Війна з комп'ютерним піратством - а la guerre comme а la guerre
Війна з комп'ютерним піратством - а la guerre comme а la guerre

Війна з комп'ютерним піратством - а la guerre comme а la guerre

17:21, 16.11.2010
12 хв.

В Україні на 85 з кожних 100 комп`ютерів стоїть піратський софтвер. Звичайно, демонструючи протистояння цій проблемі, першими на легальне ПЗ повинні перейти держструктури і крупні компанії. Але у війні з піратством у сфері  IT-технологій, як і в реальній війні, може відчутно постраждати і «мирне населення»...

Хто з нас, рядових юзерів, не качав з Інтернету фільми, музику, ігри або програми для комп`ютера - таких в природі немає. Навряд чи когось зупиняло усвідомлення того факту, що всі ці гігабайти трафіку з файлообмінників є чиєюсь інтелектуальною власністю. Можливо, совість на якийсь момент і просиналася, але досить швидко знову засинала на тлі величезної кількості безкоштовного програмного забезпечення, аудіо- та відеофайлів, цілком легально викладених в Інеті як самореклама або просто заради збільшення кількості заходів на той чи інший сайт. Сама ідеологія Інтернету передбачає вільний доступ до всього і вся, отож тут працює принцип «хто не сховався, я не винен» або «знайшов - тягни». Проте, нам постійно нагадують, що це тільки у нас в дикому заєвроп’ї, ну, може, ще в яких-небудь індокитаях, авторські права ні в що не ставлять, а в пристойних країнах за піратство карають і досить суворо. Звичайно, є ще і продаж неліцензійного софтвера за живі гроші. Тут все значно зрозуміліше, оскільки, по суті, йдеться про тривіальну скупку краденого, в якій задіяні мільйони наших співгромадян. Темі інтелектуального піратства у всіх його проявах була присвячена прес-конференція, організована компанією «Майкрософт Україна». Не секрет, що Microsoft як безумовний лідер на ринку ПЗ потерпає від піратства найбільше, логічно, що компанія бачить себе в ролі світового лідера в боротьбі з цією бідою. Проте безкомпромісна війна з розкраданням у такій сфері як IT-технології може, як це часто буває і в реальній війні, боляче ударити по «мирному населенню».

Одеса і Миколаїв - головні бази комп`ютерних піратів

Згадана прес-конференція була організована за результатами візиту до України генерального директора корпорації Microsoft Стіва Балмера, який 5 листопада зустрічався в Києві з Президентом Віктором Януковичем. У ході заходу було багато сказано про те, що наша країна має величезний інтелектуальний потенціал, який просто не може нормально розвиватися в умовах тотального порушення авторських прав. За даними «Майкрософт Україна», у нас піратство у сфері програмного забезпечення сягає 85%. Це означає, що на 85 з кожних 100 комп`ютерів стоїть піратський софтвер. Звучали поради звернути увагу на досвід Росії, де за останні 4 роки кількість піратського софтвера скоротилася з 87% - до 65%. Приводилися конкретні розрахунки - коли і скільки додаткових надходжень одержить український бюджет від посилення заходів у боротьбі з правопорушниками.

Відео дня

 

Керівник департаменту з захисту прав інтелектуальної власності «Майкрософт Україна» Юрій Омельченко повідомив про успішний досвід проведення контрольних закупівель в місцях продажу електронних носіїв програмного забезпечення і комп`ютерної техніки. «Перша хвиля перевірок цього року охопила 419 торгових точок в 5-ти містах України, друга - 837 точок у 8-ми містах. Наступну хвилю ми плануємо провести в грудні цього року, вона охопить 1200 точок і ще три міста додатково. За результатами другої хвилі перевірок було зафіксовано 9% зниження рівня пропозицій нелегального ПЗ, порівняно з першою перевіркою. Йдеться як про продаж компакт-диск дисків з ПЗ, так і пропозицій з установлення піратського софтвера в місцях продажу комп`ютерів», - розповів він.

Ю.Омельченко відзначив, що пріоритетними містами для «Майкрософт Україна» є Кривий Ріг, Миколаїв і Одеса. «Це ті міста, в яких рівень пропозицій піратського ПЗ в роздрібній мережі максимальний. У Одесі і Миколаєві він досягає 48%, а в Кривому Розі - 37%. У Києві цей показник складає 25%, а найменший в Україні - в Донецьку, 22%», - уточнив представник «Майкрософт Україна».

Виявляється, сухопутних комп`ютерних піратів, як і їх пращурів, теж тягне до моря. Солоний вітер в обличчя, шум хвиль, перспектив «повисіти на реях чи піти на дно» жодних, отож як тут не підняти «Веселого Роджера».

Хоча варто відзначити, що штраф за 1 компакт-диск з нелегальним софтвером складає на сьогодні близько 9 тис. грн., що, погодьтеся, досить серйозно. Такий же штраф накладається і на власника комп`ютера, на якому виявлене піратське ПЗ. Звичайно, йдеться про комп`ютери, встановлені в бізнес структурах і організаціях, а не про домашні PC. Як стало зрозуміло з виступів представників «Майкософт Україна», цілеспрямовано займатися виловом приватних користувачів піратського ПЗ вони не мають наміру. Основна мета компанії - примусити до легалізації програмного забезпечення бізнес, який з його допомогою заробляє гроші. Як приклад Д.Шимків навів якусь компанію. «На її сайті сказано, що інвестиції в бізнес складають 350 млн. дол. При цьому вони пишуть нам лист, в якому повідомляється, що з 30-ти офісних комп`ютерів вони перевели на ліцензійні програми 10, а 20 - на черзі. Нам же відомо, що в офісі цієї компанії близько 200 комп`ютерів. Ну, є у них совість?», - відзначає гендиректор «Майкрософт Україна».

Подібне питання, напевно, пора собі поставити переважній більшості керівників українських крупних і середніх компаній. Зізнаємося, ми так звикли до програм, крекнутих умілими IT-шниками, що сама думка про те, що за них треба платити, нам неприємна. Є, звичайно, і альтернативні варіанти. Наприклад, платний Windows можна замінити на безкоштовний Linux, проте тут існує маса технічних нюансів і далеко не факт, що крупна фірма, яка перейшла з добре всім знайомого Windows на нову операційну систему, реально виграє, нехай навіть і заощадивши на ліцензійному ПЗ. Як відзначає Д.Шимків, «Майкрософт Україна» абсолютно не боїться чесної конкуренції з безкоштовним програмним забезпеченням. Автор же, якому на власному досвіді довелося відчути перехід з Windows на Linux, по-ламерски підтвердить - боятися, справді, не варто.

Простота гірша за крадіжку

 

Але, як кажуть, не софтвером єдиним живуть користувачі персональних комп`ютерів. Нам потрібні і фільми, і музика, і пограти, дитину зайняти чим-небудь корисним.               

У зв`язку з цим варто навести витяг з яскравого виступу директора компанії Atlantic Records, голови правління Всеукраїнського агентства авторських прав Юрія Гандзюка, який заявив, що такої жахливої ситуації з піратством на ринку електронних носіїв, як зараз в Україні, ще не було. «Ми існуємо в Україні з 1990-го року і займаємося, в основному, розробкою і виданням українських музичних і мультимедійних проектів. І я хочу сказати, що на цьому ринку за останні 10 років гіршого становища не було, це стосується піратства у сфері програмного забезпечення, музичної продукції, інших аспектів інтелектуальної власності. Наша компанія займається розробкою навчальних програм для дітей і нерідко, проводячи їх презентацію в школах, ми стикаємося з тим, що навіть вчителі не розуміють того, що таке порушення авторських прав. Директори шкіл питають у мене після презентацій — а як можна переписати ваші диски? Мені доводиться пояснювати, що якщо ви хочете поставити наші диски на всі комп`ютери в школі, то ви повинні придбати мережеву версію, а не купувати один диск, а потім розмножувати його», -  розповідає Ю.Гандзюк.

Інтелектуальне піратство, що існує на території України, він поділяє на два види. «Перший - так зване просте піратство, коли диск тиражується і продається без жодних голографічних елементів, якими він має бути захищений. Ці диски відрізняються поганою поліграфією і упаковкою, отже зрозуміти, що перед вами контрафактна продукція, досить легко, але народ, однак, їх купує», - підкреслює експерт.

Другий вид піратства, за його словами, можна умовно назвати «сірим». «З ним боротися значно важче, ніж з простим. Береться вкрадена програма, яка з підробленим договором подається в держпідприємство «Інтелзахист», оформляється дозвіл на видачу контрольної марки і далі виникає дуже серйозна проблема. Виданий таким чином компакт-диск узаконений на території України і всі спроби довести факт привласнення інтелектуальної власності у такому разі не дають належного ефекту. Всі кажуть - марка є, це означає, немає підстав вилучати ці диски. Тут сама держава дає можливість узаконити піратську продукцію. Законодавство, яке сьогодні діє у сфері захисту авторських прав в Україні, абсолютно нас не захищає», - відзначив Ю.Гандзюк. За його словами, «рішення про видачу контрольної марки на піратську продукцію можна скасувати тільки через суд, але там ми стикаємося з практично нездоланними перешкодами. На початку цього року пірати видали 29 наших програм за «сірою» схемою. Ми звернулися до суду, де зіткнулися з тим, що довести факт піратства має сам потерпілий. Atlantic Records одержала постанову суду, якою зобов`язується за свій кошт провести експертизу вкрадених дисків, при цьому вартість експертизи одного диска 10 тис. грн. Загальна сума експертизи складе 290 тис. грн. і зараз у нас дилема - провести експертизу, яка затягнеться на кілька місяців, або залишити все як є. Адже компанія, яка поцупила наші диски, за час проведення експертизи може просто закритися, і після рішення суду нам не вдасться одержати жодної компенсації. І таких випадків в Україні багато - компанії просто не бачать сенсу боротися за свої авторські права і йдуть з українського ринку».  

Що тут скажеш. Ситуація складна: навіть якщо Ви ідейний супротивник контрафактних носіїв інформації, ніхто не гарантує, що диск з голографічною контрольною маркою, куплений Вами, - не чергова піратська підробка. Варто «Інтелзахисту» працювати із заявками ретельніше, інакше боротьба з піратством стане практично неможливою.

Як би досвід не перейняти

Змалювавши, хоч би у загальних рисах, ситуацію з інтелектуальним піратством в Україні, не можна не згадати про можливі витрати антипіратських акцій. У ході прес-конференції представники «Майкрософт Україна» кілька разів згадали про те, що з приходом нинішньої влади протистояння контрафактному ПЗ помітно посилилося. До виявлення і покарання піратів підключилися правоохоронні органи. Це, безумовно, утішний факт, коли б не одне «але». Так вже історично склалося, що нинішня українська влада тяжіє до манери керівництва, що склалася за останні 10 років в Росії. Вже видно, що окремі принципи функціонування держапарату ми успішно переймаємо у нашої сусідки. А боротьба з піратством яким тут боком, запитаєте Ви. Замість відповіді ось Вам витяг зі статті в російській «Новій газеті» від 17 вересня 2010 року: «Січневим ранком в приміщенні природоохоронної організації Іркутська, що протестувала проти прийнятого прем`єр-міністром Володимиром Путіним рішення відновити діяльність целюлозно-паперового комбінату на березі озера Байкал, з`явилися одягнуті в штатське міліціонери.

Організація «Байкальська хвиля» стала ще однією жертвою нової тактики, використовуваної владою для боротьби з надокучливою опозицією, — конфіскації комп`ютерів під приводом пошуку піратських копій програмного забезпечення виробництва Microsoft. Останніми роками російські правоохоронні органи провели десятки аналогічних обшуків в приміщеннях правозахисних організацій і опозиційних газет».

Якось не віриться, що Microsoft вирішив допомогти російській владі в боротьбі з інакомисленням в обмін на прискорення боротьби в країні з піратським ПЗ. Про це свідчить і той факт, що незабаром після звинувачень в «підтримці» влади у справі «Байкальської хвилі» Microsoft оголосив про те, що заборонив працюючим на нього юристам брати участь в судових слуханнях у таких справах. Більше того, компанія заявила про введення нового типу ліцензії на своє ПЗ спеціально для того, щоби неурядові організації не ставали жертвою антипіратських рейдів.

Старший віце-президент і головний юристконсульт Microsoft Бред Сміт повідомив, що компанія видасть російським громадським організаціям і ЗМІ автоматичну ліцензію на програмне забезпечення.

Така позиція Microsoft не може не радувати – компанія чітко дала зрозуміти, що дистанціюється від будь-яких спроб влади "мочити" неугодних її руками. Проте боротьба з комп`ютерним піратством однаково дає дуже широкі можливості для переслідування неугодних ЗМІ і громадських організацій, і для цього абсолютно не потрібно заручатися підтримкою Microsoft. Наразі в Україні про випадки, подібні до історії з «Байкальською Хвилею», не чути, але краще, не чекаючи прецедентів, переходити на легальне ПЗ. Все-таки однією причиною для «наїзду» буде менше.

Антон Лосєв (УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся