"Укртелекому" необхідно надати можливість вільної конкуренції на ринку телекомунікацій, вважає директор з корпоративних відносинах компанії «Астеліт» (ТМ life:)) Юрій КУРМАЗ.
Таку думку він висловив, коментуючи УНІАН заява "Укртелекому" про необхідність створення Фонду універсальних послуг.
Ю.КУРМАЗ відзначив, що якщо говорити про проблему прибутковості і компенсації збитків "Укртелекому" від регульованих тарифів на послуги місцевого телефонного зв`язку, то, як вважають в «Астеліті», її необхідно вирішувати стратегічно, дозволивши держоператору вільно конкурувати і призначати такі тарифи, які забезпечать компанії відповідні фінансові результати.
«Ми переконані в тому, що споживач не зобов`язаний нести відповідальність і брати на себе додаткове фінансове навантаження, пов`язане з комерційними невдачами держоператора. Відповідно, слід «лікувати» проблему масштабно і міняти модель його роботи», - сказав він.
Представник «Астеліту» відзначив, що при цьому потрібно розуміти, що технологічно мобільний зв`язок дійсно має переваги перед фіксованим, і при цьому стратегія штучної підтримки фіксованого оператора «на плаву» в довгостроковій перспективі виявиться менш ефективною, ніж стратегія вільної конкуренції і надання права вибору кінцевому користувачеві.
Він вважає, що той проект створення Фонду, який розглядається на даний момент, на думку мобільних операторів, «не враховує ні реального стану, ні потреб ринку», крім того, він не базується на яких-небудь детальних дослідженнях, а також «не має конкретної програми дій».
Ю.КУРМАЗ повідомив, що згідно з данимм Міжнародного інституту комунікації, станом на 2009 рік Фонди універсальних послуг працюють в 52 країнах світу, при цьому в основному йдеться про держави, де незначне проникнення як фіксованого, так і мобільного зв`язку, тобто телекомунікаційний ринок в цілому знаходиться на етапі становлення і розвитку. Якщо ж говорити про розвинені ринки Європи, то подібні Фонди функціонують тільки в 7-ми європейських державах. При цьому світова практика свідчить про те, що такі Фонди орієнтуються також і на мобільних операторів, а не тільки на фіксованих, оскільки практика показує, що телефонізація віддалених регіонів за допомогою мобільного зв`язку – це ефективніший, менш дорожчий і значно оперативніший метод вирішення проблеми доступу до зв`язку для населення.
«Ми сподіваємося, що уряд почує наші коментарі і залучить нас до спільного обговорення ситуації з метою створення сучасного, ефективного плану вирішення проблеми доступу населення до послуг зв`язку», - сказав Ю.КУРМАЗ.
Як повідомляв УНІАН, сьогодні на ринку зв`язку в Україні сформувалися дві думки щодо введення Фонду універсальних послуг – практично всі професійні учасники ринку (мобільні оператори, учасники асоціацій телеком-ринку та ін.) виступають проти введення такого Фонду, і особливо проти механізму його формування, який пропонується Міністерством транспорту і зв`язку, – за рахунок 3-відсоткового підвищення вартості послуг зв`язку. При цьому мобільні оператори пропонують забезпечити доступ до послуг зв`язку всіх жителів України, зокрема з використанням мобільного зв`язку, для чого пропонують держорганам розробити спеціальну програму в цьому напрямі.
В той же час "Укртелеком" виступає за створення Фонду універсальних послуг, мотивуючи це не необхідністю телефонізації важкодоступних населених пунктів, а тим, що такий Фонд повинен бути спрямований на компенсацію збитків "Укртелекому" та інших операторів, що надають універсальні послуги зв`язку (місцевий і сільський телефонний зв`язок) з регульованою державою тарифів, які нижчі за собівартість.
Довідка УНІАН. У січні 2009 року Міністерство транспорту і зв`язку України запропонувало проект закону, яким передбачається створення Фонду універсальних телекомунікаційних послуг. Відповідний Фонд пропонується створити у складі Державного бюджету України і наповнювати за рахунок споживачів телекомунікаційних послуг. З цією метою Мінтрансзв’язку пропонує встановлення обов`язковою для всіх споживачів телекомунікаційних послуг цільової надбавки до роздрібного тарифу на послуги зв`язку у розмірі 3% від вартості відповідних послуг (без ПДВ).
