Що очікує цифрове мовлення в Україні?
Що очікує цифрове мовлення в Україні?

Що очікує цифрове мовлення в Україні?

13:05, 16.09.2011
10 хв.

Які проблеми стають перед мовниками з урахування переходу України на "цифру", хто дивитиметься і хто транслюватиме? Ці питання вирішували учасники п"ятого Міжнародного форуму «Цифрове мовлення в Україні»...

Сучасний стан цифрового мовлення та його майбутнє, а також вимоги часу щодо цієї сфери та кроки держави у цьому напрямі – головні теми V Міжнародного форуму «Цифрове мовлення в Україні», який цього річ проходив у Києві. Форум, незмінним організатором якого є Незалежна Асоціація телерадіомовників, згуртував навколо себе фахівців, аналітиків, спеціалістів у сфері телебачення, цифровізації, медіа права як вітчизняних так і з інших країн. Тільки Нацрада відвідати цифровий форум не наважилася, лише надіслала учасникам заходу привітальний лист. Ймовірно, причиною стало передчуття, що результати цифрового конкурсу, проведеного нею у серпні цього року, стануть основною темою дискусій на форумі і розглядатимуться вони не у вигідному для Нацради світлі. І в цьому вона не помилася.

Як зазначив Андрій Шевченко, голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації, конкурс на цифрові частоти став справжнім шоком для комітету – вкотре стратегічно важливе для країни рішення було прийнято не прозоро та заангажовано, Нацрада вивела на ринок нових гравців, нікому не відомих, але між собою поєднаних.

Саме з цієї теми розпочалася перша панельна дискусія форуму «Цифрова послуга: умови, запропоновані ринку». Дмитро Маковеєнко (Український державний інститут радіо та телебачення) розповів про покриття країни цифровим сигналом. За його словами, план розвитку «цифри» у державній програмі передбачає покриття цифровим мовленням 95% населення, а насправді, за його експертною оцінкою, це лише 65-70%. Експерт запропонував низку заходів для найбільш безболісного переходу на «цифру», серед яких розробка плану поетапного відключення аналогового ТВ та технічного регламенту впровадження цифрового мовлення. Регіональним мовникам він порадив реанімувати ідею створення локальних малопотужних мультиплексів, зважаючи на те, що в умовах роботи в мережі компанії «Зеонбуд» (які були запропоновані компанією по результатам конкурсу) є багато «білих плям».

Відео дня

Тему тарифів підняла Ольга Большакова, керівник центру правових ініціатив Незалежної Асоціації телерадіомовників, продемонструвавши розрахунки вартості послуг операторів телекомунікацій, які Асоціація подала на розгляд Антимонопольного комітету.

Мовники дійшли висновку, що адекватною витратою на забезпечення цифрового сигналу є 15-20% річного доходу телеканалу. Загальнонаціональний канал, за підрахунками Валентина Коваля (Телеканали М1 та М2), досягне показника окупності приблизно у 2018 році. В той час, за словами Володимира Сінькевича (корпорація «Аверс»), його канал цього показника не досягне ніколи, відтак йому доведеться дофінансовувати канал за рахунок корпорації в цілому. Обидва мовники зійшлися на думці, що впровадження тарифів, встановлених «Зеонбудом», вимагають від керівників каналів значних залучень від інвесторів. А це свідчить про доволі дивну ситуацію, коли телевізійний бізнес, який був успішним, або принаймні не збитковим, змушений через сторонні фактори бути залежним від інших інвесторів.

Що дивитиметься глядач у «цифрі»?

Дискусія між мовниками та операторами телекомунікацій про порядок реалізації Універсальної програмної послуги («mustcarry») в цифрову епоху розгорнулася в межах другої секції цифрового форуму. Думки учасників дискусії розділилися.

Костянтин Грицак (Телекомунікаційна палата України) переконаний, що закон про Універсальну програмну послугу (УПП) потрібно переглядати і змінювати, оскільки УПП в цифрову еру не є обов’язковою.

У свою чергу Анатолій Максимчук (телеканал «СТБ») стверджує, що гарантія закону – це краще, ніж саморегуляція ринку. Свою позицію А.Максимчук проілюстрував ситуацією, коли у старому будинку мовлення здійснюється через одного кабельного оператора, який вважає себе монополістом і сам встановлює перелік тих каналів, які транслює у цьому будинку. Відміна УПП позбавить глядачів найменшої можливості отримати доступ до потрібної їм інформації.

Позицію кабельного оператора відстоювала Ольга Зоря, керівник кабельної мережі ТРК «Луч» із Луганської області. За її словами, головним вказівником у роботі компанії як кабельного оператора є бажання абонентів: «Якщо вони не хочуть дивитися і платити за нецікаві їм канали, ми ці канали відключаємо. Нам не цікаво брати у кабель якомога більше каналів, акцентувати на кількості, яка не потрібна нашим абонентам».

Про необхідність присутності регіональних та місцевих каналів у кабелі та супутнику наголосила Юлія Винокур, керівник тернопільського каналу TV-4. «Давайте згадаємо, чому люди дивляться телебачення, думаючи про відміну УПП, – сказала вона. – Люди хочуть бути обізнаними, а відтак захищеними. Без регіональних мовників, які є найближчими до людей, цієї захищеності забезпечити не можливо. У тернопільській області є райони, в яких на сьогодні через особливості рельєфу немає ефірного мовлення. При переході на «цифру» вони не будуть бачити ні нас, регіональних мовників, ні загальнонаціональних каналів. Люди не знатимуть, ні про відключення світла чи газу у їхньому районі, ні про повені чи інші природні стихії. Це проблема, яку потрібно вирішувати».

Аудиторія 2015: для кого працюватимуть мовники?

Учасники панельної дискусії на тему «Телеаудиторія 2015: вплив цифровізації на канали споживання контенту» шукали відповідь на запитання, куди після «цифри» піде глядач. Тетяна Лебедєва, почесний голова Незалежної Асоціації телерадіомовників, суттєво підкреслила: «Для того, аби вберегти глядача, усім потрібно піти на поступки, а компроміс, як відомо, - це коли усім трішечки погано».

Катерина Котенко (ІТК) наполягає на конструктивному діалозі між громадськістю та індустрією, який повинен створити у глядача потребу у цифровому телебаченні. Вона  навела цифри із соціологічного дослідження Індустріального телевізійного комітету, які свідчать, що лише 10% із усіх телеглядачів в Україні сьогодні дивляться цифрове телебачення, понад 80% українців переглядають аналогове ТВ.

Петро Конов (Viasat) стверджує, що кабельне телебачення залишатиметься доти, доки за нього буде готовий платити глядач. За його прогнозами, у 2014 році проникність супутнику по Україні зросте з 17% до 25%, кабель залишиться на рівні 30%, проте  зменшиться проникність ефірного телебачення – з 53% до 45%.

Кабель, супутник, Інтернет – вибір за глядачем

Панельна дискусія Цифрового Форуму на тему «Цифрова ера: нові можливості для контентних послуг» торкалася закордонного досвіду у цій сфері.

Андрій Чадлієв, експерт компанії Analysys Mason із Великобританії, розповів, що після переходу на цифрове мовлення у Західній Європі кількість каналів зросла із 27 до 50. Також зросла кількість глядачів основних загальнонаціональних каналів з 15% до 40%. Ще одним наслідком переходу Європи на «цифру» стало покращення якості контенту. На думку А.Чадлієва, особливу увагу мовникам потрібно приділили платному телебаченню, яке зокрема розвиватиметься в Інтернеті.

Йому заперечив Онно Зонневельд, генеральний директор компанії SES Astra, який переконаний - «основна причина, чому найближчим часом не буде розвиватися платне телебачення, - це те, що люди купують тарілки і мають телебачення «на халяву». На його  думку, майбутнє телебачення в гібридних формах як от smart tv, context tv. А відтак, не варто між собою ворогувати тим, хто в кабелі, у супутнику, в інтернеті, чи в ефірі.

У той час, Микола Пилипчук (компанія Industrial Media Network) переконаний, що найперспективніша технологія формування та просування контенту – технологія IPTV (Internet Protocol Television). Хоч сьогодні поширеність цієї технології в Україні становить лише 1% телеглядачів, він прогнозує технології бурхливий розвиток. Серед причин впровадження IPTV М.Пилипчук назвав зростання кількості абонентів Інтернету, необмежений ресурс трансляції телебачення, можливість підтримки додаткових сервісів, збільшення кількості абонентів цифрового телебачення.

Як приклад розвитку телебачення поза класичними технологіями як кабель чи супутник Світлана Доля (московський телеканал «Дождь») привела мовлення в Інтернеті 24 години. Близько 90% контенту її каналу – власна продукція, 60-70% з якої транслюється в прямому ефірі. Щомісяця кількість унікальних глядачів на сайті телеканалу зростає на 2 млн.

Шукають свого глядача в Інтернеті і українські мовники, зокрема МТРК «Чернівці». За словами директора телеканалу, Геннадія Сергєєва, «людина – істота лінива, вона хоче дивитися новини тоді, коли вона хоче, а не тоді, коли показують. А це провокує розвиток телебачення, зокрема в Інтернеті». Він переконаний, що покрити кабелем українські гори – завдання нереальне, у цю місцевість потрібно подаватися лише супутником.

Цифровий конкурс: на чиєму боці закон?

Остання панельна секція, яка закривала цьогорічний Цифровий форум «Право на місце в «цифрі»: точка зору закону» викликала неабияку дискусію. Основна її тема стосувалася легітимності та прозорості проведення цифрового конкурсу та його результатів. Усі учасники панелі були однозначні у позиції щодо конкурсу, який позбавив українців регіонального телебачення у цифровому мовленні після 2015 року, - єдиним шляхом для мовників, які не потрапили у «цифру», є суд. «Іншого шляху немає. Проведений конкурс не відповідає ні духу права, ні букві закону. Тож суд повинен стати ефективним засобом захисту наших прав», – переконана Ольга Большакова (НАМ).

Людмила Опришко, юрист Інституту розвитку регіональної преси, закликала мовників шукати захисту в Європейському суді: «Якщо Нацрада порушила закон, конкурс був не прозорий, потрібно звертатися до Європейського суду усім, хто вважає себе у цій ситуації постраждалим. Але перед тим, як шукати захисту у Європейському суді, потрібно вичерпати усі можливості, щоб захистити себе через українське законодавство».

До 2015 року – рубежу для України в процесі переходу на цифрове мовлення – залишилося не багато часу. На противагу кількох попередніх років, цьогоріч поступ очевидний, та чи виграє від нього мовник і, насамперед, глядач – питання поки що без відповіді. Її буде знайдено на наступному цифровому форумі. Хтозна, які сюрпризи готує для українського телебачення наступний  рік...

Матеріал надано Незалежною Асоціацією телерадіомовників

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся