Інтернет-перспективи України – акцепт зарубіжного трафіку
Інтернет-перспективи України – акцепт зарубіжного трафіку

Інтернет-перспективи України – акцепт зарубіжного трафіку

13:25, 29.04.2012
8 хв.

Останні події у сфері українського інтернет-бізнесу перетворять нашу країну на акцепта зарубіжного трафіку. Хоча донедавна Україна була серед світових лідерів за розвитком Інтернету...

Останні події у сфері інтернет-бізнесу свідчать про особливу увагу до цього сегменту ринку з боку влади. Наприклад, історія з інтернет-магазином Rozetka.ua, яка, на думку низки експертів, говорить про те, що «сильні світу цього», не чекаючи ухвалення закону про внутрішню торгівлю, який повинен повністю перекроїти інтернет-ринок, взялися активно його зачищати. Поки документ, який дає органам контролю додаткову можливість вибивати з інтернет-бізнесу «необліковані» гроші для вбогого бюджету країни, відправлено на доопрацювання, верхи розробляють принципи управління інтернет-торгівлею. Але є й інша думка.

Податкова – Інтернету: «іду на ви»

Чимало експертів вважають податкові перевірки інтернет-бізнесу звичною роботою фіскальних органів і не розглядають їх як тиск на ринок. Інші ж схиляються до гірших припущень і прогнозують загострення відносин у цій сфері.

Відео дня

Так, на думку представника інтернет-супермаркету ліцензійного програмного забезпечення Ганни Боднарчук, чим більша компанія, тим більше вона привертає увагу органів контролю, що цілком закономірно. «Я не погоджуся з тезою про тиск на інтернет-бізнес, тому що абсолютно... всім вистачає щастя спілкування з нашою державою з різних причин. Думаю, що якщо компанія, фантазуємо, біла, платить абсолютно всі податки, зарплати білі, не можна прискіпатися ні до якої готівки, то приводу для приходу в гості до такої компанії немає», – відзначає Боднарчук.

Водночас вона вважає, що в Україні необхідно створити умови «адекватного оподаткування», зокрема, для мікробізнесу, щоб він міг комфортно розвиватися.

Тим часом думку Боднарчук не поділяє генеральний директор Українського мережевого інформаційного центру (УМІЦ-UANIC) Юрій Гончарук. За його словами, сьогодні самі фахівці ще не до кінця розібралися в електронній комерції, а податківці вже підрахували обсяги обігу електронних грошей. «Це ніби інформаційна підготовка громадськості до того, що ДПС «іде на ви» з електронним бізнесом, потім відбувається весняне загострення і низка подій, які ми зараз бачимо», – сказав він.

Гончарук вважає, що дії органів контролю останнім часом є цілеспрямованою політикою, «і якщо цьому не завадити з боку громадськості і нормативним врегулюванням, то таке відбуватиметься дедалі частіше».

Скуті однією мережею...

Варто відзначити, що всі гучні справи стосовно великих учасників інтернет-ринку різняться своєю історією. Наприклад, інтернет-магазин Rozetka.ua «спілкувався» виключно з податківцями, у випадку з Sokol.ua йдеться про перевірку ВБЕЗ, у сайту «Дорожній контроль» (roadcontrol.org.ua/) було звичайне цивільне судочинство.

«У принципі, нормативно-правових загальних підстав для таких ситуацій немає. Проте є загальні наслідки: кожний із фігурантів або припинив ведення діяльності на якийсь час, або ж це істотно вплинуло на подальші можливості – зниження трафіку і відвідин. В окремих випадках ситуація закінчилася виведенням хостингу за межі України», – відзначає керівний партнер ЮК «Юскутум» Артем Афян.

Залежність інтернет-бізнесу від наявності технічного оснащення, зокрема роботи серверів, цілком прозора. Розуміють це і податківці, й інші перевіряльні органи, що мають право на вилучення техніки. Представники інтернет-бізнесу в один голос заявляють про необхідність запровадження заборони на такі дії контролерів.

«Не можна застосовувати запобіжний захід у вигляді зупинки діяльності ресурсу на підставі судового рішення, необхідно це робити після пред'явлення звинувачення. Без провини називають винними на підставі підозр, це завдає шкоди бізнесу», – вважає Гончарук.

Тим часом блокування ресурсу на сьогодні не передбачене і не заборонене законодавчо. Брак чітких правил дозволяє органам контролю самостійно впливати на долю бізнесу. Що стосується вилучення сервера, то слідчий має право з причини необхідності збору інформації вилучити будь-який носій інформації, будь-який предмет, який, на його думку, допоможе встановити істину.

Наслідки єдині

Порушення у сфері інтернет-бізнесу такі ж, як на будь-якому іншому ринку. «Але специфіка полягає в тому, що агресивні дії щодо інтернет-бізнесу ведуть фактично до спустошення українського сегменту в мережі», – наголошує Афян.

Наслідком грубої роботи органів контролю, скоріш за все, стане розміщення українськими компаніями серверів за кордоном. До речі, та ж «Розетка» відновлення своєї роботи почала з серверів у Німеччині. За словами Афяна, практика зарубіжного хостингу поширена у всьому світі. Наприклад, майже 10% доходу крихітної країни Тувалу – продаж доменних імен. «Це не офшор, він не впливає на легальність ведення бізнесу, діяльність все одно здійснюється в країні», – уточнив експерт.

Зі слів Гончарука, в Україні останніми роками скоротилися пропозиції з розміщення серверів за кордоном. Проте він упевнений, що ситуація скоро зміниться: «На даний момент, якщо така тенденція збережеться (посилення контролюред.), я більш ніж упевнений: уже до кінця року ми побачимо пропозиції найбільших хостингових операторів».

Не так давно почали з'являтися дивовижні пропозиції, наприклад, хостинг на дирижаблях у нейтральних водах з отриманням доступу до Інтернету через телефон відразу на супутник. Один із позитивних аргументів для користувача – «Ваш сервер несподівано не заарештують».

Утримання серверів за кордоном хоч і дорожча процедура, але вона відзначається надійністю: по-перше, там жорсткіші умови роботи, по-друге, сайт «не впаде» з приходом податківців, відповідно, ви не втратите грошей та клієнтів.

За оцінкою експертів, сукупний обсяг українського трафіку перебуває на 4-5 позиціях у Європі. «Але фактично відтік з доменної зони ua, з серверного простору української мережі перетворює нашу країну, яка досі була серед світових лідерів із розвитку Інтернету, на акцепта зарубіжного трафіку», – наголосив Афян.

Законодавство допоможе?

Учасники ринку вимагають гарантій роботи, тобто чітко виписаного законодавства, щоб не повторювалися гучні скандали навколо інтернет-бізнесу.

«Вже більше двох років у Верховній Раді перебуває законопроект про електронну комерцію, він не охоплює все, більше спрямований на регулювання відносин користувача і бізнесмена, що має торговий майданчик у мережі Інтернет. Але рухатися в цьому напрямі потрібно», – відзначає експерт парламентського комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової і митної політики Андрій Бірюков.

За його словами, на сьогодні створено робочу групу, до якої входять представники депутатського корпусу, фахівці, експерти. «Також у цьому контексті необхідно врегулювати право інтелектуальної власності, застосування офіційних заходів правоохоронними органами, силовими структурами», – наголосив він.

Але директор інтернет-гіпермаркету Abo.ua Іван Марченко вважає, що законів не дотримуються в першу чергу органи, які захищають ці закони, що працює стара радянська система – «хто що охороняє, той те і має».

«Якщо метою не є саме дотримання закону, а отримання якимсь способом особистої вигоди чи штучне наповнення бюджету…, який інтерес до цих законів? Ніякого. Якщо закони застосувати на практиці неможливо, то який узагалі сенс їх розробляти? Просто дати методичку податківцеві або іншому перевіряльникові – цей метод не працює», – наголошує Марченко.

А поки держоргани "контролювальною рукою" розбираються з платниками податків, «обрізають» їм доступ до мережі, страждають споживачі послуг інтернет-бізнесу. І їхні права повинні бути узгоджені на законодавчому рівні. Що заважає запровадити в Україні  відповідальність за перевищення повноважень контролерами, за завдання ними шкоди?..

Юлія Інденко (УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся