Хмара сонячної плазми, викинута Сонцем під час останнього рентгенівського спалаху, досягла Землі й викликала магнітну бурю, свідчать дані центру прогнозу космічної погоди Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA), передає РІА «Новости».
Напередодні активна область 1748 на Сонці, яка на початку тижня видала цілу серію надпотужних рентгенівських спалахів, знову "вистрелила" двома спалахами дещо меншої сили. Хоча ці спалахи були на порядок слабкішими попередніх, вони були більш геоефективними, тобто їх положення на диску Сонця більше підходило для "стрільби" по Землі.
Другий спалах класу M3.2 відбувся о 12.57 мск і супроводжувався потужним корональним викидом маси - викидом гігантської хмари сонячної плазми. Цей викид вранці в суботу досяг Землі й завдав "ковзного" удару по земній магнітосфері - величезна кількість заряджених частинок змушує магнітне поле Землі коливатися, відчувати збурення, які називають магнітними бурями.
В результаті сьогодні близько 7 ранку індекс геомагнітних збурень Kp, що вимірюється мережею наземних магнітних станцій, досяг значення 5 - мінімального рівня, який вважається бурею. Він залишається на цьому рівні й досі. У момент магнітної бурі може погіршуватися радіозв'язок у високих широтах, спостерігаються яскраві полярні сяйва. У момент найпотужніших геомагнітних збурень у приполярних регіонах можливі аварії на електромережах через наведений струм.
