Українське суднобудування: між банкрутством і приватизацією
Українське суднобудування: між банкрутством і приватизацією

Українське суднобудування: між банкрутством і приватизацією

10:04, 22.03.2011
11 хв.

Суднобудівний завод ім. 61 комунара та ФСК «Море» банкрутять, щоб продати зацікавленим бізнес-колам…

Здійсненню планів влади з проведення прозорої приватизації ДП «Суднобудівний завод ім. 61 комунара» та ВАТ« Феодосійська суднобудівна компанія «Море» перешкоджають порушені щодо обох компаній справи про банкрутство, від результату яких і буде залежати відповідь на питання про їх нового власника.

У невідомі руки

Наприкінці лютого Кабінет Міністрів України доручив Держагентству з управління корпоративними правами та Мінпромполітики України вжити невідкладних заходів для стабілізації фінансової ситуації на ДП «Суднобудівний завод ім. 61 комунара». Таким став підсумок зустрічі Президента України Віктора Януковича з головою Миколаївської ОДА Миколою Кругловим, яка відбулася напередодні. Під час цієї наради сторони обговорили ситуацію на суднобудівних заводах області. Зокрема, пан Круглов повідомив главу держави про те, що в даний час йде процес оскарження постанови Миколаївського обласного суду про введення процедури розпорядження майном Заводу ім. 61 комунара, а також про соціальну напруженість на підприємстві, що виникла через заборгованість по заробітній платі в розмірі 22 млн. грн.

Відео дня

Нагадаємо, що це підприємство є одним із провідних у вітчизняному суднобудуванні, спеціалізується на будівництві бойових кораблів і цивільних суден. Воно розташоване у центрі Миколаєва на території в 100 га, має в своєму розпорядженні водну акваторію загальною площею 20 га, а також три стапельні місця, в яких можна збирати і спускати на воду корпуси вагою до 20 тис. тонн.

Незважаючи на унікальний виробничий потенціал, завод вже в 2007 році був віднесений до категорії хронічно збиткових. А тому багато чиновників наполягали на необхідності підшукати йому більш ефективного власника, ніж держава, оцінюючи цей актив у 200 млн. грн.

Згодом проблеми із залученням замовлень і фінансові труднощі на заводі лише зростали. Зокрема, протягом 2009 року чистий дохід підприємства зменшився в 2,4 рази - до 32,19 млн. грн., А чистий збиток збільшився в 12,7 разів - до 36,79 млн. грн. Що ж до підсумків минулого року, то їх керівництво поки не оприлюднило. Відомо лише, що за січень-вересень чистий дохід підприємства склав 4,36 млн. грн.., тоді як чистий збиток - 28,91 млн. грн.

Зважаючи на такі показники господарської діяльності, поява справи про банкрутство заводу, порушеної восени 2009 року Госпсудом Миколаївської області, здається цілком природною. Позивачем виступило ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», якому підприємство заборгувало 4,44 млн. грн. - суму, майже рівну різниці між його чистим доходом і чистим збитком за 2009 рік, що становить 4,6 млн. грн.

На цьому фоні ще більш дивною виглядає виявлена в листопаді минулого року ініціатива Управління економіки та інвестицій Миколаївського міськвиконкому про виключення Заводу ім. 61 комунара з переліку державних підприємств, що не підлягають приватизації, з метою його подальшого продажу промисловому інвестору. З цього приводу начальник управління економіки та інвестицій Миколаївського міськвиконкому В`ячеслав Ярошенко заявив, що вважає майбутню приватизацію підприємства цілком ймовірною, а також підкреслив зацікавленість у цьому об`єкті компанії «Смарт-груп».

Як відомо, «Смарт-груп» з 2004 року займається формуванням власного суднобудівного холдингу і вже включила в нього одне з провідних вітчизняних кораблебудівних підприємств - ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» (ХСЗ), а також найбільше українське суднобудівне підприємство - ВАТ «Чорноморський суднобудівний завод »(ЧСЗ). Що й справді вводить компанію в список потенційних претендентів на завод ім. 61 комунара.

Тим не менше, за даними деяких ЗМІ, незабаром після заяви пана Ярошенка, керівництво «Смарт-груп» повідомило про те, що не має наміру купувати цей актив. Проте, це ще ні про що не говорить.

І, нарешті, в цьому контексті найдивнішою виглядає оприлюднена вже в січні цього року паном Кругловим інформація про те, що Суднобудівний завод ім. 61 комунара може бути включений до складу державного концерну «Укроборонпром», який формує уряд. Нагадаємо, Кабмін прийняв рішення про створення даної структури з метою інтеграції окремих підприємств вітчизняного ВПК, що знаходяться в кризовому стані, для оптимізації їх господарської діяльності. І, за чутками, план про приєднання до концерну Заводу ім. 61 комунара був здійснений.

Однак, майже в той самий час - у кінці січня ц.р. - в рамках справи про банкрутство Госпсуд Миколаївської області ухвалив постанову про введення процедури розпорядження майном заводу і призначив розпорядником арбітражного керуючого Володимира Марчука. Відповідно до постанови, розпорядник зобов`язаний був до 14 березня подати реєстр вимог кредиторів, 15 березня призначити підготовче засідання суду, до 5 травня організувати перші загальні збори кредиторів і не пізніше 25 липня винести ухвалу про санацію боржника. Тобто - або про визнання його банкрутом, або про закриття справи про банкрутство.

Слід зазначити, що призначений розпорядником майна пан Марчук вже фігурував у скандальній справі про банкрутство ВАТ «Суднобудівна верф «Меридіан». Це виключає будь-яку можливість припущення про коректне проведення справи із Заводом ім. 61 комунара. Втім, катастрофічний кінець може бути попереджено шляхом скасування постанови Госпсуду Миколаївської області в Апеляційному суді Одеси та порушення кримінальної справи за фактом доведення підприємства до банкрутства, клопотання про які було подано у відповідні терміни.

Як би там не було, але, на думку представників асоціації «Укрсудпром », підстави для порушення справи про банкрутство Заводу ім. 61 комунара були створені штучно, а сама процедура використовується в даному випадку лише у якості схеми «тіньової» приватизації підприємства.

Дійсно, той факт, що справі дали хід, ставить під сумнів як те, що завод уже був введений до складу держконцерну «Укроборонпром», так і те, що він може бути прозоро проданий стратегічному інвесторові. Втім, поки все залежить від того, наскільки сумлінно в Держагентстві з управління корпоративними правами і в екс-Мінпромполітики будуть виконувати згадане доручення Кабміну щодо фінансового оздоровлення підприємства, а також від того, наскільки успішним буде оскарження постанови Госпсуду Миколаївської області в Одеському апеляційному суді.

Замикаючи коло

Незадовго до втручання влади в ситуацію на Заводі ім. 61 комунара представники Фонду державного майна України (ФДМУ) повідомили про намір у червні цього року виставити на продаж 100% статутного фонду ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія (ФСК) «Море». Дані плани стали можливими у результаті виданого в грудні минулого року Указу Президента України про скасування заборони на приватизацію ряду стратегічних підприємств, серед яких опинилася і ФСК «Море».

Як відомо, ця компанія спеціалізується на виробництві військових десантних кораблів і катерів багатоцільових з динамічними принципами підтримки (на підводних крилах, на повітряній подушці), прогулянкових яхт і катерів з корпусами з алюмінієво-магнієвих сплавів. При цьому, згідно з даними екс-Мінпромполітики, в даний час підприємство не має проблем із замовленнями і цілком нормально працює. Водночас, аналітик інвестиційної групи «Сократ» Костянтин Меселевський зазначає: «Навіть укладений минулого року контракт з КНР на суму приблизно 350 млн. доларів навряд чи істотно вплине на фінансовий стан компанії, яка протягом останніх 11 років є збитковою, а тому, у разі приватизації її вартість не перевищить 180-220 млн. грн.».

Дійсно, результати господарської діяльності підприємства за минулий рік, м`яко кажучи, залишають бажати кращого. У порівнянні з 2009 роком його чистий дохід склав 4,821 млн. грн., тоді як чистий збиток досяг 22,354 млн. грн. Що, так само, як і у випадку із Заводом ім. 61 комунара, надає видиму переконливість справі про банкрутство компанії, порушеній у січні 2008 року за позовом ТОВ «Драккар», якому вона заборгувала 0,2 млн. грн.

Як повідомлялося, в липні того ж року суд прийняв рішення про проведення процедури санації. Згодом її строки неодноразово продовжувалися. В останній раз це було зроблено у грудні минулого року. Тобто, цей вердикт повністю збігся за часом з Указом глави держави, який передбачав виставлення ФСК на відкриті торги. При цьому, на відміну від планів ФДМУ оголосити конкурс не пізніше червня цього року, рішення суду передбачає завершення процедури банкрутства не раніше 2 січня наступного року. І це означає, що або справу про банкрутство буде найближчим часом припинено, або приватизація ФСК не відбудеться.

Нагадаємо, що офіційного позивача - компанію «Драккар» - пов`язують із одеським бізнесменом Іваном Фурсіним, який з 2003 року контролює ТОВ «Іллічівський судноремонтний завод». У 2007 році пан Фурсін і російський бізнесмен Костянтин Григоришин отримали контроль над найбільшою українською судноплавною компанією «Укррічфлот». І хоча формально в банкрутстві ФСК зацікавлене, насамперед, ТОВ «Іллічівський судноремонтний завод», у свій час спроби отримати її робила саме компанія «Укррічфлот». І хоча тоді вони не мали успіху, зараз розчистити шлях до прозорої приватизації ФСК може тільки досягнення якоїсь угоди між владою і її кредиторами.

Втім, поки про те, чи вироблена вже якась схема вирішення цього питання, чиновники мовчать. Замість цього представники екс-Мінпромполітики повідомляють про призначену на квітень зустріч із керівництвом Міністерства промисловості і торгівлі Російської Федерації, під час якої розглядатимуть питання про продаж ФСК російському інвестору. Зрозуміло, що мається на увазі державне ВАТ «Об`єднана суднобудівна корпорація» (ОСК), керівництво якого з травня по жовтень минулого року виношувало плани щодо створення російсько-українського суднобудівного СП.

Як відомо, ОСК, що включає 3 регіональних дочірніх холдинги і спеціалізується на проектуванні, збірці і сервісному обслуговуванні, дуже зацікавлена у встановленні більш тісних відносин з українськими суднобудівними компаніями, які постачають їй комплектуючі та обладнання. Крім ФСК, у сфері її уваги залишаються все той ж Суднобудівний завод ім. 61 комунара, » ХСЗ і ОСЗ, що належать «Смарт-груп», а також «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування (НВКГ) «Зоря-Машпроект», завод «Паллада »і підприємство «Екватор».

Тим не менше, експерти асоціації «Укрсудпром» вважають, що ймовірність продажу компанії «Море» ОСК або іншому російському інвестору досить невелика. Зокрема, вони нагадують, що в Росії вже є аналогічне ФСК підприємство - завод «Алмаз» в Санкт-Петербурзі, що має достатні потужності, а також підкреслюють, що на сьогодні російська держава не має коштів для закупівлі нових суден. При цьому вони констатують, що в даний час інтенсивним нарощуванням військово-морського флоту займається влада Індії та Китаю, звідки і надходить левова частка експортних замовлень. Що, на їхню думку, робить ймовірнішою версію про можливий прихід на ФСК азіатського інвестора.

Як би там не було, але, як і у випадку з Суднобудівним заводом ім. 61 комунара, долю ФСК буде визначати готовність влади повернути справу в правове русло і шукати інвестора на відкритих торгах. В іншому ж випадку обидва підприємства, які стали заручниками нинішніх справ про банкрутство, знайдуть своїх власників набагато раніше, ніж держава встигне підготуватися до їхнього вибору.

Олена Фельбуш (для УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся