ПЗЗ поставила на колію поїзд позаминулого століття

На Київський вокзал прибув поїзд з минулого, яким їздили понад 100 років тому. Так Південно-Західна залізниця відсвяткувала своє 140-річчя. (Фоторепортаж)

Схожий пасажирський потяг уперше відправився з Києва в Бірзулу (нині Котовськ) у 1870 році.

У червні 1870 р. товариства Київо-брестської, Одеської і Брестско-Граєвської залізниць об`єдналися в товариство Південно-західних залізниць. Це була перша в Росії велика залізниця протяжністю 2167 кілометрів, що складало тоді 10% від усієї залізничної мережі країни. Дорога була приватною, на початку ХХ століття її викупила держава.

Південно-західна - таку назву залізниця дістала тому, що шляхи мали відповідне розташування до центральних районів величезної Російської імперії.

Офіційний рух по залізниці було відкрито 7 червня (26 травня) 1870 року. Об 11 годині 30 хвилин з Києва відійшов перший потяг, який прибув у Бірзулу (нині Котовськ, за 22 кілометри від станції Балта) о 6.00 27 хвилин ранку наступного дня. Так було покладено початок існуванню Південно-західної залізниці.

"Воскреслий" раритетний паровоз та 4 вагони довгі роки десь у вагонних депо, у засіках українських залізниць чекали можливості повернутися на рейки. До ювілею ПЗЗ їх відреставрували і поставили на рейки. Паровоз 1952 року з кочегаром, купейні вагони з ванними кімнатами, кабінетами, м`якими диванами, великими дзеркалами - усе це потяги минулого століття, які, проте, мають схожість з сучасними вагонами-салонами "Укрзалізниці". "Паровоз був цілий, але без деталей, їх розробляли усі умільці ПЗЗ", - повідомив начальник дороги Олексій КРИВОПІШИН. Те ж саме стосується і вагонів. За його словами, цей раритет можна буде узяти і в оренду, якщо знадобиться, до прикладу, для зйомок фільму.

За словами Олексія Кривопішина, вагони не просто раритетні - вони з історією. У них їздили свого часу Лазар Каганович, Климент Ворошилов, Володимир Щербицький.

Вагони отримали друге життя і пасажирів: у 2010 році з ретро-поїзда вийшли люди минулого століття - пані з віялами, чоловіки з пишними вусами, продавчині бубликів і льодяників. На першу платформу також зійшли відомі фігури, які свого часу творили історію ПЗЗ: Андрієвський, Вітте, Бородін, Нємєшаєв та ін.

Розповідають, приміром, що керівник Південно-західними залізницями у 1886-1889 рр. граф Сергій Вітте, який отримав цей дворянський титул пізніше, попередив аварію царського потягу у 1888 році, таким чином врятував Олександра III та його сім`ю.

Південно-західні залізниці у той час вважалися кращими в Російській імперії. Навіть нинішній збірник тарифів "Укрзалізниці" має в собі основи формування тарифів, введені Вітте.

Його наступник Клавдій Нємєшаєв також провів ряд нововведень на дорогах. Його любили залізничники за соціальну роботу - вирішення проблем сиріт, навчання, житла для залізничників. До речі, знаменита фраза "кадри вирішують усе", як вважають деякі історики, належить не Сталіну, а Нємєшаєву.

Потяг готували до свята в локомотивному депо Щорс. Надалі цей раритетный рухомий склад стане експонатом музею історії залізничного транспорту, який буде відкритий у Києві до 150-річчя усієї вітчизняної залізничної галузі.

(УНІАН)

УНІАН в Google News