Закон про порти: як житиметься інвесторам "на квартирі" у держадміністрації...

Закон про морські порти змінює поняття, що таке порт - з державного підприємства порт стає територіальною адміністративною одиницею. Інвестори побоюються - чи не відбудеться перерозподіл власності.

Основне питання реформи портової галузі - чи не пройде під вивіскою реформування перерозподіл власності. Інвестори портової інфраструктури побоюються, що їхня власність стане «надбанням» держпідприємства.

З історії питання

Порти "відчалять" до ФПГ

Закон про морські порти був підписаний трохи більше місяця тому, 27 червня 2012 року, та набуде чинності влітку наступного року. Він визначає особливості приватизації об'єктів портової інфраструктури та передбачає створення єдиного державного органу - Адміністрації морських портів, яка буде здійснювати державне регулювання портової галузі.

Противники закону відзначали, що закон фактично відкриває двері в порти для приватних інвесторів й істотно обмежує вплив держави на галузь. У той же час, прихильники закону говорили, що саме такий закон дозволить приватному капіталу, без якого порти розвиватися не зможуть, отримати гарантії збереження інвестицій.

Варто зазначити, що Міністерство інфраструктури намагається системно роз'яснити суть майбутніх реформ, початок яких законом призначено на літо 2013 року. За час, що залишився до початку повноцінної роботи закону, галузь і бізнес повинні будуть домовитися про правила співіснування в портах приватного капіталу та державних структур. Правда, роз'яснювальну роботу Мінінфраструктури проводить, в основному, в межах закритих зустрічей керівників відомства та державних портів України. Так, наприклад, асоціація «Укрморпорт» висловлювала здивування, чому її не залучили до розробки законопроекту. У будь-якому разі, відсутність роз'яснень викликає побоювання інвесторів.

УНІАН вже звертався за коментарями до аналітиків, юристів та операторів ринку з проханням прокоментувати закон про морські порти і його можливі наслідки. Прихильники закону були красномовні і балакучі. Разом з тим, критичних зауважень до закону було небагато. Але серед них варто відзначити коментар компанії «Нібулон», яка є не тільки одним з найбільших агрохолдингів Україні, а й одним з найсерйозніших інвесторів у портову галузь.

Нагадаємо, у 2009-2010 роках «Нібулон» зіштовхнувся з проблемами в Миколаївському морському порту, де з жовтня 2009 року по березень 2010 року на рейді простоювало судно Preventer, яке через розпорядження капітана ММТП не могло підійти до причалу «Нібулону». Раніше «Нібулон», який інвестував в термінал, щоб приймати великі судна, хотів провести днопоглиблювальні роботи в акваторії порту, проте Міністерство інфраструктури відмовилося погодити ці роботи.

Що бентежить «Нібулон»?

У компанії «Нібулон» побоюються, що новий закон про морські порти, зокрема, не тільки позбавить органи місцевого самоврядування повноважень щодо розпорядження земельними ділянками морського транспорту та водного фонду в межах населених пунктів та визначення меж морських портів і морських терміналів, а й поставить під загрозу права власності на приватні термінали і портові потужності.

Побоювання «Нібулону» викликані, у тому числі, положенням про створення державного підприємства «Адміністрації морських портів України», в управління якої будуть передані території, на яких розташовані недержавні підприємства (об'єкти) морського транспорту, розташовані за межами існуючих морських портів. «Прийнятим законом передбачено, що за рішенням Кабінету Міністрів України об'єкти морського транспорту, що існують окремо від державних морських портів, - перевантажувальні морські термінали, - увійдуть до складу морського порту і будуть його частинами, - побоюються в «Нібулоні». - Власники таких терміналів усупереч чинним законам будуть позбавлені права отримати в користування прилеглі до їх причалів ділянки акваторії для обслуговування причалів та інших гідротехнічних споруд, а також для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, обслуговування вантажів, суден і пасажирів».

Експерти агрохолдингу зазначають, що новий закон про морські порти не допускає існування морських (перевантажувальних) терміналів та інших недержавних об'єктів морського транспорту за межами існуючих державних морських портів і фактично забороняє здійснення господарської діяльності з обробки вантажів, що перевозяться морським транспортом, поза межами таких портів. «Закон передбачає як юридичну, так і фактичну узурпацію державним підприємством повноважень з контролю та підтримання оголошених глибин, зокрема, біля причалів морських терміналів і на підходах до них», - стурбовані в «Нібулоні», який не тільки за власні кошти проводив поглиблення акваторій портів біля своїх причалів, а й був змушений долати опір державних органів.

Глибинні зобов'язання

В від же час, не всі експерти так категоричні. Так, начальник Одеського морського торгового порту Юрій Васьков називає необґрунтованими побоювання приватних терміналів, що Держадміністрація морських портів не буде підтримувати в належному стані портові акваторії. «Підтримання панцирних глибин в акваторії - це обов'язок держадміністрації, прописана законом. Адміністрація портів повинна працювати над збільшенням глибин, і якщо вона раптом вирішить не робити цього, це буде порушення закону», - говорить він.

Президент асоціації «Укрпорт» Геннадій Скворцов уточнює, що, згідно з новим законом, акваторії та підхідні канали на підступах до приватних терміналів будуть контролюватися Держадміністрацією, але самі причали і території, на яких знаходяться приватні перевантажувальні комплекси будуть чітко контролюватися підприємствами-інвесторами, а права власності на побудовані на березі потужності залишаться за інвесторами.

Учасники ринку також відзначають моменти, які відкривають перед приватними інвесторами нові можливості розвитку. Зокрема, за словами Г.Скворцова, функціонування приватного капіталу в портах до цих пір багато в чому залежало від суб'єктивного фактора. Так, наприклад, приватні термінали часто потрапляли в залежність від капітана порту, який перебував у структурі державного порту. «Після того, як на акваторії порту стали з'являтися приватні термінали, вони стали скаржитися, що капітан порту, підпорядкований начальнику порту, намагається впливати на їхню роботу. Капітан порту міг фактично перекрити доступ суден до того чи іншого приватного терміналу. Тепер морська держадміністрація буде займатися виключно розвитком, підтримкою гідротехнічних споруд та контролем за мореплавством без втручання в господарську діяльності з перевантажувальними комплексами, у тому числі - тими, які надалі перейдуть в управління до приватних операторів», - говорить Г.Скворцов.

Територія - порт

Експерти уточнюють, що головна відмінність портів до і після реформи полягає в тому, що порт з підприємства перетворюється на географічне поняття. Порт буде певною територією, на якій працюють оператори різних форм власності. Поряд з державними терміналами на рівних правах будуть знаходиться приватні, а Державна адміністрація морських портів буде стежити за станом і розвитком акваторії та безпекою судноплавства.

Ю.Васьков, в свою чергу зазначає, що такий «територіальний» принцип формування портів дасть приватним терміналам додаткові переваги. «Раніше будівництво приватних терміналів було досить розвинене за межами держпортів на власних територіях. Таким чином, приватні термінали не входили в поняття порту і у них були проблеми з пунктом митних і прикордонних перепусток. Тепер приватні термінали включаються в порт і вважаються повноправним учасником порту в географічному розумінні. Якщо закон буде виконуватися, то для приватних терміналів буде лише виграш», - говорить начальник Одеського МТП.

Г. Скворцов, своєю чергою, відзначає, що новий закон про морські порти теоретично виключає фінансову зацікавленість влади в преференціях того чи іншого портовому оператору: «У Держадміністрації морських портів не буде мотивів комусь віддавати перевагу, адже вона не буде прив'язана до показників роботи терміналів. Якщо раніше начальник порту повинен був виконувати план вантажоперевалки і міг, теоретично, через Капітанію порту чинити певний тиск на діяльність приватних терміналів, розташованих на загальній акваторії, то тепер такої необхідності у нього не буде».

Утім, на думку експертів, для того, щоб новий закон про морські порти запрацював і дав поштовх розвитку портової галузі, потрібно, щоб нормативна база, яка буде створена для реалізації закону, була такою ж ефективною. Але головна умова, яка вдихне життя в морські порти України, полягає в тому, щоб закон виконувався на місцях. Адже при всій широті повноважень створюваної адміністрації морських портів, суб'єктивний фактор на місцях подосі є рушійним механізмом української економіки.

Анна Левченко (УНІАН)

УНІАН в Google News