистого прибутку, а тому зрештою може просто переїхати до іншої країни, яка пропонує більш сприятливі податкові умови. Державі бажано знайти модель, при якій індустрія стане більшим вкладником у державний бюджет через податки. Але ми також повинні розуміти, що нам треба створити умови, щоб ця галузь далі продовжувала розвиватися.

У нас в політикумі є кілька різних поглядів на це питання. Одні вважають, що для всіх треба створити рівні податкові умови, скасувати будь-які пільги. Є й такі, що пропонують створити супер-спеціальні умови, не пояснюючи, звідки будуть компенсатори для бюджету.

Так, рівні правила на ринку сприятимуть створенню адекватних умов для інших галузей господарства. Але треба розуміти, що креативна інженерна галузь - специфічна. Сьогодні всі країни світу борються за ІТ-таланти, тому одне з найголовніших наших завдань – утримати ці таланти всередині країни. ІТ-спеціаліст отримує високу заробітну плату, витрачає її, створює додаткові робочі місця, цілу екосистему.

Шимків: Україні час зрозуміти, що не можна безкінечно скуповувати

Так що ви пропонуєте?

Один раз ми вже проводили експеримент, запропонували ІТ-шникам акцію – якщо вони зареєструють свій бізнес в Україні, то будуть сплачувати менше податків. Але держава від цього втратила значні обсяги фінансових надходжень від ІТ-компаній. Чи будуть ці надходження більшими, якщо ми підвищимо податки? Так. Але чи зростатиме ця індустрія в Україні такими ж темпами? Не факт. Тому я в цьому питанні дуже обережний. Ми маємо індустрію, яка є знаковою для країни і яка активно зростає. Але у той же час вона дуже мобільна. У ІТ-спеціалістів немає заводів, землі, портів тощо, які б тримали їх на одному місці. Вони встали, переїхали і сіли. І повірте, ми маємо глобальну конкуренцію щодо талантів. За останні два роки з України виїхало близько 9 тисяч ІТ-спеціалістів. Тому в гонці за наповненням державного бюджету важливо раптом не зарізати курку, яка несе золоті яйця. Повинен бути розрахунок. Треба знайти компроміс. Треба перестати дивитися на сьогоднішній стан в економіці очима 60-70 років. Треба дивитися очима ХХІ сторіччя.

Деякі депутати пропонують створити єдиний центральний орган, який би займався питаннями розвитку ІТ-галузі. Це може бути або міністерство, або агентство. Як ви ставитеся до цієї ідеї?

Підтримую, але тут справа дещо в іншому. У нас повинна бути одна інституція, яка б опікувалася розвитком сучасних технологій. Це стосується як індустрії, так і питання розбудови інформаційної інфраструктури, або e-government (електронного управління – УНІАН). Використання сучасних технологій всередині держави сприятиме оптимізації роботи будь-якої структури. І для того, щоб позиція держави щодо використання цих технологій була скоординована, необхідно мати єдиний орган.

В Україні безупинно зростає кількість послуг, які держава готова надавати населенню в режимі онлайн. Що варто зробити, щоб Україна остаточно перейшла на електронне управління?

По-перше, має запрацювати єдина система авторизації громадян. Поки цього немає. Потім вже можна говорити про запуск певних сервісів, наприклад, для отримання електронної довідки чи будь-якої інформації через електронний ресурс.

Інше важливе питання – де зберігаються дані, хто їх захищає. У владних колах погляди на це питання розділяються. Я належу до групи, яка вважає, що державі не треба вигадувати велосипед, краще використовувати глобальні послуги від перевірених, сертифікованих провайдерів. Наприклад, побудова дата-центру коштує близько 20-25 млн дол. і займає в середньому 1-2 роки. Тобто, побудова державних дата-центрів - це дуже дорогий і довгий процес. У той же час можна використати вже готові рішення, які вже сьогодні пропонуються світовими гігантами індустрії та українськими центрами обробки даних. І не потрібно витрачати час та кошти держави на створення інфраструктури. Успіх Prozorro був у тому, що систему створила не держава. Якщо б ми її будували на державному рівні, то вона б ще розроблялася.

Які законопроекти для розвитку ІТ-галузі ви вважаєте пріоритетними?

По-перше, це законопроект про використання хмарних технологій. Я не маю на увазі, що держустанови необхідно зобов’язувати їх використовувати. Я пропоную дати право тим чиновникам або керівникам відомств, які хочуть використовувати сучасні технології, це робити із повною відповідальністю за прийняте рішення.

Ще один пріоритет – законопроект про електронні комунікації. Він стосується українського регулятора, перспектив провадження 4G, 5G-зв’язку тощо. Це - дуже важливий законопроект, який визначає, як формується регулятор, як він фінансується і т.д.

Інші законопроекти пов’язані з захистом інтелектуального права. І треба розуміти, що це потрібно не міжнародним компаніям, американцям чи ще комусь. Це потрібно нам, якщо ми хочемо мати потужну креативну індустрію, яка заробляє на роялті.

Зараз український ІТ-ринок переживає серйозну проблему - обшуки в ІТ-компаніях, які отримали широкий суспільний резонанс. Як можна законодавчо врегулювати ситуацію?

Для врегулювання цієї ситуації вже розроблено законопроект, він зареєстрований у Верховній Раді, президент його підтримує. Проблема в тому, що наші правоохоронні органи не розуміють, як сьогодні працюють цифрові технології. Коли вони приходять у пошуках певної інформації, вони навіть не знають, де вона знаходиться – на якому сервері чи взагалі на хмарі. Навіщо робити виїмку обладнання, тим самим паралізуючи роботу підприємства. До того ж було немало цікавих випадків, коли силовики виймали сервера компанії, а вона, виявляється, використовувала віртуалізацію та шифрування даних. У неї вилучають сервер, а потім правоохоронні органи сидять і думають - як нам прочитати дані?

Питання експертної аналітики обладнання або технологічних систем, яка використовується в кримінальних справах, - це досить складний напрямок. З огляду на світову та українську кібербезпеку це досить нагальне питання, і вилучення серверів не вирішує проблему. Крім того, були зафіксовані факти неправомірної поведінки правоохоронних органів, коли вилучалося приватне обладнання у людей, які працювали в організаціях. Вибачень до сих пір не надійшло.

Шимків: Державі не треба вигадувати велосипед / Фото УНІАН

Які перспективи українського ІТ-ринку в середньостроковій перспективі?

Діалог з державою – завжди тривалий процес. Кожен з перерахованих законопроектів наступає на чиїсь інтереси, тому доводиться боротися. Але я впевнений, що індустрія буде розвиватися. Цифрові технології рухаються надзвичайно швидко. Українці є одними з ключових розробників на світовій мапі праці з інженерії та винаходів. Я вважаю, що інновації дослідження космосу, робототехніка, 3D-друк – це наше майбутнє.

Рік тому мій друг показав мені проект з розробки, яка практично повністю повторює модель гри PokemonGO, хіба що там покемонів не було. Цю модель придумала команда, яка працює в Україні. На жаль, вони не змогли знайти належне фінансування, і стартап не отримав квиток у майбутнє. Але це - конкретний приклад того, що ідеї, які потім захоплюють світ, народжуються в Україні.

Коли Україна зможе перетворитися на цифрову державу?

Ми вже зробили на цьому шляху багато, але не стільки, скільки хотілося б. Ми створили купу сервісів, запускаємось, експериментуємо. Питання цифрової держави – дуже тривалий процес. Багато країн у європейській спільноті проходили цей шлях значно повільніше за нас. Тому все у нас буде добре, усі труднощі, про які ми говорили, можна подолати.

Надія Бурбела (УНІАН)

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter