Керченський міст, ілюстрація / REUTERS

Керченський міст - не тільки важливий елемент у російській військовій стратегії, але й займає одне з ключових місць у політиці Москви щодо України.

Недавня тимчасова заборона на проходження по Керченській протоці кораблів, яку пояснили необхідністю монтажу арок мосту над судноплавною частиною Керч-Єнікальського каналу, припала на період, коли з українських портів Азовського моря — бердянського і маріупольського — традиційно вивозять агропродукцію, пише в своїй статті для DT.UA журналіст Володимир Кравченко.

Зазначається, що тимчасова заборона серйозно вдарила по прибутках цих портів: зернотрейдерам довелося відправляти продукцію залізницею у чорноморські порти — Одесу, Херсон, Миколаїв.

Відео дня

Крім того, згідно з проектом, висота Керченського мосту у місці проходження суден повинна становити 35 м. Заради "безпечного проходження" під арками мосту 24 травня росіяни встановили нові габаритні вимоги для суден: довжина — 160 м, ширина — 31, осадка — 8, а надводна частина — 33 м. Нові правила цілком припустимі для суден, які прямують у російські порти, і неприйнятні для кораблів, що йдуть у бердянський або маріупольський порти.

Справа в тому, що російські порти Азовського моря переважно мілководні, ось українські — Маріуполь і Бердянськ — більш глибоководны порівняно з російськими портами Азовського моря.

За даними Міністерства інфраструктури України, дотримання нових правил значно погіршить стан зернової логістики українського Приазов'я, оскільки, по-перше, значно зменшить кількість суден, що заходять у порти Маріуполь і Бердянськ. По-друге, призведе до суттєвого подорожчання фрахту морських суден, що відповідають новим вимогам пропуску через Керченську протоку. Обмеження за габаритами не тільки вплине на вартість агропродукції, але й призведе до значного зменшення завантаження зернових терміналів і портів Бердянськ і Маріуполь.

Крім того, в Мінінфраструктурі говорять про загрозу припинення перевалки вапняку й вугілля, а вантажопереробка експортної металопродукції та чавуну на таких напрямках, як Азія, Америка, Близький Схід буде повністю переорієнтована на порти Чорного моря. Надалі це спричинить падіння приблизно на 30% вантажопотоку портів Азовського моря. За прогнозами експертів Мінінфраструктури, будівництво й введення в експлуатацію Керченського мосту призведе до зниження рентабельності підприємств металургійної промисловості Приазов'я.

Читайте такожОкупанти хизуються тим, що підняли залізничну арку Керченського мосту на опори (фоторепортаж)

У Києві, підраховуючи збитки торговельних портів українського Приазов'я, роблять песимістичні прогнози. За оцінками Мінінфраструктури, вже у другому півріччі сума потенційно недоотриманого прибутку Маріупольського порту складе трохи більше 5 млн дол. Зокрема, від перевалки вапняку — 1 млн, вугілля — 0,6 млн, металопродукції та чавуну — 3,35 млн дол.

Заступник міністра інфраструктури Віктор Довгань, оцінюючи ситуацію, каже, що порти Маріуполя і Бердянська будуть на деякий час заблоковано: "І це дуже страшно для регіону, для Маріуполя". У свою чергу, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука, коментуючи перекриття Керченської протоки при будівництві мосту у Крим, навіть назвав дії Росії приреченням України "на певного роду ізоляцію морським шляхом".

"Що ж стосується суден під іноземними прапорами, то, за неофіційною інформацією, ті платять канальний збір росіянам... Проте заради розвитку українських портів Приазов'я українському уряду необхідно внести деякі корективи до постанови про закриття Керченського порту. Інакше ми граємо на руку Кремлю", - йдеться у статті.

Мета Росії, яка обмежує судноплавство кораблів, — не ізоляція українських портів Азовського моря. Створення умов щодо зниження вантажопотоків у Маріупольському та Бердянському портах — лише один із засобів реалізації російської стратегії щодо дестабілізації ситуації в українському Приазов'ї через повільне "удушення" економіки регіону та погіршення соціальної ситуації, зазначає журналіст.

Нарешті, будівництво моста негативно впливає на довкілля азовсько-чорноморської акваторії.

"Загалом, для України поява Керченського мосту — нові проблеми. Економічні, соціальні, екологічні... Для нашої країни єдиний плюс в будівництві моста через Керченську протоку, мабуть, полягає лише в тому, що з його появою для Кремля зменшується необхідність у сухопутному коридорі, що з'єднав би Крим з Росією", - підсумував автор статті.

Як повідомляв УНІАН, 29 серпня окупанти підняли залізничну арку Кримського мосту на фарватерні опори – на висоту 35 метрів від рівня моря. Пізніше британське видання The Guardian повідомило, що Росія близька до завершення будівництва моста, оскільки закінчила його ключову фазу.