Україна та Туреччина: поромне сполучення оптимізовують...

Україна та Туреччина підтвердили готовність оптимізовувати роботу у напрямку розширення транснаціональних транспортних коридорів, які об`єднують країни Східної та Західної Європи з Близькосхідним та Азійським регіонами...

Незадовго до того, як український уряд узявся до роботи над організацією прямого вантажного поромного сполучення з Туреччиною, компанія "Укрферрі", яка поки що є головним вітчизняним гравцем у цьому сегменті ринку, почала здійснювати проект будівництва залізнично-поромного терміналу у турецькому порту Самсун. І хоча зараз на горизонті "Укрферрі" з`явилися щонайменше два потенційні конкуренти, в осяжному майбутньому левова частка вантажопотоку, який  циркулює між країнами Європи, Сходу і Азії, усе ще залишатиметься в її руках...

Протекція для монополіста

Перші особи української і турецької держав нещодавно підтвердили готовність і далі вести роботу у напрямку розширення наявних і створення нових транснаціональних транспортних коридорів, що об`єднують країни Східної і Північної Європи з Близькосхідним і Азіатським регіонами. Зокрема, Кабінет Міністрів України схвалив проект угоди між урядами України і Туреччини про організацію міжнародного прямого вантажного залізнично-поромного сполучення. І хоча відомості про параметри майбутнього проекту поки не розголошують, виходячи з контексту цієї події, його загальні контури видимі самі собою.

Нагадаємо, на сьогодні Україна має в розпорядженні три поромні переправи в Чорноморському регіоні, відправним пунктом яких є Іллічівський порт звідки вантажі рухаються у напрямі Болгарії (Варна), Грузії (Поті) і Туреччини (Дериндже). Їх потужностями оперує створене в 1995 році ЗАТ "Судноплавна компанія "Укрферри", що спеціалізується також на перевезеннях залізничних вагонів, автомобільної техніки, контейнерів паллетизированных вантажів і, нарешті, пасажирів. Флот компанії складається з трьох залізничних і двох пасажирських поромів, а також ряду контейнерних і ро-ро судів.

Слід зазначити, що поромні переправи Іллічівськ-Поті та Іллічівськ-Деріндже, котрі почали функціонувати у 1999 і 2001 роках, відповідно, були створені самою "Укрферрі". Перша призначалася для доставки вантажів з Грузії і сусідніх з нею країн, які не мають виходів до моря на міжнародні ринки. Згодом, шляхом її об`єднання з переправою Іллічівськ-Варна, був створений кільцевий маршрут, який став частиною транспортного коридору Європа-Кавказ-Азія. На сьогодні тут обробляють вантажі майже усіх типів, у тому числі – небезпечні, які надходять у залізничному рухомому складі, великовантажних автомобілях, контейнерах. Крім того, на цьому маршруті здійснюється перевезення палубних вантажів, легкових авто і пасажирів.

Що стосується переправи Іллічівськ-Деріндже, то її обслуговують залізничні пороми, пов`язані з регулярною залізнично-автомобільною поромною лінією. За типом вантажів і способами їх доставки вона також майже універсальна. Як зазначають експерти, основна перевага поромної переправи полягає у тому, що вона дає можливість транспортувати вантажі без проміжних перевалок, що забезпечує високу швидкість доставки вантажів та їх збереження.

Утім, разом з цим "Укрферрі" також здійснює контейнерні перевезення, як підкреслюють у самій компанії - у найширшому географічному діапазоні. Усередині Чорноморського басейну вантажі доставляють на власних суднах "Укрферрі", а з Азії, Близького Сходу, Африки, США, Латинської Америки і країн ЄС - через інших лінійних перевізників. Одним словом, займаючи вже зараз міцне положення на ринку стівідорних послуг і майже монопольне - у сегменті поромних перевезень, компанія прагне у перспективі досягти максимального охоплення експортно-імпортного ринку України і країн Чорноморського регіону. Що, зрозуміло, могло б бути основою для серйозного занепокоєння серед споживачів її послуг, коли б у неї зовсім не було потенційних конкурентів.

Невипадковий резонанс

Приблизно за півтора місяці до того, як проект організації прямого поромного сполучення між Україною і Туреччиною почав реалізовуватися на міждержавному рівні, компанія "Укрферрі" узялася до здійснення аналогічного задуму або, принаймні, одного з ключових елементів, так би мовити, приватним шляхом. Так, у середині грудня представники "Укрферрі" і керівництво турецького порту Самсун підписали протокол про створення в ньому залізнично-поромного терміналу.

І хоча, відповідно до цієї угоди, майбутній термінал буде включений у нині чинну поромну лінію Варна-Поті-Батумі-Іллічівськ, навряд чи можуть бути якісь істотні перешкоди для того, щоб використовувати його і на іншому маршруті, наприклад, який зв`язує Україну і Туреччину безпосередньо. Зокрема, оскільки порт Самсун, який розташований в центральній частині чорноморського берега Туреччини, пов`язаний розгалуженою мережею залізничних колій з міжнародними транспортними коридорами, що проходять через Туреччину, будівництво терміналу вже зараз дозволить продовжити маршрут потягу "Вікінг" з Іллічівська до території Туреччини і завантажити його транзитними контейнерами.

За даними прес-служби "Укрферрі", робота над проектом ведеться спільно з болгарською компанією "Пароплавство БМФ" АД, що є провідним перевізником на Чорному морі. При цьому інформації ні про терміни реалізації, ні про умови і об`єми фінансування, ні про інші параметри проекту в компанії не надають. Відомо лише, що на сьогодні сторони домовилися про проведення днопоглиблювальних робіт і заходів, що забезпечують безпечний підхід і швартовку українських поромів до залізнично-поромного моста, а також про його переобладнання під залізничну колію стандарту 1520 мм. Крім того, вони мають намір побудувати береговий залізничний термінал з колією або російського, або змішаного - російсько-європейського - стандарту для одноразового зберігання і обробки 150-160 вагонів. Згідно з проектом, майбутнє оснащення терміналу передбачає використання усіх можливих схем перевантажувальних робіт: вагон-вагон, вагон-автомобіль і вагон-причал.

Як підкреслює прес-служба "Укрферрі", після закінчення усіх робіт і організації залізнично-поромного руху не лише у Туреччини й України, але також у країн Євросоюзу і Балтики з`явиться новий транспортний коридор, що дозволяє з мінімальними тимчасовими втратами доставляти вантажі на Близький Схід і в Південно-Східну Азію. І це говорить про те, що у разі реалізації цих планів, які явно не випадково увійшли до резонансу з намірами урядів України і Туреччини  організувати пряме поромне сполучення між обома країнами, "Укрферрі" надовго залишиться домінуючим гравцем у цьому сегменті ринку.

Конкурентна перспектива

Проте, у середині січня ТОВ "Трансінвестсервіс" (ТІС) також відкрило нову поромну лінію Black Sea Express, яка з`єднала порт "Южний" з портами Туреччини. Нагадаємо, що створене на рік раніше від компанії "Укрферрі" - у 1994 році - ТОВ "ТІС" має у розпорядженні власну термінальну інфраструктуру у порту "Южний" загальною потужністю понад 25 млн. тонн і входить до числа 5 найбільших українських і 9 найбільших чорноморських стівідорних компаній.

Згідно з даними прес-служби ТІС, поява цього маршруту - результат тривалої співпраці з турецькою компанією Каалбай Лоджистікс,у в ході якої, зокрема в акваторії "Южного", українська компанія побудувала спеціалізований поромний комплекс для прийому відповідних суден. Нова лінія переорієнтовує транзитний потік вантажів, які доставляють автомобільним транспортом, з Туреччини в Західну і Східну Європу - зокрема Польщу і Німеччину, який раніше йшов в обхід України.

Поки на ній курсує одне ро-ро судно місткістю 66 магістральних тягачів TIR з частотою один раз на тиждень. Але вже незабаром, після відпрацювання усіх технологічних моментів і появи перших результатів з просування цієї послуги на ринку, компанія планує збільшити щотижневу кількість суднозаходів до двох. Ймовірно, разом з цим буде розширена і географія цього сервісу.

Разом з цим, уже на початку лютого про свої плани зі створення нових транспортних коридорів у Чорноморському басейні заявило і керівництво російського холдингу "Металоінвест".

Нагадаємо, поки компанія використовує для транспортування власної залізорудної сировини (ЗРС) потужності ДП "Морський торговий порт "Южний", з яким у липні минулого року у неї був укладений відповідний контракт. Проте, враховуючи плани "Металоінвеста" щодо істотного розширення виробничих потужностей і збільшенню обсягів випуску ЗРС, у найближчому майбутньому цих потужностей компанії явно не вистачить.

Так, ще в нинішньому році "Металоінвест" має намір наростити обсяги виробництва Лебединському і Михайлівському гірничо-збагачувальних комбінатах (ГЗК), які входять до його складу, "лише" на 3,4 млн. тонн - до 38,5 млн. тонн. Проте, у найближчі 5-10 років загальний приріст досягне вже 10 млн. тонн цього виду сировини. "І ми вже зараз повністю усвідомлюємо те, що 10 млн. тонн, коли вони з`являться на горизонті, через існуючі російські порти і навіть через порти України і Прибалтики вивезти буде неможливо" - підкреслив генеральний дендиректор холдингу "Металоінвест" Едуард Потапов.

А тому, запланувавши у нинішньому році інвестиції в розвиток бізнесу на рівні 12-13 млрд. рублів, компанія планує витратити їх як, власне, на розширення потужностей з виробництва ЗРС, так і, паралельно, на будівництво портового комплексу з терміналом для перевалки цього виду сировини в об`ємах не менше 10 млн. тонн. "Оскільки нині порти Чорного моря вже повністю завантажені, а, крім того, за великим рахунком, не дозволяють приймати великотоннажні судна, ми маємо намір здійснити саме greenfield - проект", - уточнив Е.Потапов.

Слід врахувати, що на сьогодні через нерозвиненість як української, так і російської портової інфраструктури, витрати експортерів металургійної сировини на її доставку у Близькосхідний і Азіатський регіони істотно вищі, ніж витрати їх австралійських і бразильських конкурентів. А значить - поява будь-якого роду можливостей її безперешкодного транспортування через Україну виявиться більш ніж доречною. Особливо, якщо подібні послуги пропонуватимуть різні оператори, потенційний список яких зовсім не обмежується згаданими компаніями.

Олена Фельбуш (для УНІАН)

УНІАН в Google News