Новій автомагістралі через Дніпро в Запоріжжі бути?
Новій автомагістралі через Дніпро в Запоріжжі бути?

Новій автомагістралі через Дніпро в Запоріжжі бути?

18:32, 04.05.2011
7 хв.

Існують три «критичні» складові запорізького будівництва - плавучий кран, металоконструкції і ванти. З них будівництво крана і встановлення на нього гідравлічного обладнання - найбільш проблемне питання…

Ще в 2002 році був затверджений проект будівництва в Запоріжжі автотранспортного мостового переходу, який мав вирішити проблему зв`язку правобережжя міста (де зараз проживає більше 300 тисяч запорожців) з лівобережжям (місцем розташування більшості промпідприємств і виробничих комплексів). Зведення мостів через Дніпро і старий Дніпро, а так само будівництво нових транспортних розв`язок і естакадних підходів до мосту планували здійснити протягом 8 років. Проте де-факто будівництво не завершено дотепер. Основна причина - проблема з фінансуванням. У грудні 2010 року прем`єр-міністр Микола Азаров заявив, що міст через Дніпро в Запоріжжі буде побудований максимум у 2012 році. А в прес-службі Запорізької мерії стверджують, що обсяги держфінансування даного будівництва в квітні-червні ц.р. збільшать майже в 16 разів.

Ще одним позитивним моментом є той факт, що в Севастополі спустили на воду другий із трьох понтонів плавкрану, який будується, вантажопідйомністю 1200 тонн (перший спуск за останні три роки), який корабели «Севастопольського морського заводу» виготовляють на замовлення «Мостобуду» для будівництва автомагістралі через Дніпро в Запоріжжі.

«Існують три «критичні» складові запорізького будівництва, які мають великі терміни виготовлення - плавучий кран, металоконструкції і ванти. З них будівництво крана і встановлення на нього гідравлічного обладнання - найбільш проблемне питання», - прокоментував ситуацію УНІАН голова наглядової ради ВАТ «Мостобуд» Володимир Продивус.

Відео дня

*** ПАТ «Мостобуд» - лідер серед мостобудівних організацій в Україні та країнах СНД. За 65 років компанія побудувала більшість мостів в Україні, в тому числі, в Києві - міст Метро, імені Патона, Парковий, Дарницький, Московський, Південний, мостові споруди на автобані Київ-Одеса та в інших регіонах країни. Добре відома марка мостобудівців в ближньому і далекому зарубіжжі - в російському Заполяр`ї, на БАМі, у В`єтнамі, Лівані, Анголі, Сирії, Туреччині, Афганістані, Чехії, Фінляндії. На сьогодні «Мостобуд» одночасно є генпідрядником будівництва двох позакласних стратегічних і унікальних мостових споруд - Подільського мостового переходу через Дніпро в Києві і автотранспортної магістралі через Дніпро в Запоріжжі. Компанія також зводить численні інфраструктурні, мостові, припортові споруди в Україні, реконструює застарілі і відновлює пошкоджені стихією об`єкти.

Щоб восени 2012 року завершити 1-й етап будівництва в Запоріжжі - запустити двосторонній рух по одному з прольотів над Дніпром, треба, аби плавучий кран на повну силу працював вже з початку червня наступного року, вважає він.

«Минулого року з заводом виробником металоконструкцій «Мостобуду» вдалося вийти на обсяги поставок до 1-1,5 тис. тонн на місяць. Зуміли домовитися і з колегами з Німеччини про скорочення терміну виготовлення вантів з 24 до 8-9 місяців. Проблема - кран, виготовлення якого безпосередньо залежить від фінансування. Генпідрядник планує, що воно буде завершено в березні наступного року. З початком навігації в квітні - початку травня кран передислокують у Запоріжжя. При цьому ключовий момент - дотримання графіка фінансування», - пояснив В.Продивус.

«Затримається з краном - пуск запорізької магістралі, відповідно, відсунеться на рік - до наступного навігації. Якщо хочемо будувати за графіком, повне фінансування плавучого крана має бути здійснене до листопада нинішнього року, і воно повинно бути ритмічним», - підкреслив він.

Севастопольський плавкран - унікальний. Він спроектований так, що параметри і габарити дозволяють переміщатися по річках, каналах і шлюзах України та інших країн СНД. Призначений для робіт як на річках, так і на морі. За кордоном є плавучі крани з не меншою вантажопідйомністю, але їх габарити не дозволяють переміщуватися через шлюзи, побудовані за нормами і стандартами колишнього Союзу. Тому використання зарубіжних аналогів на річках країн СНД неможливе.

*** За майже 60 років севастопольськими корабелами побудовано 75 плавучих кранів та кранових суден вантажопідйомністю від 50 до 1600 тонн. До будівництва унікального 1200-тонного плавучого крана для запорожців ВАТ «Севморзавод» приступив в 2006 році, але у зв`язку з проблемами фінансування проект був заморожений. На початку 2010 року нове керівництво «Севморзаводу» прийняло рішення про добудову плавкрану за рахунок власних обігових коштів та залучених кредитних ресурсів. В даний час фінансування проекту здійснюється з державного бюджету України.

Споруджувана нині автотранспортна магістраль через Дніпро в Запоріжжі спроектована з мінімальним зведенням опор на воді. Щоб спорудити проліт між опорами моста завдовжки не менше 160 м, запроектований пілон. При цьому висота прольоту над рівнем води повинна забезпечувати безпроблемне проходження будь-яких суден типу «річка-море», відповідати вимогам будівельних норм і норм судноплавства України.

«Експерти провели техніко-економічне порівняння 2-х варіантів будівництва: збирати міст шляхом «насування» складених на березі конструкцій, або - із застосуванням плавучого підйомного крана вантажопідйомністю 1200 тонн, - розповідає В.Продивус. - У першому випадку потрібні були б дорогі допоміжні споруди - треба було б забити в скельний грунт велику кількість тимчасових опор, насунути на них металоконструкції, а потім ці опори розібрати. Авторитетні експерти зробили висновок, що застосування плавучого підйомного крана вантажопідйомністю 1200 тонн в 2 рази заощадить витрати на монтаж мостових прольотів над водою.

Навіть більше, міст через Старий Дніпро (другий великий міст у складі автотранспортної магістралі через Дніпро в Запоріжжі) має набагато більшу висоту прольоту над рівнем води, ніж міст через основне русло. Тому міст через Старий Дніпро за технологією «насування» з установкою тимчасових опор побудувати взагалі не можна. Для даного об`єкту застосування плавучого крана вантажопідйомністю 1200 т - єдине на сьогодні технологічне рішення.

Окрім значної економії коштів, плавучий кран, що працює на воді, дозволить не перекривати русло Дніпра тимчасовими опорами і не створювати проблем для судноплавства під час будівництва», - пояснив В.Продивус.

Вартість проекту - близько 198 мільйонів грн. На сьогоднішній день освоєно близько 54 мільйонів.

«На слух суми чималі, - зазначає голова наглядової ради «Мостобуду». – Однак, економія за умов використання цієї складної плавучої споруди з лишком перекриває витрати. Підраховано, що кран виправдає себе вже на будівництві двох мостів у складі автотранспортної магістралі через Дніпро в Запоріжжі. Подальше його використання може приносити Україні до 300 тисяч грн. за добу оренди».

У нового плавкрану - велике майбутнє. Сьогодні плавуче пристосування будується для спорудження автомагістралі в Запоріжжі. Надалі його планують використовувати для будівництва мостів у Кременчуці, на південному обході Запоріжжя, на об`їзній дорозі навколо Києва, при зведенні переправи через Керченську протоку і на інших масштабних інфраструктурних проектах.

Аналогічні проблеми з будівництвом великих мостів і в росіян, в інших країнах СНД. Через невідповідність параметрів шлюзів використовувати плавучу техніку великої вантажопідйомності з Данії, Китаю, Арабських Еміратів, Австралії, іншого зарубіжжя вони не можуть. Український кран - поки єдиний в СНД. Тому підвищений попит на нього є вже сьогодні.

Віктор Коробков (для УНІАН)

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся