Паркомат або паркувальник – чи відчуємо ми різницю...

Є серйозна підозра, що ні установка паркоматів, ні повернення паркувальників ситуацію з паркуванням автомобілів на вулицях українських міст не поліпшать як для самих водіїв, так і для пішоходів...

Припаркувати автомобіль у Києві давно стало завданням не тривіальним навіть у спальному районі. У центрі столиці фактично будь-яка ділянка асфальту, вільна від забудови, розглядається як потенційне місце для паркування. Автомобілями заставлені тротуари і двори, в старій частині міста рух автотранспорту на багатьох вулицях, не кажучи вже про провулки, можливий тільки в один ряд знову таки через припарковані авто. І над усім цим хаосом підноситься незворушний паркувальник, що збирає данину з автомобілістів. Але так було до 1 квітня цього року, тепер же, згідно з розпорядженням Кабміну, оплата паркування в місцях, де ще не встановлені паркомати, може здійснюватися тільки за безготівковим розрахунком. Таким чином, комунальні паркувальники в усіх містах України виявилися «поза законом». На зміну їм повинні прийти паркомати - автоматичні пристрої для оплати послуг паркування. Але їх як не було, так і немає, і на те є цілком обґрунтовані причини. Тим часом, такі комунальні підприємства, як «Київтранспарксервіс», заговорили про різке падіння надходжень до міської скарбниці від оплати паркувальних послуг, і просять хоча б тимчасово повернути паркувальникам їхні повноваження. Між тим, є серйозна підозра, що ні установка паркоматів, ні повернення паркувальників ситуацію з паркуванням автомобілів на вулицях українських міст не поліпшать як для самих водіїв, так і для пішоходів...

Паркоматам без паркувальників не впоратися?

У чому головна перевага паркомата перед паркувальником, напевно, зрозуміло всім. Звичайно ж, тут присутнє бажання виключити горезвісний «людський фактор», який так і просить пронести гроші повз міський бюджет. Про те, що паркувальний бізнес приносить чиновникам, які його контролюють, надзвичайні прибутки, як і про те, що київські паркувальники отримують не менше, ніж банківські клерки, говорено багато. Порушували це питання і в Київській міськадміністрації на засіданні представників комунальних підприємств, у віданні яких знаходяться послуги паркування в обласних центрах. Тема заходу була заявлена широка: «Проблеми паркування та способи їх вирішення». Зокрема, комунальники поскаржилися на формування в ЗМІ спотвореного уявлення про паркувальника, якого незаслужено зображують ледь чи не як вимагача, що кладе гроші виключно собі в кишеню.

Як зазначив директор «Київтранспарксервісу» Андрій Дудко, паркувальний збір приніс до бюджету столиці 5 млн грн у 2010 році, в 2011 - 18 млн грн, а цього року київські автостоянки  повинні були заробити близько 33 млн грн. Однак, на його думку, введення виключно безготівкової оплати послуг паркування навряд чи дозволить досягти таких показників.

Не нам судити, багато це чи мало - 18 млн грн в рік від паркувального збору в Києві, дорогами якого в добу проїжджає більше 1 млн автомобілів. Але ось приклад - якби в Києві чесно працювали хоча б одну годину в день 10 тисяч паркувальних місць (за мінімальним столичним тарифом 5 грн за годину стоянки), то вони приносили б 50 тисяч гривень в день. Відповідно, за 20 робочих днів - 1 млн грн. І це тільки за 1 годину роботи в день! Ось ми і скотилися до підрахунків, які так турбують комунальних операторів парковок.

Але повернемося до паркомату. На нараді в КМДА було справедливо зазначено, що паркомат, на відміну від паркувальника, не допоможе водієві припаркуватися або виїхати з паркувального місця. Цей факт, на думку присутніх, робить продаж і без того не дуже привабливого продукту, яким є паркувальне місце, зовсім нецікавим для клієнта. Донецькі, івано-франківські та луганські колеги «Київтранспарксервісу» в один голос заявили, що повна заміна паркувальників паркоматами виглядає в українських реаліях відвертою утопією. І з ними важко не погодитися, адже навіть наявність живого паркувальника далеко не завжди була гарантією отримання оплати за паркування, що вже говорити про паркомати, який не стукає у скло, показуючи на годинник, і не матюкається водієві, що не заплатив. Виходить, що паркоматам не обійтися без допомоги паркувальника, який буде бігати вздовж парковки, перевіряючи наявність паркувальних талонів під лобовим склом і відповідність вибитого на них часу реальному часу стоянки автомобіля. Ось це по-нашому, такий варіант дійсно має право на життя. Але чим це все закінчиться, не важко здогадатися - замість того, щоб «згодувати» паркомату 20 грн, автолюбителі будуть сунути десятку контролеру-паркувальнику, а скільки грошей в результаті дійде до міської скарбниці, це вже питання наявності почуття міри в окремо взятого паркувальника. На сьогодні паркоматів у Києві раз, два та й усе, а купувати талони на паркування в газетних кіосках або користуватися послугами оплати паркування через мобільний телефон київські автомобілісти не поспішають. У результаті доходи від паркування стрімко скоротилися до мінімуму. То може оплата паркування живими грошима все ж менше зло, ніж очікування установки паркоматів? У чому ж, власне, полягає проблема з установкою паркоматів, адже відомо, що Кабмін вже давав комунальним паркувальникам відстрочку в цьому питанні (згідно з постановою Кабміну, паркувальні майданчики повинні були бути обладнані паркоматами ще з 1 січня 2012 року)?..

Солідарна безвідповідальність

Тут і постає проблема відповідальності за неоплату паркування, якої у нас, як з'ясовується, в принципі немає. Та що там говорити, коли досі питання з примусовою евакуацією автомобілів, припаркованих у невстановлених місцях, не вирішене. Тобто, якщо автомобіль кинуто поперек вулиці, то його рано чи пізно евакуюють, але якщо машина стоїть «криво», але об'їхати можна, то так і буде стояти.

Директор КП «Київтранспарксервіс» Андрій Дудко, виступаючи під час наради в КМДА, основну увагу акцентував на тому факті, що обладнання парковок паркоматами без введення адміністративної відповідальності за неоплату послуг паркування не можливо.

За словами Дудка, комунальні підприємства України, що відповідають за обладнання місць для паркування в межах міста, виступають за внесення змін до Адміністративного кодексу, якими було б передбачено адміністративне покарання за несплату грошей за паркування. «У нас уже є домовленості з операторами парковок, в тому числі закордонними, які готові технічно забезпечити перехід на паркомати. Але ці оператори як інвестори хочуть бачити гарантії окупності своїх інвестицій. Вирішити дане питання може тільки поява закону про адміністративну відповідальність за несплату вартості паркування через паркомат», - зазначає Дудко.

Він підкреслює, що звинувачення "Київтранспарксервісу" та аналогічних комунальних підприємств інших міст країни в тому, що вони штучно затягують встановлення паркоматів, не обґрунтовані. «Нас звинувачують у тому, що ми роками затягуємо установку паркоматів, але ми просто технічно не можемо це зробити без законодавчих змін. Як тільки це станеться, нам знадобиться півроку - вісім місяців для того, аби провести тендер на закупівлю паркоматів і встановити їх. Вже зараз ми підготували 170 майданчиків по всьому Києву для обладнання паркоматами. Всього плануємо встановити від 250 до 300 паркоматів, ціна одного коливається від 45 тис. грн до 150 тис. грн. В Україні є 3 вітчизняних виробники паркоматів, так само не виключена можливість закупівлі імпортних паркоматів», - уточнив він. Дудко також  закликав водіїв проявити свідомість: «Купуйте талони на паркування, користуйтеся послугами оплати за паркування за допомогою мобільного телефону».

За підсумками засідання в КМДА комунальні підприємства, які обслуговують муніципальні паркування таких міст, як Донецьк, Луганськ, Суми, Луцьк, Одеса, Івано-Франківськ, прийняли рішення звернутися до Кабінету Міністрів із колективним проханням про виключення з «Правил паркування транспортних засобів», затверджених урядом, пункт про обов'язкове обладнанні паркувальними автоматами парковок. Ну і, звичайно, вони просять про введення адміністративної відповідальності за неоплату паркування. Якщо цього не відбудеться, то, на думку комунальних паркувальників, їх підприємства можна сміливо ліквідувати, оскільки муніципальні паркування по всій Україні просто перестануть приносити дохід у бюджети міст.

Очікування без змін

Як ставитися до ситуації власникам автомобілів: шкодувати паркувальників чи радіти періоду «безвладдя» на міських парковках, а може агітувати за якнайшвидше встановлення паркоматів? Відповісти на це питання можна тільки зрозумівши, який з перелічених варіантів зробить будні автомобілістів більш комфортними. Хоча цілком зрозуміло, що чим би не закінчилася історія із заміною паркувальників паркоматами, для людини за кермом нічого не зміниться. Дуже важко повірити в те, що після повсюдної установки паркоматів, наприклад, у Києві стане менше заторів або буде легше знайти паркувальне місце. Зміни можливі тільки в тому випадку, якщо штрафи за несплату паркування стануть дійсно серйозними, контроль порушників - тотальним і чесним, а ціни на паркування зростуть до 30 грн за годину (зараз у Києві максимальний тариф становить 10 грн на годину). Ось тоді дійсно машин на проїжджій частині та тротуарах стане менше. Але чи готові до таких нововведень власники автотранспорту, яким щодня доводиться залишати машини в центральних районах українських міст? Навряд чи. В результаті, найбільш реальним виглядає варіант, за якого паркомати все ж почнуть з'являтися, але на додачу до них буде сформований штат контролерів, по суті тих же паркувальників, а ціна години стоянки трохи зросте, наприклад, гривень до 15. Треба ж буде не тільки паркомати окупити, а й контролерів не образити. Можливо, такий сценарій дозволитьзнизити кількість автомобілів, припаркованих поперек столичних тротуарів.

На завершення можна додати, що проблема паркування автомобілів у Києві сягає своїм корінням в далекі 1960-ті та 1970-ті роки. Саме тоді затверджувалися плани забудови житлових масивів столиці та реконструкції старих районів міста. У ті часи кількість автомобілів у приватному користуванні становила цифру в сотні разів меншу, ніж сьогодні, ніхто навіть уявити собі не міг таких обсягів продажів авто, які демонстрував український авторинок напередодні кризи. От і вийшло, що під двопід’їздним 6-поверховим будинком побудови 1975 року більш-менш нормально можуть припаркуватися від сили 15-20 автомобілів, тоді як їх у мешканців у 3-4 рази більше. Якщо ж поблизу такого будинку розташований торгово-розважальний центр, ситуація посилюється «гостьовими» автомобілями, власники яких, не бажаючи платити за парковку під ТРЦ, шукають місце у дворах. В результаті автомобілі виявляються припаркованими на тротуарах, газонах, дитячих майданчиках і т. д. Підвищення тарифів на парковку і введення адміністративної відповідальності за їх несплату цілком може перетворити київські двори в одну суцільну стоянку. І про це не слід забувати.

Петро Черних (УНІАН)

УНІАН в Google News