Ісландський вулкан оголив масу проблем як в екологічній, так і економічній сферах. Горезвісне виверження запам’ятається надовго авіакомпаніям, туристам і європейській владі. Останнім, здається, особливо не пощастило. Як відомо, Єврокомісія визнала, що уряди ЄС не мали достатніх підстав для закриття неба, що само собою наводить на думку про майбутні колективні позови на адресу керівництва старенької Європи.
Вулкан розбушувався після 200-річної сплячки 21 березня, а 14 квітня виплеснув в небо першу партію попелу, яка і перекрила авіапотоки над Європою. 19 квітня генеральний директор Єврокомісії у справах транспорту Матіас Руете визнав, що заборона на перельоти в ЄС була введена лише на основі комп`ютерних теоретичних прогнозів. «Ми не маємо реальних доказів, що вулканічний попіл являє небезпеку для польотів», - сказав він.
Після цього від європейської влади зажадали відшкодувати багатомільйонні збитки британська авіакомпанія British Airways і міжнародна TUI Travel. «Ми вітаємо ініціативу ЄС з усунення економічних наслідків закриття повітряного простору для авіаційного сектора і всієї європейської економіки в цілому, - відзначив виконавчий директор British Airways Уїльяма Уолша. - Ми також підтримуємо контакти з британським урядом, який створив робочу групу з розслідування цієї ситуації».
А вже 20 квітня британське видання The Daily Telegraph опублікувала статтю Стюарта Джона, колишнього директора інженерного відділу авіакомпанії Cathay Pacific Airways і нинішнього глави Королівської інженерної академії (Великобританія), який дав експертний коментар нинішньої ситуації в небі над Європою. На його думку, уряди країн ЄС не мали закривати повітряний простір, а відразу провести ряд випробувань з прохідності пасажирських літаків через попіл, який поширювався простором. «Проте такі випробування провели тільки комерційні авіаперевізники... Як же так?», - задається він питанням.
Тим часом, у влади на відшкодування збитків авіакомпаній свій погляд. Так, міністр транспорту Великобританії Лорд адоніс підкреслив в ефірі радіостанції Radio Four, що компенсації можуть бути погашені з державного бюджету. Зрозуміло, що така заява не могла залишитися непоміченою з боку платників податків. До речі, що теж постраждали від авіаколапсу.
Як заявив The Daily Telegraph експерт британської Федерації малого бізнесу Стівен Аламбрітіс, до вимог про компенсацію можуть приєднатися сотні тисяч європейських підприємств, чий збиток оцінюється на суму більше $600 млн. «Якщо представники бізнесу подадуть колективний позов проти авіакомпаній, ті, у свою чергу, подадуть позови проти влади, щоби зняти з себе вантаж відповідальності», - вважає він.
За даними Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA), приблизні збитки авіакомпаній від збою повідомлення з 15 по 20 квітня перевищили 1,7 мільярда доларів. У піковий час - з 17 по 19 квітня - збитки авіаперевізників в день складали 400 мільйонів доларів. «Небесна» криза зачепила 29% світового авіасполучення. Його жертвами щодня ставали 1,2 мільйона чоловік.
Авіакомпанії вулкан, зрозуміло, «покарав». Але не можна знімати з рахунків і втрати туристів. За інформацією "Вестей.Ru", авіакомпанії відмовляються компенсувати їм незаплановані витрати на проживання в готелях, харчування і зв`язок.
Наприклад, популярна в Європі бюджетна авіакомпанія Ryan air оголосила, що відшкодує витрати пасажирів тільки в межах вартості квитка. А це суперечить європейським законам. Проте у багатьох авіакомпаній, що постраждали від майже тижневого простою, немає грошей на компенсації. Група авіаперевізників вже звернулися в Єврокомісію, щоби одержати допомогу із загальноєвропейського кризового фонду.
До речі, за даними Erste Group, тиждень призупиненого повітряного руху обійшовся європейському туризму в 4 – 7,5 млрд. євро.
Тим часом, начальник Росавіації Олександр Нерадько не виключає, що його відомство компенсує авіаперевізникам збитки, які вони понесли в результаті закриття повітряного простору через виверження вулкану в Ісландії. За його словами, це може відбутися після оцінки завданого збитку. На даний момент допомога надається тільки пасажирам. Як тільки авіакомпанії підрахують втрати, Росавіация розгляне питання про компенсацію, сказав він.
Тепер про наші, рідні втрати. Тільки збитки аеропорту «Бориспіль» через проблеми з авіасполученням склали 4,5 млн. грн. Як відзначає прес-секретар «Борисполя» Людмила Петрів, на сьогоднішній день аеропорт продовжує виконувати роботу в нормальному режимі, 22 квітня не виконувалися рейси на відліт тільки до Хельсінкі і Мюнхена.
*** 16 квітня були обмеження з виконання польотів в низку країн, які закрили свої повітряні зони. 17 квітня були закриті повітряні зони України, відповідно - не працювали аеропорти. Сімферопольська повітряна зона була закрита з 15:00 17 квітня, Львівська повітряна зона - з 00:00, Бориспільська повітряна зона - з 03:00, Одеська повітряна зона - з 09:00 і Дніпропетровська повітряна зона з 12:00 17 квітня. Повітряні зони України були відкриті 18 квітня. Того ж дня “Бориспіль” почав виконувати тільки чартерні рейси і рейси у напрямі сходу і півдня. Повітряне повідомлення з Європою було закрите.
Українські авіакомпанії поки що не підрахували збитки, але, думаю, незабаром вони нас приголомшать надзвичайними цифрами. Втім, і нам не гріх цим зайнятися. Українські туристи посідають у рядах потерпілих зовсім не останнє місце. Запам`ятайте – в Україні рішення про заборону польотів ухвалюється підрозділом «Украероруху» - Украероцентром (Український центр планування використання повітряного простору України і регулювання повітряного руху). «Якщо з`ясується, що рішення було ухвалене необґрунтовано, в принципі, як пасажири, так і авіакомпанії можуть звертатися до судів на орган, рішення якого привело до втрат і збитків», - прокоментував представник однієї з українських авіакомпаній. Ось і виходить, що на судовий розгляд не варто робити ставку, це практично неможливо, оскільки те, що трапилося підпадає під категорію форс-мажор. Тобто, провини авіакомпанії в природному катаклізмі немає. Саме тому і відповідальність знімається.
Залишається додати прогнози експертів, чим відгукуватиметься ісландський вулкан для світової економіки? Експерти Erste Group подають два сценарії подій...
У разі оптимістичного сценарію - поступове ослаблення вибуху і перехід від масивних вивержень вулканічного пилу до витікання магми (яке підтримуватиметься таненням льодовика, що покриває вулкан). «У такому разі виверження вулкана протягом відносного короткого періоду часу матиме локальний вплив, а загальні макроекономічні наслідки будуть незначними», - пояснює Любош Мокраш, аналітик Ceska sporitelna, чеського дочірнього банку Erste Group.
Слід врахувати можливість допомоги урядів ЄС постраждалим авіалініям, що у свою чергу підсилить тиск на бюджети країн, які і без того зіткнулися з проблемою бюджетного дефіциту. Значне зниження обсягів повітряних повідомлень також має негативний вплив на ціну нафти.
Песимістичний сценарій - виверження сусіднього вулкана Катла матиме драматичні наслідки для Європи і негативно вплине на євро і ринок акцій.
Гіршим варіантом є активування найближчого вулкана Катла, що може привести до значно більшого вибуху. Залежно від масштабів виверження вулкана, така подія може вплинути і на світовий клімат. Найбільш негативні наслідки (окрім авіабізнесу) це матиме для сільськогосподарського сектора (похолодання). Такий розвиток подій може мати негативний вплив на євро, оскільки Європа потенційно може стати найбільш постраждалим регіоном. У разі активування Катли наслідку будуть глобальні, а негативний вплив на Європу і стан євро буде найбільш істотним. Глобальні наслідки катаклізма негативно відобразяться на ринку акцій, тоді як загальна ситуація невизначеності на ранніх етапах підтримуватиме ціну облігацій. Проте в довгостроковій перспективі можлива інфляція і підвищення ставок (негативний вплив на ціни). Ресурсний ринок (виключаючи сектор енергетики) також постраждає через зниження темпів відновлення економіки, при цьому, підвищиться ціна золота, вважають експерти Erste Group.
Але не варто сумувати. Адже є два сценарії: один - поганий і другий - не дуже. Сподіватимемося на краще...
(УНІАН)
